16 Культивування мікроорганізмів.

Культивування мікроорганізмів – це один з основних прийомів в мікробіології. Для зростання і розвитку мікроорганізмів в природі і в лабораторних умовах необхідна наявність поживних речовин для енергетичних і конструктивних реакцій. Вимоги різних груп мікроорганізмів до джерел енергії і хімічним елементів визначаються їх метаболічними можливостями. Вирощування і підтримка мікробних культур в лабораторії заснована на моделюванні природних умов проживання даного організму в лабораторії, а також на знанні особливостей обміну речовин. Основними біогенними елементами є вуглець, азот, фосфор, кисень, водень, сірка. Це компоненти білків, вуглеводів і жирів, а також нуклеїнових кислот. Ці елементи потрібні в значних кількостях і тому їх називають макроелементами.

17Утворення мікроорганізмами пігментів, токсинів, ароматичних та інших речовин.

Для окремих видів мікроорганізмів характерне утворення найрізноманітніших пігментів. Пігмент , утворений мікроорганізмами , може скупчуватися у вигляді зерняток між клтинами, рівномірно дифундувати в навколишнє середовище або перебувати в оболонці бактерії . Якщо пігменти нерозчинні у воді. Забарвлюється тільки колонія мікроба , що росте на живильному середовищі , а якщо в розчинні - забарвлюється і живильне середовище . Інтенсивність утворення пігменту коливається навіть у одного і того ж виду мікробів. Найінтенсивніше пігмент утворюється на щільних середовищах при вільному доступі кисню. В анаеробних умовах пігмент не утворюється , а якщо і утворюється , то знебарвлюється. Ароматичні речовини виробляються деякими мікроорганізмами в процесі обміну . Одні з них надають специфічний запах сирам , маслу , винам . Ці мікроорганізми широко використовуються при виготовленні різних продуктів. Інші мікроорганізми в процесі життєдіяльності утворюють речовини з неприємним запахом ( індол , скатол , сірководень ) і часто служать причиною недоброякісності продуктів.

18 Морфологічні, культуральні і біологічні зміни у мікроорганізмів.

Встановлено, що мікроорганізми здатні до втрати вірулентності при збереженні антигенних властивостей, набу­вання стійкості до антибіотиків, збільшення виходу певних продуктів життєдіяльності, змінювання морфологічних, культуральних, біохімічних ознак. Морфологічні зміни у старих мікробних клітин спосте­рігав М.Гамалія, який назвав це явище гетеромор­фізмом. Відомо, що температура, хімічні речовини, в тому числі антибіотики, антисептики, пестициди та інші еко­логічні фактори викликають, зміни морфології мікробів. На­приклад, кишкова паличка під впливом пеніциліну може приймати кулясту форму, утворювати вирости або ризоїди

19 Форми мінливості у мікроорганізмів і їх характеристика.

Найбільше зна­чення, мають спадково закріплені форми мінливості, до яких належать адаптація, дисоціація, мутація, трансформація, трансдукція, кон'югація. Адаптація — пристосування мікробів до нових умов існування під впливом фізичних, хімічних, біологічних та антропогенних факторів. Дисоціація — один з видів культуральної мінливос­ті мікробів, що спричинюється змінами складу живильного середовища. Мутація — спадкові зміни у мікробів, що виникають внаслідок переміщення під впливом мутагенів певних ділянок у ДНК, а також нуклеотидів у гені. Трансформація — перехід одного типу мікроорга­нізму в інший у межах виду, а також передача певних влас­тивостей одного виду мікроба (донора) іншому (реципієн­ту). Трансдукція, або конверсія — зміни в мікроб­ній культурі, при яких генетичний матеріал від клітини донора переносить до клітини реципієнта трансдукційний (по­мірний) фаг. Кон'югація — статевий процес, при якому батьків­ські клітини з'єднуються за допомогою кон'югаційних міст­ків, через які відбувається обмін генетичним матеріалом.