Порівняння показників когнітивних функцій у досліджуваних з різною

професійною спеціалізацією: 1- група А (n1=133); 2 – група В (n2=37)

№	Методика : показник	М1	σ1	М2	σ2	t*	р
1	Коректурна проба: час	8,42	1,39	8,89	1,54	1905,0	0,037
2	Коректурна проба: кількість рядків	45,21	2,92	44,57	2,69	1996,5	0,017
3	Коректурна проба: коефіцієнт концентрації	263,07	318,86	195,38	343,12	1741,5	0,022
4	Коректурна проба: темп діяльності	5,54	1,07	5,21	1,26	1844,5	0,025
5	Крепелін: кількість правильних рішень	15,07	3,73	13,12	4,56	2,661*	0,009
6	Крепелін: кількість помилкових рішень	0,008	0,013	0,044	0,166	1939,5	0,039
7	Амтхауер: кількість правильних рішень	7,57	3,34	5,64	2,64	3,18*	0,002

Примітка:

*- t-критерій Стьюдента приводиться для показників з нормальним розподілом даних; в інших випадках – непараметричний критерій Манна-Уітні.

Згідно отриманих даних, СОО властива більша швидкість когнітивних реакцій, кращі показники концентрації уваги, більша точність рішень, відносно вищі показники розвитку комбінаторних здібностей, ніж в групі водіїв. Такий результат може бути зумовленим вищим освітнім рівнем, більш складними й різноманітними вимогами професійної діяльності.

Порівняння кількісних характеристик інтелектуальної діяльності СОО і групи фахівців забезпечення не виявило статистично значущих відмінностей.

Для визначення властивостей когнітивних функцій, які мають істотне значення для ефективного виконання професійної діяльності й адаптації до складних умов службової діяльності, результати виконання психометричних тестів СОО вивчали у зіставленні з оцінками їх професійної успішності. Отримані результати наводяться в таблиці 3.10.

Таблиця 3.10

Порівняння показників когнітивних функцій у досліджуваних групи А з різним рівнем професійної успішності: 1- група А1(n=63); 2- група А2(n=70)

№	Методика : показник	М1	σ1	М2	σ2	t*	р
1	Коректурна проба: коефіцієнт концентрації	305,0	339,73	218,93	285,27	1547,0	0,028
2	Амтхауер: кількість правильних рішень	6,61	3,25	8,44	3,24	-3,107*	0,002

Примітка:

* - t-критерій Стьюдента приводиться для показників з нормальним розподілом даних; в інших випадках – непараметричний критерій Манна-Уітні.

Отже, порівняння особливостей пам’яті, уваги, інтелектуальної продуктивності в групах А1 і А2 виявило статистично достовірну відмінність здатності до концентрації уваги і інтелектуальної продуктивності. Як видно з наведених даних, рівень концентрації уваги в групі з вищою професійною успішністю (А2) є нижчим порівняно з групою менш успішних співробітників (А1). Такий результат вказує на те, що здатність до концентрації уваги в умовах монотонії не є професійно значущою когнітивною характеристикою. Водночас, отримані дані вказують на важливість рівня розвитку інтелектуальних здібностей і продуктивності інтелектуальної діяльності для успішної професійної адаптації і ефективного виконання службових задач. Це узгоджується з даними багатьох авторів щодо адаптивної функції інтелекту [185], [234].

При вивченні залежності успішності професійної діяльності СОО від особливостей функціонування когнітивної сфери виявлені статистично достовірні кореляційні зв’язки з динамічними і результативними характеристиками розумової працездатності (методика Крепеліна і тест Амтхауера). Коефіцієнти кореляції наводяться в таблиці 3.11.

Таблиця 3.11

Кореляційні зв’язки показників когнітивних функцій у досліджуваних групи А з успішністю професійної діяльності (n=133)

№	Методика : показник	Коефіцієнт кореляції	р
1	Крепелін: кількість правильних рішень	0,230	0,008
2	Крепелін: кількість помилкових рішень	-0,191	0,030
3	Амтхауер: кількість правильних рішень	0,257	0,004

Отримані результати вказують на значущість для професійної ефективності СОО та успішної адаптації до складних умов професійної охоронної діяльності швидкісних і точнісних характеристик когнітивних процесів, рівня розвитку інтелектуальних процесів, інтелектуальної продуктивності.