Особистісні характеристики досліджуваних групи а

за опитувальником ІТО (n =133)

№	Показник	М (первинні оцінки)	σ (первинні оцінки)	М (%)	σ (%)
1	Нещирість	5,63	2,58	46,93	21,57
2	Агравація	0,17	0,39	1,85	4,34
3	Лідерство	22,82	4,16	63,38	11,57
4	Комунікативність	21,89	3,97	60,81	11,30
5	Компромісність	14,84	2,82	41,22	7,84
6	Конформність	14,84	6,98	41,22	7,84
7	Дезадаптація	3,02	3,37	6,71	7,50
8	Агресія	2,07	1,77	13,78	11,84
9	Депресія	0,27	0,49	2,29	4,15
10	Конфлікт	6,64	3,36	16,59	8,40
11	Яскравість	10,93	4,61	30,37	12,82
12	Інтроверсія	2,97	1,92	2,97	1,92
13	Екстраверсія	7,08	1,75	7,08	1,75
14	Сензитивність	4,50	1,58	4,50	1,56
15	Спонтанність	5,21	1,48	5,21	1,48
16	Тривожність	1,50	1,52	1,50	1,52
17	Стенічність	4,42	1,64	4,42	1,64
18	Лабільність	5,63	1,11	5,63	1,11
19	Ригідність	5,87	1,42	5,67	1,42

Слід зазначити, що лабільність і ригідність є полярними якостями, тому однакове підвищення показників в обох шкалах нейтралізує негативний вплив на діяльність як швидкої зміни настрою, так і схильності до фіксації на окремих питаннях за рахунок їх взаємної компенсації. Помірна інтенсивність проявів опозиційних якостей, навпаки, збільшує діапазон поведінкового реагування.

Це підтверджується даними щодо відмінності індивідуальних програм адаптації в осіб з різним рівнем пластичності нервових процесів, які наводить М.О.Дмітрієва [199]. Було встановлено, що адаптація до соціального середовища в осіб з високим рівнем пластичності відбувається переважно за рахунок комунікативних характеристик особистості, раціональної поведінки. Особи з низькою пластичністю нейродинамічних процесів адаптуються до соціального оточення переважно за рахунок емоційно-вольового компоненту особистості. Особи ж з середнім рівнем пластичності мають можливість вибору з більшого числа програм поведінки.

Показники шкал інтроверсії, тривожності опитувальника ІТО у СОО менші нормативних значень, а сензитивність, стенічність дещо їх перевищують. Це свідчить про небажаність для професійної діяльності СОО таких особистісних якостей, як замкненість в соціальних контактах, надмірна зосередженість на власних суб’єктивних переживаннях, підвищена схильність до хвилювання, занепокоєння. Сприйнятливість до емоційних реакцій інших в поєднанні з толерантністю до фрустрацій, навпаки, позитивно впливають на ефективність професійної діяльності СОО.

Вважають, що екстраверсія є професійно важливою якістю передусім для групових видів діяльності або професій, пов’язаних із спілкуванням, роботою з людьми [199]. Г.С.Нікіфоров та ін. відмічають позитивний вплив екстраверсії на процес соціально-психологічної і професійної адаптації молодих фахівців. В той час, як інтроверсія у неуспішних фахівців в стресових умовах діяльності зумовлювала негативні наслідки: спостерігались зниження рівня інтеграції поведінки, підвищення рівня тривоги й інші ознаки порушення психічної адаптації [199].

Оскільки відомо, що ектраверти надають перевагу динамічній діяльності, менш стійкі до монотонії і сенсорної депривації, більше орієнтуються на швидкість, менш точні, не уважні до деталей, але більш стійкі в напружених робочих ситуаціях ([6], [52]), стає очевидним, що крайні високі значення показника екстраверсії також не є бажаними для професійної охоронної діяльності, яка поєднує періоди тривалого очікування, постійного пильнування і можливості раптового виникнення екстремальних ситуацій.

Результати проведеного дослідження вказують на підвищення у СОО проміжних особистісних характеристик, пов’язаних з екстравертованістю, а саме показників “лідерства” і “комунікативності”. За Л.М.Собчик [215], показник “лідерство” утворюють поєднання двох провідних типологічних тенденцій: екстраверсії і спонтанності; а “комунікативність”, відповідно, є наслідком підвищення значень екстреварсії і емоційної лабільності. Вказані риси відображують притаманні СОО вміння приймати відповідальні рішення в складних ситуаціях в групі осіб, які забезпечують охорону ОсО; соціальну активність і пошук визнання, властивий емотивним особистостям.

Показники за іншими шкалами, окрім шкали “нещирість”, є меншими за середні значення. Такий результат, в певній мірі, зумовлений природною захисною реакцією досліджуваного на вторгнення питань опитувальника у світ суб’єктивних переживань. Низькі, порівняно з нормативними, показники за шкалами дезадаптація, агресія, депресія свідчать про відсутність патологічних зрушень у більшої частини вибірки, що досліджується; з іншого боку, низькі значення цих показників також зумовлені тенденцією, яка ще більше підсилюється в ситуації психологічної експертизи, до заперечення наявності відверто хворобливих проявів.

Сформованість ефективних копінг-стратегій є необхідною передумовою достатньої професійної адаптації та успішного виконання ВПД, яка супроводжується значними стресовими навантаженнями. Специфічними професійними стресами в діяльності СОО виступають психологічні, а саме емоційні стреси, пов’язані з постійним очікуванням нападу, відчуттям небезпеки, загрози життю. Ефективні стратегії подолання стресу розглядають як стабілізуючий чинник, який допомагає утримувати психосоціальну адаптацію протягом дії стресу шляхом оволодіння, послаблення або пом’якшення впливу стресової ситуації [46], [170].

Для вивчення індивідуальних стратегій подолання професійного стресу у СОО застосовували методику оцінки індивідуальної копінг-стратегії (поведінки подолання стресу) SACS С.Хобфолла. Результати вивчення копінг-поведінки охоронців, отримані за допомогою опитувальника С.Хобфолла, наводяться в таблиці 3.15.

Таблиця 3.15