2.Кровопостачання печінки.

Печінка отримує кров з 2х судин, що входять в її ворота – ворітної вени і печінкової артерії. Ворітня вена збирає кров від усіх непарних органів черевної порожнини і приносить у печінку речовини, що всмоктались у кишках. Печінкова артерія несе від аорти кров, багату на кисень. Ці дві судини розташовані поруч і далі галузяться на дрібніші судини: часткові, сегментарні, між часточкові, навколо часточкові вени і артерії. Міжчасточкові артерії і вени разом з жовчними протоками утворюють печінкові тріади. Міжчасточкові вени і артерії йдуть уздовж бічних граней часточок, а навколо часточкові, що відходять від них, оперізують часточки на різних рівнях. Між- і навколо часточкові вени – із слабкорозвиненою м’язовою оболонкою (лише в місцях розгалужень є міозити, які утворюють сфінктери). Відповідні їм артерії – м’язового типу, менші в діаметрі. Від навколо часточкових вен та артерій всередину часточок вростають артеріоли і венули, що на периферії часточок зливаються в синусоїдні капіляри, по ним тече мішана кров від периферії до центру часточок, вони проходять між тяжами печінковими пластинками радіально і зливаються в центральну вену в центрі часточки. Кров і часточок впадає у збірні/підчасточкові вени. Збірні вени розміщені між часточками, але не утворюють тріад. Центральні і збірні вени – судини безм’язового типу. Збірні вени зливаються і утворюють 3-4 притоки печінкових вен і впадають в нижню порожнисту вену. Отже синусоїдні гемокапіляри розташовані між 2ма венозними системами – ворітної вени (навколо часточкові вени) та печінкових вен (центральні вени), іх називають чудесною венозною сіткою печінки.

3.А)Будова ендометрію. Б)Його зміни протягом оваріально-менструального циклу(коротко)

а)Ендометрій – слизова оболонка матки, товщина у дівчинки 10 років – 0.15мм, у жінки – 2-3 мм. Не утворює складок, складається з 2 пластинок: епітеліальної(одношаровий високий призматичний епітелій з війчастих і секреторних клітин; утворює трубкоподібні впростання у власну пластинку - маткові залози) і власної (пухка сполучна тканина).

б) Фаза десквамації/менструації 1-4 доба циклу – відторгнення функціонального шару ендометрію. Глибока його частина, що залишається наз. базальним шаром. Ендометрій постачабть прямі артерії(функціональний його шар) і спіральні (базальний шар). через зниження прогестерону і відсутності впливу естрогенів останні спазмуються і настає ішемія поверхневого шару ендометрію.

Фаза проліферації/фолікулярна/пост менструальна 5-14 доба – естрогени фолікулів забезпечують регенерацію функціонального шару ендометрію за рахунок епітелію дна маткових залоз. Ендометрій досягає 2-3мм. Секреторні клітини продукують мало водянистого слизу, маткові залози вузькі і прямі.

Фаза секреції/лютеїнові/пре менструальна 15-28 доба – Ендометрій потовщується в 2-3 рази через нагромадження секрету в залозах і збільшення об’єму клітин строми. Маткові залози вже звивисті, накопичують глікоген. У функціональному шарі розрізняють поверхневу компактну і глибоку губчасту зони – підготовка ендометрію до імплантації зародка. Ця фаза зумовлена дією прогестерону.