Особистісні характеристики досліджуваних групи а

за опитувальником Шмішека (n =133)

№	Показник	М (первині оцінки)	σ (первині оцінки)	М (бали)	σ (бали)	М (%)	σ (%)
1	Гіпертимність	5,51	1,49	16,53	4,49	68,85	18,71
2	Демонстративність	6,70	1,59	13,39	3,19	55,80	13,31
3	Екзальтованість	1,79	0,54	10,73	3,26	44,69	13,61
4	Емотивність	3,07	1,60	9,21	4,60	38,39	20,03
5	Циклотимність	2,69	1,07	8,06	3,23	33,60	13,48
6	Експлозивність	2,30	1,28	6,91	3,86	28,81	16,11
7	Ригідність	6,32	1,77	12,63	3,54	52,63	14,75
8	Педантичність	4,90	2,03	9,81	4,06	40,87	16,94
9	Дистимічність	2,43	1,28	7,30	3,86	30,40	16,10
10	Тривожність	0,96	1,19	2,89	3,57	12,04	14,86

Наведені в таблиці особистісні дані, отримані за допомогою опитувальника Шмішека, вказують на те, що в цілому для СОО є типовим збалансованість і гармонійність особистісних проявів, ефективний контроль афективних реакцій. Разом з тим, показники шкали гіпертимності в більшій мірі, а шкал демонстративності та ригідності в меншій, перевищують у СОО середні показники. Такий результат вказує на притаманність СОО життєрадісності, оптимістичності, активності, енергійності; свідчить про потребу в лідерстві, визнанні оточуючими в поєднанні з наполегливістю, цілеспрямованістю професійної активності. Водночас, у осіб із значним відхиленням від середніх значень показників за вказаними шкалами можуть виникати труднощі в міжособистісній взаємодії і при виконанні професійних задач, особливо в специфічних умовах професійної діяльності.

Як відзначає Н.Є.Водопьянова, акцентуації мають різний потенціал і механізми опору процесам вигорання під впливом професійних стресів. Так, гіпертимна акцентуація виявляє зворотні кореляційні зв’язки з сумарним показником вигорання [45, с. 347]. Гіпертимні особи відзначаються легким і швидким пристосуванням до нових умов, вмінням легко встановлювати нові соціальні контакти, здатністю ігнорувати невдоволення оточуючих, не впадати у відчай у разі невдачі. Основні механізми психологічного захисту, які допомагають зменшити викликане стресом напруження – заперечення (ігнорування або трансформація в гумор) фруструючої інформації та відреагування (acting out) тривоги на поведінковому рівні [138].

Демонстративні особистості відзначаються легкістю зміни та поверховістю емоційних переживань, потребою знаходитись в центрі уваги оточуючих. З досвідом вони вдосконалюють своє вміння розрізняти емоційні реакції, потреби інших і маніпулювати ними. Дослідженнями, проведеними Н.Є.Водопьяновою, встановлений зв’язок між демонстративними рисами і деперсоналізацією (цинічність, агресивність, дратівливість, черствість по відношенню до інших), як проявом вигоряння [45]. Емоційний стрес у таких осіб викликає ігнорування їх іншими; типові механізми захисту демонстративних осіб - витіснення факторів, які викликають тривогу, в тому числі раціональних та критичних зауважень з боку оточуючих [138].

Для застрягаючих (ригідних) осіб характерним є повільне згасання емоцій, тенденція до накопичення напруги. Такі особи прагнуть підвищення свого соціального становища, збільшення владних повноважень. Основними джерелами стресу для них виступають ситуації, які зачіпають їх самоповагу, а також швидкі зміни ситуації, до яких їм важко пристосуватись. В якості захисних механізмів виступають проекція власних недоліків на оточуючих і зовнішньо-звинувачувальні реакції. Дослідження виявляють прямий кореляційний зв’язок застрягаючої акцентуації з такими проявами вигорання, як негативістичне ставлення, цинічність установок і почуттів по відношенню до підлеглих і співробітників [45].

Тому виявлене помірне підвищення показників за шкалою гіпертимності допомагає СОО долати професійний стрес, що позитивно впливає на ефективність діяльності в цілому, в той час як зростання значень більше середнього рівня за шкалами демонстративності і ригідності можуть призводити до зворотного результату.

Враховуючи, що змістовні характеристики шкал гіпертимності, демонстративності, ригідності за опитувальником Шмішека при їх помірному підвищені відображують переважно соціально–позитивні якості особистості, вважаємо, що отримані результати зумовлені певною мірою тенденцією досліджуваних давати соціально-бажані в професійному середовищі відповіді на питання тесту. Такі установки досліджуваних пояснюють і низькі показники за шкалами експлозивність, дистимічність, тривожність, оскільки ослаблений контроль емоцій і імпульсивних дій, невміння здолати власну дратівливість, запальність, негативний настрій та надмірне хвилювання є небажаними якостями для охоронців: наявність таких якостей розглядається як протипоказання для професійної діяльності СОО.

Відомо, що дослідження впливу особливостей афективного реагування на ефективність діяльності призвели до суперечливих висновків. Встановлено, що тривога збільшує ризик імпульсивних дій, психогенної дезорганізації діяльності в стресових умовах [199], [202] та ін. З іншого боку, відмічають її позитивні аспекти, такі, як реалістичність, енергетичний потенціал [199, с. 67]. Для льотної діяльності вважають неоптимальним як високий, так і низький рівень тривожності [23], [199]. Л.М.Корнеєва відмічає, що для багатьох видів діяльності, особливо для тих, які передбачають активну соціальну взаємодію, важливою виявляється інтегральна здатність до емоційних переживань, а також поєднання високої емоційності з емоційною стійкістю [199]. Для ефективної ВПД СОО, безумовно, також є необхідним поєднання сприйнятливості до емоційних реакцій інших, емоційної гнучкості і компетентності з толерантністю по відношенню до фруструючих факторів, емоційною стабільністю.

Невисокий в цілому рівень показників більшості шкал опитувальника Шмішека у СОО можна пояснити також попереднім відсівом на етапі профвідбору осіб з вираженими акцентуаціями характеру. Такі особи не визнаються придатними до ВПД в якості особистих охоронців у зв’язку з високим ризиком розвитку у них дезадаптивних проявів, неадекватної поведінки, емоційної нестійкості при зростанні професійного навантаження та виникненні ситуацій, критично-небезпечних для специфічної “слабкої ланки” наявної акцентуації.

З іншого боку, невисокі показники в даній методиці можуть бути викликані й захисними реакціями, спровокованими патологічною спрямованістю питань опитувальника. Однак доцільність включення клінічних опитувальників в батарею тестів як на етапі професійного психофізіологічного відбору, так і при здійсненні супроводу ВПД, не викликає сумнівів, оскільки необхідність діагностування відхилень від нормального особистісного реагування, негативної динаміки особистісних проявів чи інших ознак порушення військово-професійної адаптації, пов’язаних з дією шкідливих чинників професійної діяльності, є актуальною на всіх етапах ПФЗ ВПД.

Для вивчення особистісних характеристик СОО застосовували опитувальник ІТО, який спрямований на вияв індивідуально-типологічних, соціально-психологічних і патологічних особистісних проявів.

Аналіз вираженості індивідуально-типологічних характеристик СОО засвідчує (табл. 3.14), що середні значення за показниками екстраверсія, спонтанність, лабільність, ригідність перевищують нормативний рівень, характерний для гармонійної особистості (3-4 бали ) [215, с. 48] і знаходяться в інтервалі 5-7 балів, що свідчить про помірну вираженість, або акцентуйованість цих рис. Зауважимо, що отримані результати за ІТО узгоджуються з даними опитувальника Шмішека щодо наявності гіпертимної, демонстративної і застрягаючої акцентуації у частини СОО, що є непрямим підтвердженням надійності отриманих результатів.

Таблиця 3.14