Вчитель української мови та літератури –

Лісогор Тетяна Миколаївна.

Педагогічний стаж : 2 роки.

Категорія : спеціаліст.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………………..….3

І. Становлення молодого спеціаліста на педагогічній ниві……………………………….5

ІІ. Опис власного педагогічного досвіду ( тема самоосвіти «Актуалізація розумового мислення учнів на уроках української мови та літератури»)………………………….…9

ІІІ. Цикл розроблених уроків для 5 класу з української мови на тему « Відомості із синтаксису й пунктуації» ………………………………………………..…………………..15

3.1. Урок 1 « Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова, його форми й речення. Головне й залежне слово в словосполученні»………………………………….15

3.2. Урок 2 « Словосполучення лексичні й фразеологічні (практично), граматична помилка та її умовне позначення»……………………………………………………….…22

3.3. Урок 3 «Синтаксичний розбір словосполучення»…………………………………..27

3.4. Урок 4 « Речення, його граматична основа ( підмет і присудок). Речення з одним головним членом ( загальне ознайомлення)»………………………………………….…32

3.5. Урок 5 «Види речень за метою висловлювання : розповідні, питальні, спонукальні. Окличні речення. Пунктуаційна помилка та її практичне значення»……………………………………………………………………………………….38

3.6. Урок 6 « Контрольна робота за темою « Відомості із синтаксису й пунктуації»………………………………………………………………………………….….42

ІV. Розробка позакласного заходу з української літератури для 11 класу « Патріотизм – дань моді чи самовідданість нації»……………………………………………….……….46

V. Висновок про педагогічну діяльність (адміністрація школи)…………………………………………………………………….…………………….49

VІ. Друковані роботи та публікації (під час навчання в університеті)…………………………………………………………………….……………..50

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………………………..52

Додаток ………………………………………………………………………………...…...….53

ВСТУП

Духовне та моральне виховання майбутнього людини засобами художньої літератури, мови та мовлення – справа дуже відповідальна. Вона вимагає від учителя наполегливої праці та любові, адже саме він є творцем дитячих душ. Мабуть, саме про це нам хотів розповісти І. Драч у «Думі про вчителя»:

Нема жахливішої роботи, ніж учительська,

Нема виснажливішої роботи від учительської.

Де нерви паляться , мов хмиз сухий,

Де серце рветься в шепоті і чаді.

Але нема щасливішої долі,

Коли людина з твоїх рук, Учителю,

Іде у світ – на краплю світ людніє.

А й справді, бути Вчителем – це покликання від Бога! Хоча у мене ще дуже малий педагогічний стаж роботи у школі, всього 2 роки, але я впевнена, що обрала саме СВІЙ професійний шлях. Робота з дітьми, спілкування з ними настільки мені надають натхнення, упевненості у собі, що хочеться жити і творити саме для нашого підростаючого покоління.

Я впевнена у тому, що Вчитель має бути взірцем у всьому для учнів. Тому він не повинен стояти на місці, а має постійно удосконалювати свої вміння та навички, прогресувати, слідкувати за сучасними інноваціями, крокувати разом з бажаннями та думками своїх учнів.

Саме через це я пішла на такий відповідальний крок у своїй професії – участь у конкурсі «Вчитель року – 2014». Я прагну само реалізуватися на педагогічній ниві, здобути досвід роботи не тільки практично-педагогічний, а й зуміти довести те, що я гідно можу представити свою школу на такому престижному педагогічному конкурсі, зумівши проявити свою компетентність, наполегливість та рішучість, незважаючи на невеликий досвід роботи.

На мою думку, участь у районному конкурсі «Вчитель року – 2014» надасть мені величезного досвіду роботи на моєму педагогічному шляху вчителя української мови та літератури та надихне на підкорення нових вершин. Тож я впевнено йду до мети та вірю в те, що вірш Сергієнко Наталії Анатоліївни стане для мене пророчим :

Свята і праведна твоя дорога.

І ти на ній чимало літ!

Ти справжній вчитель – це від Бога!

І ти не йдеш – летиш у світ!

Натхненна, справедлива, світла

Ти досягаєш висоти.

І ніби зірочка розквітла

Ведеш дітей в нові світи.

Хоч нелегка й твоя дорога,

Та серце вибрало таку,

Ти є учителем від Бога,

Хоч маєш долю нелегку,

Але живеш по правді в світі

І впевнено йдеш до мети.

Живи ж сто літ у мирі й світлі

І ніби зірочка світи!

І. Становлення молодого спеціаліста на педагогічній ниві

Я, Лісогор Тетяна Миколаївна , вчитель української мови та літератури у Загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів «Овідіопольського НВК – гімназії імені Т. Шевченка» працюю вже третій рік. У 2014 році закінчила Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» та здобула кваліфікацію магістра філології, вчителя української мови та літератури.

У 2012 році, будучи студенткою V курсу я повернулася до стін своєї рідної школи для проходження педагогічної практики. Проявила себе як відповідального, дисциплінованого молодого спеціаліста з надзвичайним бажанням викладати у школі і присвятити своє життя дітям. І ось з жовтня 2012 року я стала колегою своїх шкільних вчителів ( у що довгий час не могла повірити), а саме – вчителем української мови та літератури. Через місяць того самого року я вже за сумісництвом займаю посаду педагога організатора. Про що ніскільки не жалкую.

Моє бурхливе шкільне життя захоплює мене у свій нестримний вир. Я почала розуміти, що ШКОЛА – це окремий світ, біологічний організм, який живе і творить у шаленому темпі. Тут все проходить не так, як у реальному світі. Я занурилася у світ духовності, феєричності та, звісно, нелегкої учительської праці.

З вересня 2014 року мене переводять з посади педагога організатора на місце вчителя української мови та літератури, світової літератури, до того ж стаю класним керівником. Обирають членом шкільної профспілки.

Кожен день проведений у школі мені надає наснаги та сил, і я з великою радістю та неймовірним бажанням наступного дня повертаюся до свого чудового педагогічного колективу та своїх цікавих, часом таких неординарних, творчих учнів. І тут я згадую чудові слова Богдана Ступки :

« Життя пройде, немов вода, і відцвіте, немов вишнева гілка...В житті одна помилка – не біда… Біда, коли усе життя – помилка.» Головне у житті кожної людини знайти себе та ту справу, яка буде приносити Вам моральну, духовну насолоду, надавати сенсу життю. Людина, яка знаходиться у СВОЄМУ професійному вирі стає окриленою, незалежною, дійсно щасливою (про що я з гордо піднятою головою підтверджую)!

Своїм життєвим девізом я обрала слова давньогрецького поета Гесіода: «Істинно велика та людина, яка зуміла заволодіти своїм часом». Адже без правильного, чіткого та логічно – розподіленого робочого чи домашнього часу ми не зможемо встигнути зробити те, що нам конче необхідно. Правильно розподілений час виховує в мені дисциплінованість, пунктуальність та надає більше можливостей.

Моє педагогічне кредо : « Тисячі світочів можна запалити од єдиної свічки, і життя її не стане коротше. Щастя не стане менше, коли їм ділитися» - відомий вислів засновника буддизму Будди Шакьямуні. Сподіваюсь, що я зможу стати тою самою «єдиною свічкою», котра зможе розпалити «тисячі світочів»…

Моя власне розроблена емблема « Своє серце віддаю дітям»

(В. Сухомлинський). Адже я впевнена, що успіх приходить до того, хто робить те, що найбільше любить. І тому я впевнено крокую до своєї мрії, а саме : « Робити велике не обіцяючи великого» ( Піфагор).

У 2014 -15 н. р. викладаю українську мову в 5, 9, 11 та літературу в 9, 11 класах. Мова викладання – українська.

У процесі підготовки до уроку користуюся навчальною літературою:

М. І. Пентилюк «Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах», періодичними журналами «Дивослово», «Українська мова та література в загальноосвітніх закладах»; розробками уроків затвердженими МОН України.

Також використовую інноваційні форми роботи та технології :метод мозкового штурму, урок – гру; мультимедійний проектор, комп’ютер ; інтерактивні технології кооперативного та колективно – групового навчання.

У 2013 році адміністрацією школи була відзначена грамотою « За плідну роботу в справі виховання підростаючого покоління» та грамотою за І місце у шкільному конкурсі молодих педагогів «Іспит на зрілість».

Працюю над темою самоосвіти : «Актуалізація розумового мислення учнів на уроках української мови та літератури».

Мій тернистий педагогічний шлях тільки розпочався, тому, сподіваюсь, в мене ще все попереду!

.