1 Питання. Об’єкт, предмет та завдання навчальної дисципліни "Управління інформаційними зв'язками". Методологічна основа дисципліни

Дисципліна "Управління інформаційними зв'язками":

• складена відповідно до місця та значення дисципліни за структурно-логічною схемою, передбаченою освітньо-професійною програмою підготовки магістрів за спеціальністю "Адміністративний менеджмент",

• входить в комплекс навчальних дисциплін, які формують професійні знання майбутніх магістрів в галузі адміністративного управління.

Згідно програми передбачено 9 лекцій та 9 семінарських занять (стаціонар);

5 лекцій та 2 семінарських заняття (заочна форма навчання). !!! У рамках самостійної роботи обов'язково підготувати реферат.

Форма контролю – диференційований залік

Об'єктом навчальної дисципліни є суспільні відносини, що склалися в процесі реалізації державної інформаційної політики та розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Предметом навчальної дисципліни є процес управління інформаційними зв'язками в системі інформаційних відносин, які виникають при виконанні функцій, рішень і завдань держави (певної організації, установи), реалізації права на здійснення управлінських дій, що виникають між суб’єктами й об’єктами управління з метою досягнення визначених цілей.

Завдання курсу "Управління інформаційними зв'язками" полягають у вивченні :

• теорії і практики інформаційної діяльності та розвитку інформаційного суспільства в цілому,

• видів, форм та джерел інформації,

• вимог до управлінської інформації , в здатності аналізувати потреби зацікавлених осіб у зовнішніх та внутрішніх інформаційних зв'язках ;

• нормативно-правового регулювання інформаційних зв'язків у контексті реалізації інформаційної політики;

• вимог до комунікацій , їх визначенні;

• напрямів планування управління комунікаціями;

• організації технічного забезпечення інформаційних зв'язків тощо.

Методологічна основа дисципліни

При вивченні дисципліни „Управління інформаційними зв'язками” ми будемо використовувати загальнонаукові (філософські) та спеціальні методи наукового пізнання.

Серед загальнонаукових слід вирізняти методи спостереження, порівняння, узагальнення, абстрагування, формалізації, аналізу і синтезу.

Використання даних методів стане методологічною основою діалектичного, логічного та системного дослідження процесів управління інформаційними зв'язками в цілому.

До спеціальних методів наукового пізнання відносимо:

• історичний (визначення історичних моделей інформаційних відносин),

• аналітико-синтетичний (аналіз наукової літератури, співвідношення понять),

• формально-логічний (пропозиція щодо доповнення визначених функцій інформаційної діяльності),

• порівняльно-правовий (реалізація нормативно-правових актів у практичній діяльності),

• моделювання (створення теоретичних моделей інформаційних зв'язків) тощо.

2. Питання. Основні складові елементи інформаційної системи в Україні

Державна інформаційна політика – складова соціально-економічної політики держави, що визначає основні завдання, цілі, напрями, принципи, форми і методи діяльності держави в інформаційній сфері

Державна інформаційна політика - це сукупність основних напрямів і способів діяльності держави щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони та захисту інформації.

Метою інформаційної політики як політико-правового механізму є:

- забезпечення прав особи на інформацію в усіх сферах суспільного та державного життя,

- всебічний інтелектуальний та духовний розвиток,

• забезпечення інтересів усього суспільства у справі зміцнення демократії,

• досягнення економічної та соціальної стабільності, суспільної злагоди,

• забезпечення інформаційної безпеки.

Основними напрямами державної інформаційної політики є:

• забезпечення доступу кожного до інформації;

• забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації;

• створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства;

• забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень;

• створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування;

• постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів;

• забезпечення інформаційної безпеки України;

• сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового інформаційного простору. (Ст.6 ЗУ “ Про інформацію ”).

Інформаційні відносини – суспільні відносини, які виникають при створенні, збиранні, одержанні, зберіганні, використанні, поширенні, охороні та захисті інформації.

Основними принципами інформаційних відносин є:

• гарантованість права на інформацію;

• відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;

• об'єктивність, вірогідність інформації;

• повнота і точність інформації;

• законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Суб'єктами інформаційних відносин є:

• фізичні особи;

• юридичні особи;

• об'єднання громадян;

• суб'єкти владних повноважень (ст.4)

• (суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (ст. 1) .

Суб'єктами інформаційних відносин можуть бути також інші держави, їх громадяни та юридичні особи, міжнародні організації та особи без громадянства.

Об'єктами інформаційних відносин є:

• інформація (ст. 4 нової редакції ЗУ ” Про інформацію ”)

• документована або публічно оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах.

Державну інформаційну політику розробляють і здійснюють органи державної влади загальної компетенції, а також відповідні органи спеціальної компетенції. Розглянемо їх детальніше.

Основні складові елементи інформаційної системи (структури) в Україні: