Види та основні характеристики непрямих податків

Види непрямих податків	Характеристика податку
	Економічна природа податку	Сфера застосування податку	Механізм стягнення податку	Наявність кумулятивного ефекту
Податок на додану вартість	Акциз	Універсальний	Багатостадійний	Некумулятивний
Акцизний податок	Акциз	Специфічний	Одностадійний	Некумулятивний
Мито	Мито	Специфічний	Одностадійний	Некумулятивний

Використання в єдиній системі різноманітних по об’єктам оподаткування та методам розрахунків прямих и непрямих податків, дає змогу державі повніше реалізувати на практиці обидві функції податків — фіскальну та економічну; під впливом податків опиняються майно підприємств і громадян, різні види ресурсів, що споживаються в процесі виробництва, робоча сила, отриманий доход.

У сучасних умовах вплив непрямих податків на підвищення цін, крім негативності саме цього фактора, достатньо обґрунтовано вважають джерелом розвитку інфляційних тенденцій.

2. Законодавча база непрямого оподаткування в Україні

Законодавство України, яким врегульовано відносини в сфері справляння непрямих податків складається з Податкового кодексу України, Митного кодексу України (у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України); чинних міжнародних договорів України, якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, прийнятих на підставі та на виконання Податкового кодексу України та інших законів з питань непрямого оподаткування.

Податкове законодавство України, в тому числі в частині використання непрямих податків, ґрунтується на таких основоположних принципах:

• загальності оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені чинним законодавством податки та збори, платником яких вона є;

• рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

• невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

• презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

• фіскальної достатності - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

• соціальної справедливості - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

• економічності оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;

• нейтральності оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;

• стабільності - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

• рівномірності та зручності сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

• єдиного підходу до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

Податковий кодекс України, прийнятий у грудні 2010 року, вступив в дію з початку 2011 року. Він є основним нормативно-правовим актом, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України складається з 20 розділів. Непрямі податки регламентуються такими розділами, як:

І. Загальні положення.

ІІ. Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)

V. Податок на додану вартість.

VІ. Акцизний податок.

ХІХ. Прикінцеві положення.

ХХ. Перехідні положення.

П’ятий розділ Податкового кодексу України визначає, зокрема, платників податку на додану вартість, об’єкт оподаткування ПДВ, особливості визначення бази оподаткування та ставок ПДВ, порядок подання звітності з даного податку.

Шостий розділ Податкового кодексу України регламентує, зокрема, перелік підакцизних товарів, платників, базу та об’єкт оподаткування акцизним податком, особливості нарахування та терміни сплати акцизного податку.