- •1. Метод координат. Положення точки на прямій.
- •2. Прямокутна система координат на площині.
- •3. Відстань між двома точками на площині.
- •4. Поділ відрізка у заданому відношенні.
- •5. Полярні координати. Залежність між прямокутними і полярними координатами.
- •6. Рівняння лінії на площині. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом.
- •7. Загальне рівняння прямої та його дослідження.
- •8. Рівняння прямої, що проходить через 2 задані точки.
- •9. Кут між двома прямими. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих.
- •14. Означення і канонічне рівняння гіперболи.
- •15. Властивості дослідження форми гіперболи. Ексцентриситет, директриси гіперболи.
- •16. Означення, рівняння параболи. Дослідження форми параболи.
- •17. Прямокутна система координат у просторі. Означення вектора. Колінеарні вектори.
- •18. Проекція вектора на осі координат. Напрямні косинуси вектора.
- •19.Лінійні операції над векторами, властивості лінійних операцій над векторами.
- •20.Означення і основні властивості скалярного добутку.
- •21.Вираження скалярного добутку за допомогою координат.
- •22.Вектрний добуток векторів.Властивості
- •23.Мішаний добуток трьох векторів і його властивості. Вираження мішаного добутку через координати векторів.Умова компланарності трьох векторів.
- •24. Загальне рівняння площини та його дослідження
- •25. Рівняння пдощини,що проходить через 3 точки.Рівняння площини у відрізках на осях.
- •26.Кут між 2 площинами,умови паралельності і перпендикулярності
- •27.Загальне рівняння прямої у просторі.
- •33. Дії над матрицями.
- •34. Обернена матриця
- •35. Матричний запис лінійних рівнянь.
- •36. Критерії сумісності системи лінійних рівнянь. Теорема Кронекера -Капеллі.
- •37. Означення
14. Означення і канонічне рівняння гіперболи.
Гіперболою називається множина всіх точок площини, модуль різниці відстаней яких від двох точок площини, що називаються фокусами є величина стала і менша відстані між фокусами.
Канонічне рівняння гіперболи:
15. Властивості дослідження форми гіперболи. Ексцентриситет, директриси гіперболи.
Встановимо деякі властивості
і дослідимо форму гіперболи. Гіпербола
симетрична осям Ох і Оу і початку
координат. Точки А1
і А2
належать гіперболі і є точками перетину
гіперболи з віссю Ох. А1А2
називаються дійсною віссю гіперболи.
Точки В1
і В2
не мають спільних точок з гіперболою.
В1В2
називаються уявною віссю гіперболи.
Величини а, в називаються відповідно
дійсною і уявною півосями гіперболи.
Віддаляючись у нескінченність зміна
точка М(х;у) гіперболи необмежено
наближається до прямої у1=
,
яка називається асимптотою гіперболи.
Гіпербола складається з двох віток і
має дві асимптоти у2=
.
Прямокутник зі сторонами 2а і 2в називається основним прямокутником гіперболи.
також визначає гіперболу,
яка називається спряженою до гіперболи
Ексцентриситет гіперболи
дорівнює
,
са,
1.
Ексцентриситет характеризує форму
гіперболи. Чим більше ,
тим більше
,
тобто тим більше основний прямокутник
розтягується в напрямі осі Оу, а гіпербола
відхиляється від осі Ох.
,
тим більше основний прямокутник
розтягується в напрямі осі Ох, а гіпербола
наближається до цієї осі.
Прямі х=
називаються директрисами гіперболи.
Директриси гіперболи мають ту саму
властивість, що і директриси еліпса:
16. Означення, рівняння параболи. Дослідження форми параболи.
Параболою називають множину всіх точок площини, кожна з яких знаходиться на однаковій відстані від даної точки, яка називається фокусом і від даної прямої, що зветься директрисою і не проходить через фокус.
Канонічне рівняння параболи: у2=2рх.
Вісь симетрії параболи називається її віссю. Точка перетину осі з параболою називається вершиною параболи. Число, яке дорівнює відстані фокусу від директриси називається параметром параболи. Параметр параболи впливає на її форму і характеризує ширину області, яку обмежує парабола.
х=
- рівняння директриси параболи.
17. Прямокутна система координат у просторі. Означення вектора. Колінеарні вектори.
Будь-яка упорядкована пара точок А і В простору визначає напрямний відрізок або вектор, що має певну довжину і напрям.
Перша точка А – називається
початком вектора, а друга точка В –
кінцем вектора (
).
Вектори
і
називаються колінеарними, якщо вони
лежать на одній прямій або на паралелі.
Колінеарні вектори можуть
бути напрямлені однаково або протилежно.
Вектори
і
називають рівними, якщо вони колінеарні,
однаково напрямлені і мають рівні
довжини.
18. Проекція вектора на осі координат. Напрямні косинуси вектора.
Проекція вектора
на вісь
дорівнює добутку довжини вектора
на соsφ між
вектором і віссю: прu
=׀
׀*
соsφ.
Проекції вектора на вісі декартової системи координат позначаються х, у, z. ={ х, у, z}координати вектора в цій системі.
Якщо задані дві точки М1(х1, у1, z1)і М2(х2, у2, z2), які є початком і кінцем , то його координати визначаються за формулами:
Х = х2-х1; у = у2-у1; z= z2-z1.
Модуль ׀ ються за формулоєобчислю׀
׀
=
Якщо α,β,γ – кути, які складає вектор а, з координатними вісями х, у, z, то в косинус альфа і косинус бета і косінус гамма
