(За Купером)
Ступінь тренованості |
Вік (повні роки) |
|||
|
До ЗО |
30-90 |
40-49 |
50 і більше |
Дуже низька |
>16,3 |
>17,30 |
>18,30 |
>19,00 |
Низька |
16,30-14,31 |
17,30-15,31 |
18,30-16,31 |
19,00-17,01 |
Задовільна |
14,30-12,01 |
15,31-13,31 |
16,30-14,01 |
17,00-14,31 |
Добра |
12,30-10,16 |
13,00-11,01 |
14,00-11,31 |
14,30-12,01 |
Висока |
<10,15 |
<11,0 |
<11,30 |
<12,00 |
Певний недолік останніх двох тестів у тому, що вони мають обмежене застосування і використовуються лише для визначення ступеня підготовленості (тренованості) у осіб чоловічої статі, переважно молодого віку. У людей середнього віку тести використовують з обережністю, а у осіб похилого віку не застосовують взагалі. Це пов'язане з тим, що в умовах максимального фізичного напруження, насамперед, у недостатньо тренованих можуть виникнути різноманітні розлади у серцево-судинній діяльності. Тому перед використанням тестів Купера необхідна консультація лікаря.
Стан фізичного розвитку людини може бути встановлений на основі антропометричних показників, наприклад, за індексом маси тіла, який визначає співвідношення між масою тіла людини і її ростом.
Стан розвитку дихального апарату (легень) можна визначити за різницею між окружністю грудної клітки при максимальному вдиху і повному видиху. Про добрий стан розвитку дихальної системи свідчать показники від 8 до 12 см, про недостатній розвиток - менше 7 см.
Силу м'язів кисті та спини можна оцінювати за показниками динамометрії. Для визначення сили кисті ручний динамометр максимально стискують у кисті витягнутої вперед руки (почергово правої і лівої). Фіксують найвищі показники із 2-3 вимірів.Середніми показниками м'язової сили кистей вважаються 35-40 кг (у чоловіків) і 20-25 кг (у жінок). Для вимірювання сили м'язів спини використовують становий динамометр. У дорослих людей величина станової сили становить в середньому 130-150 кг.
Функціональні можливості дихального апарату можна визначити також за допомогою показника життєвої ємності легень.
Життєва ємність легень - це максимальний об'єм повітря, який спроможна видихнути людина після глибокого вдиху. Для її вимірювання використовують спеціальний прилад - спірометр. Середні показники життєвої ємності легень у дорослої людини становлять 3200- 3500 см3 (у жінок) і 4000-4500 см3 (у чоловіків).
З метою бальної експрес-оцінки фізичного стану здоров'я використовують спеціальні таблиці, дані яких засновані на комплексній оцінці найважливіших фізичних параметрів - індекс маси, життєва ємність легень, динамометричні дані, частота пульсу, артеріальний тиск у стані спокою і після дозованого фізичного навантаження. Отримані показники співставляють з даними таблиці 4 і визначають рівень фізичного здоров'я обстежуваного.
Обстеження проводять у першій половині дня. Вимірюють ріст, масу тіла, життєву ємність легень, проводять динамометрію обох кистей. У сидячому положенні визначають частоту пульсу (частоту серцевих скорочень (ЧСС)) протягом 10 с, вимірюють артеріальний тиск на плечовій артерії аускультативним методом Короткова (АТ), розраховують "подвійний добуток":
ЧССхАТ
100
і підраховують підсумковий бал за таблицею.
Після цього обстежуваний виконує фізичну вправу — 20 присідань протягом З0 с з випростаними вперед руками. Якщо вправа виконана, то загальну кількість балів визначають з урахуванням часу відновлення ЧСС, а коли ні, то з попередньої суми балів відраховують 2 бали. За даними експрес-оцінки визначають рівень фізичного здоров'я: V-ІV групи - здорові, III група - група ризику, II і І групи - хворі люди.
Об'єм фізичного навантаження у чоловіків можна визначити також за часом відновлення частоти пульсу (ЧСС) після виконаної фізичної вправи. При адекватному об'ємі фізичного навантаження частота пульсу безпосередньо після вправи зменшуватиметься через 3 хвилини на 30%, через 5 хвилин - на 50%, через 10 хвилин - на 70-75%. У здорових тренованих людей ЧСС при інтенсивних фізичних навантаженнях нормалізується через 15-30, при помірних - через 5-10 хвилин.(табл.4).
Інформативним показником динаміки фізичного розвитку в процесі тренувань є дані антропометрії. Медична сестра повинна вміти провести антропометричне обстеження пацієнта.
Антропометрія (від грецького апігороз - людина, теіго - вимірюю) є одним з методів огляду пацієнта, який виконує сестринський персонал. До антропометричних досліджень належать, наприклад, визначення маси тіла пацієнта, росту, вимірювання окружності грудної клітки.
Визначеннямаситіла
Послідовність дій:
Попередьте пацієнта про те, що:
а) дослідження проводиться натщесерце;
б) перед дослідженням необхідно спорожнити сечовий міхур і кишечник.
Відкрийте затвор, який знаходиться над панеллю, і відрегулюйте вагу гвинтом, який знаходиться на боковій стінці панелі: рівень коромисла ваги, на якому всі гирі знаходяться в "нульовому" положенні, повинен співпадати з контрольним пунктом, який закріплений на лівій боковій стінці панелі ваги.
Закрийте затвор і запропонуйте пацієнту акуратно стати в центр площадки на клейонку (без тапочок).
Відкрийте затвор і пересувайте гирі на планках коромисла вліво до тих пір, поки воно не зупиниться на одному рівні з контрольним пунктом.
Закрийте затвор.
Запишіть дані вимірів у температурний листок і скажіть про них пацієнту;
Продезінфікуйте клейонку і площадку ваги.
Вимірювання росту
Послідовність дій:
Поясніть пацієнту мету дослідження.
Станьте збоку від ростоміра і підніміть планку, яка пересувається, вище приблизного зросту пацієнта.
Правильно поставте пацієнта на площадку: п'ятки, сідниці і лопатки повинні торкатися до планки ростоміра, а голова знаходитися в такому положенні, щоб кінчик вуха і зовнішній кут очниці знаходилися на одній горизонтальній лінії.
Опустіть планку ростоміра на тім'я пацієнта і визначте за шкалою ріст пацієнта.
Запишіть дані вимірів у температурний листок і скажіть про них пацієнту.
Визначаючи ріст слід пам'ятати, що зранку, після сну, людина на 1-3 см вища, ніж наприкінці дня. Після важкої фізичної праці ріст людини може зменшуватись на 3-5 см. Це відбувається внаслідок ущільнення міжхребцевих дисків і збільшення природних вигинів хребта - лордозів та кіфозів.
Окружність частин тіла вимірюють сантиметровою стрічкою, яку накладають спереду по четвертому ребрі, а ззаду під кутами лопаток. Руки мають бути опущені, дихання спокійне.
Для визначення дихальної екскурсії грудної клітки спочатку визначають її окружність при спокійному диханні; потімна висоті глибокого вдоху і після максимального видиху.