4.Будова і топографія клітин-зерен кори мозочка. Які міжклітинні зв’язки вони формують?

Клітини зерна розташовуються в найглибшому зернистому шарі мозочка. Їх дендрити утворюють синапси з мохоподібними волокнами(аферентні шляхи до кори мозочка) що наз. клубочками мозочка. Аксони клітин проходять в найбільш поверхневий молекулярний шар , де розгалужуються на 2 гілки, що йдуть паралельно поверхні за ходом закруток мозочка (паралельні волокна), утворюючи численні синапси з дендритами грушоподібних, кошикових і зірчастих нейронів. Закінчення дендритів клітин-зерен утворюють розгалуження схожі на лапки птаха. В ділянках клубочків мозочка є багато синапсів між дендритами клітин-зерен та аксонами зірчастих клітин з короткими аксонами.

5.Назвіть похідні шкіри. Опишіть будову потових залоз.

Похідні шкіри – волосся і нігті.

Потові залози – прості, трубчасті нерозгалужені. Їх секрет –піт – на 98%вода, 2% мін. речовини та органічні речовини. Кінцевий секреторний відділ – трубка діаметром 0.3-0.4мм, закручена в клубок. Її стінка – кубічний/циліндричний епітелій. Секреторні клітини – судорифероцити(світлі і темні). Світлі декретують воду і мін. солі, темні – макромолекули. Ззовні кінцевий відділ оточений шаром міоепітеліоцитів, а від сполучної тканини сітчастого шару дермі відмежовані базальною мембраною. фарбується базофільно. Вивідні протоки як спіраль проходять далі через всі шари дерми і епідерміс і відкриваються потовою порою на поверхні шкіри, або впадають у волосяну лійку. Стінка протоки – з двошарового кубічного епітелію, що в епідермісі змінюється на багатошаровий плоский, а в роговому шарі зникає.

6.Класифікація вен. Вени безм’язового типу, їх будова і топографія.

Вени класифікують за наявністю м’язових елементів у стінці та ступенем їх розвитку. Тож виділяють вени м’язового типу і безм’язового типу. Останні побудовані з ендотелію з хвилястішими, ніж в інших кровоносних судинах, межами клітин та базальної мембрани, на якій він розташований. Середньої оболонки немає. Зовнішня оболонка зрощена із сполучнотканинними прошарками органів, у яких вони локалізовані. Такі вени знаходяться в твердій і м’якій мозковій оболонці, сітківці ока, кістках, селезінці та плаценті.

Білет 7 1. Намалювати зубний епітеліальний орган. Позначити його клітини. Який їх подальший розвиток. 2. Намалювати портальну часточку та ацинус печінки. Позначити. 3. Схематично намалювати яєчко та сімя виносні шляхи. Позначити. 4. Цитоархітектоніка кори головного мозку. Характеристика кожному шару клітин. Пошарове розташування нейроцитів має назву цитоархітектоніки. Кора великого мозку має шість шарів: Молекулярний( розміщений безпосередньо під мякою мозковою оболонкою, від якою він відмежований гліальною мембраною. Його складають переважно веретеноподібні клітини з довгими горизонтальними дендритами і низхідними аксонами, що утворюють горизонтальні колатералі.); Зовнішній зернистий шар(утворений дрібними клітинами, що мають окріглу, полігональну, зірчасту та пірамідну форму, розміри яких не перевищують 10мкм.); Пірамідний шар( його утворюють клітини пірамідної форми, розміри від 10-40мкм. Аксони великих пірамідних нейроцитів формують мієлінові нервові волокна, що йдуть у білу речовину); Внутрішній зернистий шар( утворений дрібними нейроцитами зірчастої форми); Гангліонарний шар( містить гігантопірамідні нейрони, висота яких перикаріона яких може досягати 120, а ширина 80мкм(клітини Беца)); Шар поліморфних клітин( утворений нейронами різноманітної або веретеноподібної форми) 5. Намалюйте схему будови щитоподібної залози. Назвіть гормони які вона секретує. Гормони щитоподібної: йодовані - тироксин (підвишує інтенсивність обмвну речовин) і трийодтиронін. ( секретується епітеліальними клітинами) Тиреокальцитонін - кальцитонін.(секретується парафолікулярними клітинами (С-клітинами)) - регулює обмін кальцію. 6. Загальний план бйдови шкіри. Шкіра - це найбільший орган, загальна площа якого в дорослої людини становить приблизно 1,5-2 м2, її маса - 2-3 кг, товщина (без клітковини) в середньому - 2-5 мм.Шкіра складається з трьох шарів: зовнішнього - епідермісу, власне шкіри - дерми та підшкірної жирової клітковини Епідерміс - це шар шкіри, утворений багатошаровим плоским епітелієм. Він, у свою чергу, поділяється на два шари: поверхневий - роговий і глибший - ростковий. Роговий шар утворений з мертвих зроговілих клітин, що щільно прилягають одна до одної. Ростковий шар складається з клітин, які постійно діляться і забезпечують регенерацію (від лат. регенераціо - відродження) - відновлення клітин шкіри. В епідермісі містяться клітини, які виробляють темний пігмент - меланін. Він захищає шкіру від надмірного ультрафіолетового випромінювання. Під епідермісом у людини розташована власне шкіра, або дерма (від грец. дерма - шкіра). Це шар щільної сполучної тканини, що складається з еластичних і колагенових волокон. Волокна надають шкірі еластичності, завдяки чому людина може вільно робити різноманітні рухи. У дермі містяться різні рецептори (наприклад, термо-, механо- та больові завдяки яким людина відчуває тепло, холод, дотик, біль), сальні й потові залози, волосяні сумки, кровоносні та лімфатичні судини. Сальні залози виділяють секрет - шкірне сало. Розташовані вони переважно на голові, обличчі та верхній частині спини. Шкірне сало змащує шкіру і волосся, пом'якшуючи їх, не пропускає всередину тіла воду та шкідливі речовини. Потові залози мають вигляд трубочок, що починаються щільно закрученим клубочком. Випростана частина такої трубочки - вивідна протока потової залози - відкривається на поверхні шкіри отвором. Клубочки обплетені капілярами, крізь стінки яких з крові в потові залози потрапляє вода з розчиненими в ній мінеральними солями, сечовиною та деякими іншими речовинами. Так утворюється піт, який виділяється на поверхню шкіри через отвори вивідних проток. Піт за своїм складом подібний до сечі, але значно меншої концентрації. За добу в дорослої людини за відносного спокою виділяється 500 мл поту. У дермі містяться волосяні мішки, або фолікули. Кожний з них з'єднаний з м'язом, який піднімає волосину. Підшкірна жирова клітковина міститься під дермою. Це найглибший шар шкіри, який складається зі щільних сполучнотканинних пучків, між якими містяться жирові клітини. У деяких ділянках тіла (наприклад, на животі) її товщина досягає кількох сантиметрів. Клітини підшкірної жирової клітковини нагромаджують частинки жиру, які можуть повністю заповнювати їх. Жир підшкірної клітковини - це своєрідний запас поживних речовин, які використовуються під час голодування; він захищає організм від охолодження, пом'якшує удари.

Білет 8 1. Мякі тканини зуба. Топографія, будова, функції. Показати схематично. Пульпа- мяка тканина зуба, що забезпечує трофіку, іннервацію, захист та регенерацію тканин зуба. Побудована з пухкої сполучної тканини, що заповнює пульпарну камеру коронки і кореневі канали. Розрізняють три зони пульпи: центральну( містить судинно-нервові пучки, колагенові та ретикулярні волокна, клітинні елементи пухкої сполучної тканини: фібробласти, макрофаги, малодиференційовані адвентиційні клітини тощо) , проміжну(локалізовані незрілі клітини- преодонтобласти та преколагенові волокна) і периферійну(побудована з незрілих колагенових волокон та розміщених кількома шарами тіл одонтобластів) 2. Намалювати класичну частину печінки. Позначити 3. Що називають ростом фолікула яєчника. Гормональна регуляція. Процес перетворення примордіальних фолікулів у первинні, вторинні, й зрілі називають процесом росту фолікулів. Ріст відбуваєть під дією гонадотропних гормонів гіпофіза- фолітропіну та невеликої кількості лютропіну. 4. Опишіть структурно-функціональну одиницю кори великого мозку. Одиницею кори великого мозку є мозкова колонка. Мозкову колонку можна уявити у вигляді вертикального циліндра діаметром близько 300мкм, всередині якого проходить кортико- кортикальне волокно. Кортико- кортикальне волокно є аксоном гігантопірамідного нейрона своєї або протилежної півкулі мозку. Мозкова колонка включає також два таламо- кортикальних аферентних волокна. 5. Артеріало-венулярні анастомози. Діаметр від 30 до 500мкм, довжина 4мм. Розрізняють 2 групи анастомозів: 1) справжні АВА, або шунти, через які венозне русло скидається чиста артеріальна кров; вділяють справжні прості анастомози і справжні анастомози, забезпечені скоротливими структурами; 2) атипові АВА, або півшунти, де тече мішана кров. Справжні прості анастомози містять межу переходу артеріоли у венулу, яка відповідає ділянці, де закінчується середня оболонка артеріоли. Регуляція кровоплину здійснюється мязовими клітинами середньої оболонки самої артеріоли без спеціальних скоротливих апаратів. Атипові АВА або півшунти- це сполучення артеріол і венул через коротку судину капілярного типу, тому кров,що переходить до венозного русла, не є цілковито артеріальною. 6. Кровопостачання селезінки. У ворота селезінки входить селезінкова артерія, яка розгалужується на систему розміщених у трабекулах селезінки гілок, що мають назву трабекулярних артерій. Трабекулярні артерії поділяються на артерії білої пільпи селезінки, навколо яких групуються лімфатичні вузлики селезінки. Центральні артерії переходять в артерії червоної пульпи, останні розпадаються на китичкові артеріоли, які закінчуються еліпсоїдними капілярами. Еліпсоїдні капіляри сполучаються з венозними синусами селезінки. З венозних синусів кров надходить у пульпарні вени, далі у трабекулярні вени, трабекулярні вени у селезінкову вену. Білет 9 1. Цемент. Топографія та будова. Тверда тканина,що покриває дентин кореня зуба.Будова:70%-неорг.компоненти (фосфорнокислі та вуглекислі солі Ca) та 30%-орг.сполуки.Клітинні елементи цементу-цементоцити.Цементоцити – полігональної форми,розт.у лакунах основної речовини цементу,відростки яких лежать у канальцях.

Розвиваються цементоцити з цементобластів ,які у процесі гістогенезу тканин зуба синтезують міжклітинну речовину цементу.

Є 2 різновиди цементу:-первинний (клітинний)

-вторинний(без клітинний)

Безклітинний цемент локаліз.у верх.частині кореня,ближче до шийки зуба.В його складі немає клітинних єлементів. Клітинний цемент ,до його складу входять:-колагенові волокна

-основна склею вальна речовина

-цементоцити

2. Що називається аерогематичним барєром, його компоненти. Намалювати. Структури, через які здійснюється газообмін, утворюють так званий аерогематичний барєр. Він включає у себе стінку альвеоли та стінку немокапіляра, товщина його становить у середньому 0,5мкм. Компоненти: сурфактант, безядерні ділянки респіраторних альвеолоцитів, базальна мембрана альвеоли, базальна мембрана капіляра і безядерні ділянки ендотелію капіляра. 3. Загальний план будови яєчника. Джерела розвитку. Назвати всі компоненти паренхіми яєчника. Яєчник (ovarium) — парна жіноча статева залоза, яка за формою і роз­мірами нагадує мигдалевий горіх (довжи­на — 2,5 см, ширина — 1,5 см, товщина — 1 см). Яєчник має матковий і трубний кінці, присередню, бічну поверхні і два краї: вільний, обернений до черевної порожни­ни, та брижовий, яким орган за допомогою брижі яєчника фіксується до пристінкової очеревини. Яєчник зв'язаний з маткою щільним тяжем, що складається переваж­но з гладкої м'язової тканини, — власною зв'язкою яєчника (lig. ovarii proprium).\

Яєчник складається з кіркової та моз­кової речовини — кори (cortex ovarii) і мозку (medulla ovarii) яєчника. У стромі кори закладено різного ступеня розвитку фолікули, що містять жіночі статеві кліти­ни — яйцеклітини. Спочатку це вузли­кові скупчення недиференційованих клі­тин, розташовані ближче до брижового краю, що називаються первинними фолі­кулами яєчника. У міру дозрівання фолікули поступово підходять до поверхні — вторинні фолі­кули, всередині їх утворюється пухирець, наповнений рідиною — третинні (пухирчасті) фоліку­ли яєчника. Третинний фолікул ви­ступає над поверхнею яєчника, лопається, і яйцеклітина виходить у порожнину оче­ревини.У тих випадках, коли не настає вагіт­ність, на місці фолікула, що лопнув і спо­рожнився, формується циклічне (менструальне) жовте тіло, а потім внаслідок рубцювання – білувате тіло. Пр зачатті утворюється жовте тіло вагітності, що відіграє важливу внутрішньосекреторну роль під час ембріогенезу.

Топографічна анатомія. Яєчник розташований у порожнині малогo таза. Він межує згори із зовнішніми клубовими судинами та великим попере­ковим м'язом, знизу — з матковою арте­рією, спереду — з широкою зв'язкою мат­ки, ззаду — з внутрішньою клубовою ар­терією та сечоводом.\

4. Намалюйте схему поперечного зрізу головного мозку. Позначте ядра, утворені корінцевими нейронами. 5. Будова стінки серця(назвіть оболонки, шари та ії тканинний склад) Стінки серця складаються з 3 оболонок: внутрішньої - ендокарда, Середньої - міокарда і зовнішньої - епікарда, Що є вісцеральним листком перикарда, pericardium.

6. Класифікація волосся. Будова волосся: Росте волосся з фолікулів. Волосина складається з ороговілої частини, або стрижня, який піднімається над шкірою, та кореня, який схований у волосяний мішечок — цибулину.З’єднувальна оболонка — фолікул складається із колагенових, еластичних волокон та аморфної міжклітинної речовини, яка має кровоносні судини та нерви. З’єднувальна оболонка в глибині утворює сосочок волосини, на котрому знаходиться волосяна цибулина. До сосочка підходять судини та нерви.До волосяного фолікулу (крім брів, вій, носа та волосся навколо губ) підходить під гострим кутом м’яз, який піднімає волосину. Сальна залоза знаходиться в трикутнику між м’язом, який піднімає волосину, та фолікулом. Скорочування м’яза приводить до спорожнювання сальної залози і виходу секрета. Шкіряне сало змащує шкіру та волосину і цим надає їм еластичності, оберігає від вологи, висушування, механічних та інших шкідливих впливів.

Кожна волосина від кореня до зовнішнього кінця утворена із трьох шарів: кутикули, коркової та мозкової речовини.

Кутикула — зовнішня оболонка волосини являє собою ороговілі клітини, які прилягають одна до одної, як черепиця. На здоровому волоссі клітини кутикули щільно прилягають одна до одної. Але якщо вони з яких-небудь причин починають настовбурчуватися, то волосся стає тьмяним, ламким, починає сіктися, зачіска втрачає об’єм.

Коркова речовина — головна частина волосини. Клітини цього шару в основному забезпечують виростання волосся. У корковому шарі містяться також пігментні клітини — меланоцити, які відповідають за колір та відтінок волосся.

Мозкова речовина займає середину стрижня волосини. Особливо його багато в сивому та дуже світлому волоссі. Числені пустоти в мозковому просторі забезпечують теплозахист.Волосся складається в основному із кератину — особливої білкової речовини, яка містить у собі 4–5 % сірки, 20 % азоту, 17 % цистину, а також фосфор, цинк, натрій, кальцій, магній, залізо, марганець та мідь.За колір волосся відповідає пігмент меланін, який виробляється в спеціальних клітинах цибулини — меланоцитах, а поруч клітини кераноцити синтезують білок — основний будівельний матеріал волосся. Потім пігмент з’єднується з білком, і волосина народжується на світ уже пофарбованою. Це відбувається в плоді ще в утробі матері на четвертому-п’ятому місяці вагітності. А потім у дорослої людини налічується від 100 тисяч до 1 мільйона волосин.Колір волосся залежить від того, яку саме різновидність меланіну виробляє організм. Варіантів тільки два: якщо це сумеланін, волосся буде чорного або каштанового кольору; феомеланін забезпечить руді або світло-жовті, блондинисті відтінки. Інтенсивність кольору залежить від кількості пігментів Білет 10 1. Охарактеризувати та намалювати схематично епітелій слизової оболонки стравоходу, шлунка, тонкої та товстої кишки. У слизовій оболонці стравоходу розрізняють чотири шари( епітелій, власну пластинку, мязову пластинку, підслизову основу). Епітелій стравоходу багатошаровий плоский незроговілий . Власна пластинка слизової оболонки стравоходу утворена пухкою сполучною тканиною, вростання якої в епітелій формують сосочки, у складі власної пластинки є відділи кардіальних залоз стравоходу. Мязова пластинка слизової оболонки утворена одним шаром поздовжньо орієнтованих пучків гладкомязових клітин, між якими залягають сплетення еластичних волокон. Підслизова основа стравоходу утворена пухкою сполучною тканиною, у якій розміщені кінцеві секреторні відділи власних залоз стравоходу. Слизова оболонка шлунка побудована з 4 шарів- епітелію, власної та мязової пастинок, підслизової основи. Порожнина шлунка вистелена одношаровим призматичним залозистим епітелієм. Власна пластинка слизової оболонки шлунка побудована з пухкої сполучної тканини, у якій залягають залози шлунка( власні, кардільні та пілоричні залози). Підслизова основа шлунка утворена пухкою сполучною тканиною, у якій розміщені підслизові нервові сплетення – зовнішнє(Шабадаша) і внутрішнє( Мейснера). Слизова оболонка тонкої кишки складається з 4 шарів- епітелію, власної, мязової пластинок та підслизової основи. Епітелій- одношаровий циліндричний. Власна пластинка утворена пухкою сполучною тканиною, мязова пластинка- гладкими міоцитами. Особливістю рельєфу слизової оболонки тонкої кишки є наявність циркулярних складок, ворсинок і крипт. Підслизова основа стінки тонкої кишки утворена пухкою сполучною тканиною, у якій є значна кількість кровоносних і лімфатичних судин, нервових сплетень. Слизова оболонка товстої кишки утворена одношаровим циліндричним епітелієм, сполучнотканинною власною пластинкою, мязовою пластинкою з двох шарів гладких міоцитів і підслизовою основою з пухкої сполучної тканини. 2. Схематично намалювати ЮГА, позначити його компоненти, назвати функції. 3. Дати коротку характеристику періодів розмноження та малого росту овогенезу. Період розмноження триває в яєчнику плода з другого по пятий місяць ембріогенезу і полягає у розмноженні мітотичним шляхом клітин овогоній. Період росту в овогенезі людини починається з третього місяця ембріонального розвитку і полягає в утворенні первинних овоцитів, у ядрі яких відбувається складна перебудова, що є підготовкою до зменшення кількості хромосом. У цей час збільшуються розміри самого овоцита, він оточується фолікулярними клітинами, утворюються фолікули. Цей процес має назву малого росту. 4. Червоний кістковий мозок, його будова і функція. 5. Класифікація артерій. Опишіть будову артерій мязового типу.

Найдрібніші артеріальні судини мязового типу(артеріоли) належать до мікроциркуляторного русла і переходять у капіляри, їхній діаметр не перевищує 50-100мкм. Середня оболонка утворена одним- двома шарами гладкомязових клітин. 6. Автономна нервова система (загальна характеристика). Опишіть будову інтрамулярних мікрогангліїв внутрішніх органів. Білет 11 1. Рельєф слизової оболонки стравоходу, шлунка, тонкої і товстої кишки. Показати схематично. Позначити. 2. Проміжний кірковий нефрон. Визначення, схематичне зображення. Ланки судинної системи. 3. Яйцевод. Будова , функції. Маткова труба- парний трубчастий орган, який починається від дна матки, проходить у складі широкої звязки до бічної поверхні малого тазу і закінчується біля яєчників. Довжина – 10-12см, діаметр просвіту в ампульній частині 6-10мм, на рівні перешийку- 3мм, у матковій частині- 0,5-1мм. Стінка утворена 3 оболонками: мязовою та серозною, слизовою. Слизова оболонка складається з епітеліальної та власної пластинок. Епітелій слизової оболонки- одношаровий призматичний, містить війчасті та секреторні клітини. Власна пластинка побудована з пухкої сполучної тканини. Слизова оболонка маткової труби утворює численні високі складки(торочки аба фімрії) Функції: транспорт статевих клітин до місця запліднення і зародка в матку, забезпечення умов для капацитаціїї сперматозоїдів, створення середовища сприятливого для запліднення. 4. Класифікація капілярів. Опишіть будову капіляра соматичного типу. 1) соматичного типу діаметром до 10мкм, які мають нефенестрований ендотелій і суцільну базальну мембрану; локалізуються у шкірі, мязовій тканині, серці, головному мозку; 2) капіляри вісцерального типу, які містять відкриті фенестрований ендотелій і суцільну базальну мембрану; локалізуються у ниркових клубочок, ворсиках тонкої кишки, залозах внутрішньої секреції; 3) капіляри синусоїдного типу, які містять фенестри в ендотелії і пори у базальній мембрані; розташовані у кровотворних органах , печінці. 5. Порівняйте будову фотосенсорних клітин сітківки ока Паличкові клітини є апаратом чорно-білого зору. Зовнішній сегмент палички має циліндричну форму і містить велику кількість плоских мембранних дисків товщиною 140нм і шириною 2мкм. Пігмент- родопсин. Зовнішній сегмент колбочки має конічну форму, він ширший і коротший, містить півдиски(один кінець півдисків замкнений а другий відкритий) Пігмент – йодопсин. Колбочкові клітини є апартом кольорового денного зору. .

6. Епіфіз. Його будова і функції. Епіфіз- центральний орган ендокринної системи, який забезпечує регуляцію фотоперіодичності роботи органів і систем організму, а також регуляцію діяльності статевої системи. Маса 120-180мг, довжина 0,5-1см. Зовні вкритий сполучнотканинною капсулою від якої всередину органа відходять перегородки.

Білет № 12