Білет 1 1. Особливості будови слизової оболонки ротової порожнини в різних її ділянках. Присінок рота і ротова порожнина вистелені багатошаровим плоским не зроговілим епітелієм. Слизова оболонка на губах, щоках, нижній поверхні язика, у складі мякого піднебіння та язичка розташована на добре вираженій сполучнотканинній підслизовій основі, яка забезпечує зміщуваність слизової оболонки щодо тканин, розміщених глибше. 2. Ендокринна частина підшлункової залози. ЕЧПЗ становить близько 3% від маси всього органа і має вигляд невеликих скупчень клітин- так званих панкреатичних острівців, які розташовані у часточках залози між панкреатичними ацинусами. Кількість їх у всій залозі від 200тис. до 2млн. Острівець вкритий тонкою сполучнотканинною оболонкою, яка може бути несу цільною. Острівці Лангерганса складаються з ендокринних клітин- інсулоцитів( у їх цитоплазмі помірно розвинена гранулярна ендоплазматична сітка, добре- комплекс гольджі, мітохондрії. Найхарактернішою рисою цих клітин є наявність секреторних гранул(В-клітини(базофільні)- становлять основну масу клітин острівців 70-75%, містять гормон інсулін, анілін; А-клітини(ацидофільні)- становлять 20-25% маси острівців, містять гормон глюкагон; D-клітини(дендритні)- становлять 5-10%, продукують гормон соматостатин; F-клітини- становлять 1-5%, продукують панкреатичний поліпептид.) 3.Граафів фолікул. Намалювати, позначити структурні компоненти. Це фолікул із повністю сформованою великою порожниною, яка займає більшу частину його об’єму. Діаметр 1см, ріст 130-140мкм. 4. Намалювати схему соматичної та автономної рефлекторних дуг. Поясніть особливості їх будови. 5. Назвіть особливості будови різних типів капілярів. 1) соматичного типу діаметром до 10мкм, які мають нефенестрований ендотелій і суцільну базальну мембрану; локалізуються у шкірі, м’язовій тканині, серці, головного мозку; 2) капіляри вісцерального типу, які містять відкриті фенестрований ендотелій і суцільну базальну мембрану; локалізуються у ниркових клубочках, ворсинках тонкої кишки, залозах внутрішньої секреції; 3) капіляри синусоїдного типу, які містять фенестри в ендотелії і пори у базальній мембрані; розташовані у кровотворних органах, печінці. 6.Опишіть будову товстої кишки. Анатомічно розрізняють: сліпу кишку, червоподібний відросток, висхідну ободову кишку, поперечну ободову кишку, низхідну ободову кишку, сигмоподібну ободову кишку та пряму кишку. Довжина товстої кишки становить 1,2- 1,5 м, діаметр у прокс. Відділі 10см, у дист. Відділі 5см. Стінка товстої кишки має три оболонки: слизову з підслизовою основою( утворена одношаровим циліндричним епітелієм, сполучнотканинною власною пластинкою, м’язовою пластинкою з двох шарів гладких міозитів і підслизовою основою з пухкої сполучної тканини; особливість- наявність великої кількості крипт і відсутніст ворсинок) , м’язову(утворена двома шарами гладкомязових клітин:внутрішнім циркулярним і зовнішнім повздовжнім, між якими залягають прошарки пухкої сполучної тканини) та зовнішню- серозну або адвентиційну.

Білет 2 1. Схематично замалювати поперечний розріз губи новонародженої дитини, позначити її частини та структурні компоненти.

2. Клітинний склад респіраторного епітелію. Показати схематично, назвати функції клітини. Війчасті- переміщають слиз з адсорбованими до нього сторонніми частинками в напрямку глотки; Келихоподібні екзокриноцити- антимікробні властивості; Базальні(низькі вставні)- фіксація епітелію до базальної мембрани; Високі вставні – камбіальна функція; Щіточкові клітини- рецепторна функція; Бронхіолярні екзокриноцити- детоксикація хімічних сполук; Ендокринні клітини- місцева регуляція скорочення гладких мязів дихальних шляхів; Дендритні клітини-утв розгалужені відростки, що лежать між епітеліальними клітинами, стимулюють проліферацію лімфоцитів у 10-100 разів ефективніше, ніж макрофаги.

3.Стадії сперматогенезу. Коротка характеристика. Розмноження( сперматогонії містять диплоїдний набір хромосом, їх проліферацію контролює фолікулостимулювльний гормон гіпофіза), ріст(перетворення сперматогоній у сперматоцити 1, відбувається фаза мейозу( лептотена, зиготена, пахітена, диплотена та діакінез), дозрівання(утв сперматоцит 2) і формування(сперматиди перетворюються у сперматозоїди)

4. Будова спинномозкового вузла. Укритий сполучнотканинною капсулою, від якої всередину паренхіми органа відходять перегородки. Характкрною морфологічною ознакою є впорядковане розміщення перикаріонів і відростків нейронів; перші локалізовані на периферії під капсулою, останні- переважно у серединній частині вузла. Функціональним елементом є псевдо уніполярний нейрон. Крім них у спинномозкових гангліях містяться також дрібні мільтиполярні нейрони, що забезпечують внутрішньогангліонарні зв’язки.

5. Назвіть відмінності будови вен порівняно з артеріями. 1) стінка вени тонша, ніж у артерії; 2) серед структурних елементів вени переважають колагенові волокна, а еластичні розвинені слабко; 3) відсутність зовнішньої еластичної мембрани і слабкий розвиток внутрішньої еластичної мембрани; 4) просвіт вени на препараті має частіше неправильну форму, тоді як в артерії він округлий; 5) найбільшу відносну товщину у венах має адвентиція а в артеріях є медія; 6) наявність клапанів у деяких венаї.

6. Опишіть властивості стовбурової кровотворної клітини. 1)поліпотентність, тобто здатність диференціюватися у напрямках усіх видів форменних елементів крові; 2)здатність до само підтримання протягом часу, близького до терміну існування організму людини: число мітозів здійснює одна клітина, може перевищувати 100; 3) незважаючи на високу здатність до проліферації, стовбурова клітина у нормі поділяється дуже рідко, перебуваючи у G0- фазі клітинного циклу, однак під дією наприклад, радіації вона може дуже скоро почати проліферацію; 4) СКК знаходяться у стані постійної та інтенсивної репопуляції, тобто мігрують з одних кровотворних органів до інших через кров. Білет3

1. Язик , загальний план будови. Намалювати ниткоподібні та грибоподібні сосочки, зробити позначення. Розрізняють нижню, бічну та верхню поверхню язика. Нижня поверхня язика крита багатошаровим плоским незроговілим епітелієм . Має добре розвинену власну пластинку слизової оболонки та підслизову основу. На нижній поверхні язика, з обох боків його вуздечки, в ротову порожнину впадають вивідні протоки підязикових та прищелепних слинних залоз. Верхні та бічні поверхні язика вкриті слизовою оболонкою . Епітелій і власна пластинка слизової оболонки утворюють вирости- сосочки! Розрізняють ниткоподібні, листоподібні, грибоподібні та жолобкуваті сосочки. Основу сосочків складають вирости сполучної тканини. 2. Юкстамедулярний нефрон. Визначення. Ланки судинної системи.

Юкстамедулярні нефрони, яких близько 20%, мають дуже довгі петлі, які глибоко сягають у мозкову речовину , а їхні ниркові тільця, проксимальні та дистальні відділи розташовані у кірковій речовині на межі з мозковою речовиною. Нефрони відкриваються у збірні ниркові канальці(трубочки). Збірні ниркові канальці починаються у кірковій речовині і разом з прямими каняльцями кіркових нефронів входять до складу мозкових променів. Потім збірні канальці переходять у мозкову речовину і ділянці вершин пірамід вливаються у сосочкові канали. В юкстамедулярних нефронах приносні та виносні артеріоли судинних клубочків мають однаковий діаметр; виносні артеріоли йдуть у мозкову речовину і там розпадаються на пучки прямих судин з тонкою сіткою і ширших, ніж звичайні капіляри. У мозковій речовині від виносних артеріол а також від прямих судин відходять гілки, які формують мозкову перетибулярну капілярну сітку. Капіляри мозкової речовини збираються у прямі вени , які впадають у дугові вени. 3. Що таке овуляція, як вона відбувається? Овуляція – це процес розриву стінки зрілого фолікула та поверхні яєчника з виходом овоцита. За 30 хв до овуляції кровообіг в ділянці стигми припиняється, що призводить до місцевого некрозу тканин. Стигма виступає над поверхнею яєчнтка у вигляді вітлого випинання. Після її розриву овоцит, оточений клітинами кумулюса і хмаркою вязкої фолікулярної рідини, потрапляє у просвіт яйцевода. Звичайно овоцит одразу ж потрапляє у маткову трубу, тому що торочки(фімбрії) її ампульної частини охоплюють яєчник під час овуляції. Овоцит у цей час перебуває у метафазі другого поділу дозрівання. Овуляція відбувається під дією лютропіну гіпофіза. 4. Намалюйте схему будови нервового стовбура в поперечному перерізі. Позначте основні структурні компоненти. 5. Опишіть будову артерії еластичного типу. До артерій еластичного типу належить аорта. 1) мязових клітин тут відносно мало, вони орієнтовані косо стосовно еластичних волокон; 2) великі ендотеліальні клітини(500*150); 3) наявність у підендотеліальному шарі великої кількості малодиференційованих зірчастих клітин; 4) наявність у внутрішній оболонці повздовжньо орієнтованих гладких міоцитів; 5) відсутність внутрішньої еластичної мембрани, на місці якої розташоване густе сплетення еластичних волокон, ускаді якого можна розрізнити внутрішній циркулярний і зовнішній повздовжій шари. 6. Назвіть класи гемопетичних клітин згідно із сучасною схемою кровотворення. Дайте характеристику кожному класу. І клас- плюрипотентні клітини- попередники(СКК) ІІклас- частково детерміновані клітини-попередники (потенції цих клітин частково обмежені щодо подальшої диференціації, тобто з них можуть утворюватися не всі види форменних елементів) ІІІклас- уніпотентні клітини-попередники(ці клітини здатні розвиватися тільки в одному напрямку під впливом гормоноподібних речовин, які мають назву гемопоетинів; у різних гістогенетичних рядах існують різні гемопоетини) IVклас- морфологічно розпізнавані проліферативні клітини-попередники( можна розпізнавати на азках кісткового мозку , вони здатні до мітотичного поділу) Vклас- кліьтини що дозрівають(втрачають здатність до мітотичного поділу і зазнають змін, повязаних їх із перетворенням у зрілі форменні елементи,) VIклас- зрілі клітини, здатні до виходу в кров. Білет 4 1. Схематично намалювати зуб у повздовжньому розрізі. Позначити анатомічні частини та таканини зуба. 2. Екзокринна частина підшлункової залози. Її відмінності від слинних залоз. Складає 97% маси органа, і є складною трубчасто – альвеолярною залозою. Зовні підшлункова залоза вкрита тонкою сполучнотканинною капсулю, яка зрощена з вусцеральним листком очеревини. У сполучнотканинній стромі розташовані кровоносні судини, нерви , ганглії, нервові закінчення та вивідні протоки залоз. Структуро-функіональною одиницею підш.залози є панкреатичний ацинус( має форму мішечка розмірами 100-150мм, 8-12 великих секреторних клітин – екзокринних панкреатоцитів або ациноцитів і кількох плоских клітин вставної протоки), який включає кінцевий секреторний відділ і вставну протоку. 3. Клітини Лейдіга. Їх топографія, будова та функції. Ендокриноцити яєчника(клітини Лейдіга) функція- вироблення тестостерону. Мають круглу або полігональну форму, оксифільну цитоплазму, добре розвинену ендоплазматичну сітку. Мітохондрії мають характерні трубчасті і везикулярні кристи. У цитоплазмі ендокриноцитів яєчника є включення глікогену, глікопротеїнів, на периферії виявляється значна кількість вакуолей. 4. Порівняйте будову спинномозкових і вегетативних гангліїв(укажіть спільні ознаки і відмінності) Спинномозкових ганглій: розміщені перикаріони перших нейронів спинномозкових дефлекторних дуг; укритий сполучнотканинною капсулою, від якої всередину паренхіми органа відходять перегородки; впорядковане розміщення перикаріонів і відростків нейронів(перші локалізовані на периферії під капсулою, останні переважно у серединній частині вузла. Основним фунціональним елементом спинномозкового ганглію є псевдоуніполярний нейрон. 5. Опишіть будову провідної системи серця. Провідні кардіоміоцити утворюють провідну систему серця. Провідна система складається із синусно-передсердного вузла, передсердно-шлуночкового вузла, передсердно-шлуночкового пучка Гіса з його розгалуженнями( волокна Пуркіньє), які передають імпульси до скоротливих мязових клтин. Серед провідних серцевих міоцитів за морфологічними та функціональними особливостями можна визначити три типи клітин: пейсмейкерні клітини(Р-клітини), перехідні клітини, волокна Пуркіньє. 6. Назвіть послідовність клітинних форм при еритропоезі . Звяжіть їх з відповідними класами схеми кровотворення. Білет №5

2. Порівняльна характеристика бронхів різного калібру.

На рівні 5 грудного хребця трахея поділяється на 2 головні бронхи, а вони далі дихтономічно діляться на часткові, потім зональні бронхи, далі сегментарні, субсегментарні, малі і термінальні бронхіоли. Їх стінка утворена 3-ма оболонками: слизовою з підслизовою основою, фіброзно-хрящовою та адвентиційною. Головні бронхи – діаметр ~15мм. В слизовій оболонці з’являється м’язова пластинка (відмежовує слиз. оболонку від підслиз. основи) і складається з внутрішнього циркулярного шару гладких міозитів та зовнішнього – поздовжнього. Слизова оболонка не утворює складок. Фіброзно-хрящова оболонка – із суцільних кілець гіалінового хряща.

Великі бронхи – діаметр 15-5мм. М’язова пластинка слиз. оболонки добре розвинена, складається з 1 шару косо-циркулярно направлених гладких міозитів. Завдяки ним слиз. оболонка утворює поздовжні складки. У власній пластинці часто є лімфатичні вузлики і вона багата на еластичні волокна, які розташовані поздовжньо і забезпечують розтягування бронхів під час дихання. В підслизовій основі багато залоз. Фіброзно-хрящова оболонка з окремих хрящових пластинок. Кінцеві відділи мішаних слизово-білкових залоз розташовуються великими групами в стінках бронхів, де немає хряща.

Середні бронхи – діаметр 5-2мм. Товщина слизової оболонки і висоті епітеліального шару зменшуються. М’язова пластинка слиз. оболонки і її складки добре розвинені. Фіброзно-хрящова оболонка містить окремі острівці гіалінових, а місцями і еластичних, хрящів. В підслиз. оболонці є залози.

Малі бронхи – 2-0.5мм. Епітелій уже дворядний. М’язова пластинка добре розвинена. Немає залоз і хрящів. Отже їх стінки складаються з 4 пластинок – епітеліальної, власної, м’язової та адвентиційної.

Термінальні бронхіоли – діаметр ~0.5 мм, довжина до 1200 мкм. Товщина стінки менша, епітелій – одношаровий кубічний війчастий. М’язова пластинка з сіткоподібно розташованих гладких міозитів. Складок немає.

3. Атретичне тіло. Будова. Функції.

Атретичні тіла – це редуковані фолікули, що не досягли стадії зрілого фолікула. Під час атрезії спочатку гине овоцит, а його прозора зона – зморщена, потовщена, гіалінізована – довший час лишається в центрі атлетичного тіла. Цим воно відрізняється від жовтого тіла. після загибелі овоцита та фолікулярного епітелію починають розростатись клітини внутрішньої теки, які продукують естрогени.

Отже атрезія фолікулів необхідна для елімінації зайвих яйцеклітин і для забезпечення організму естрогенами.

5.Порівняйте будову кровоносних і лімфатичних капілярів.

Стінка кровоносних капілярів утворена ендотелієм, базальною мембраною та перицитами. Ендотелій - з плоских полігональних клітин з неоднаковою товщиною в різних ділянках клітин. кожен ендотеліоцит має ядерну зону – найтовстішу, зону органел – менш товсту, і периферійну зону – найтоншу. Також на поверхні вони можуть мати окремі мікроворсинки і утворювати клапаноподібні структури. Базальна мембрана – 35-50 нм завтовшки, має тонкофібрилярну структуру, колаген, ГАГ, ліпіди. Може бути суцільною, або мітити пори. Перицити сполучнотканинні клітини з відростками, розміщуються в розщепленнях базальної мембрани.

Стінка лімфатичних капілярів: ендотеліальні клітини більші у 3-4 рази, базальна мембрана несу цільна і мало серицитів, порівняно з гемо капілярами; стінки мають якірні фібрили для фіксації ендотеліоцитів до колагенових волоко сполучної тканини. також лімфо капіляри мають більший діаметр, за гемо капіляри.