Модуль 3. Теплоенергетичні установки та використання теплоти у сільському господарстві

229. Органічне паливо складається з горючих елементів:

1. водню (Н).

2. кисню (О).

3. вуглецю (С).

4. сірки (S).

5. азоту (N).

230. Органічне паливо містить в собі негорючі елементи:

1. водень (Н).

2. кисень (О).

3. вуглець (С).

4.сірку(S). 5. азот (N).

231. Кількість теплоти, що виділяється під час згоряння палива з урахуванням теплоти конденсації водяних парів, що утворюються у разі згоряння водню і випаровування вологи палива, називають:

1. теплотою згоряння палива;

2. вищою теплотою згоряння палива;

3. нижчою теплотою згоряння палива.

232. Кількість теплоти, що виділяється під час згоряння палива без урахування теплоти конденсації водяних парів називають:

1. теплотою згоряння палива.

2. вищою теплотою згоряння палива.

3. нижчою теплотою згоряння палива.

233. Витрату натурального палива у паровому котлі визначають за формулою:

2

234. Витрату натурального палива у водогрійному котлі визначають за формулою:

1.

235. Витрату умовного палива визначають за формулою:

3.

236. Елементи котельного агрегату, що виконують такі функції:

Функції 1. Перегріває пару 2. Підігріває повітря 3. Перетворює воду в пару 4. Підігріває воду 5. Спалює паливо і передає теплоту котлу Елементи 1. Повітропідігрівник 2.Водяний економайзер 3. Пароперегрівник 4. Топка 5. Котел

Вірна відповідь 1-3, 2-1, 3-5, 4-2, 5-4

237. Для спалювання твердого палива в кусках використовують топки:

1. вихрові;

2. шарові;

3. факельні;

4. попельні.

238. Факельні топки призначені для спалювання:

1. твердого пилоподібного палива;

2. газу;

3. твердого палива в кусках;

4. рідкого палива.

239. Котел, в якому всередині труб рухаються димові гази, а зверху труби обмиваються водою, називають:

1. водотрубним;

2. газотрубним;

3. комбінованим.

240. Котел, в якому всередині труб рухається вода, а зовні труби обмиваються димовими газами, називають:

1. комбінованим;

2. водотрубним;

3. газотрубним.

241. Котел Д-900 сільськогосподарського призначення є котлом:

1. газотрубним;

2. комбінованим;

3. водотрубним.

242. Сільськогосподарські теплогенератори призначені для:

1. нагрівання повітря;

2. нагрівання води;

3. одержання водяної пари.

243. Сільськогосподарські котли типу КВ-300У є котлами:

1. комбінованими;

2. водотрубними;

3. газотрубними.

244. Витрату теплоти для опалення будівлі можна визначити за формулою:

3.

245. Витрату теплоти для гарячого водопостачання житлового будинку можна визначити за формулою:

1.

246. У житлових будівлях установлюють такі нагрівальні прилади:

1. чавунні радіатори;

2. регістри із гладких труб;

3. конвектори;

4. чавунні ребристі труби;

5. стальні штамповані радіатори;

6. опалювальні панелі.

247. Площу поверхні нагріву нагрівальних приладів можна знайти за формулою:

3.

248. Для видалення газів із живильної води застосовують:

1. відстоювання.

2. коагуляцію.

3. деаерація.

4. фільтрування.

249. Відношення витрати води, що увійшла до циркуляційного контуру котельного агрегату, до кількості утвореної у ньому пари називається:

1. рушійним напором циркуляційного контуру.

2. кратністю циркуляції у контурі.

3. природною циркуляцією води.

250. Повний напір живильного насосу, необхідний для подачі води у котел, визначають за формулою:

2.

251. У котельних установках малої та середньої потужності застосовують

_____________________________ золоуловлювачі:

1. механічні сухі інерційні.

2. механічні інерційні мокрі.

3. електрофільтри.

252. Для видалення з котла зайвих домішок застосовують:

1. деаерацію води.

2 магнітне оброблення води.

3. продування котлів.

253. У відкритих системах теплопостачання вода, що циркулює у тепловій мережі:

1. служить теплоносієм для підігріву води у теплообміннику.

2 відбирається для гарячого водопостачання;

3. відбирається для холодного водопостачання;

4. служить для інфільтрації зовнішнього повітря.

254. У закритих системах теплопостачання вода або пара, що циркулює у тепловій мережі:

1. служить теплоносієм для підігріву води у теплообміннику.

2 відбирається для гарячого водопостачання;

3. відбирається для холодного водопостачання;

4. служить для інфільтрації зовнішнього повітря.

255. Систему теплопроводів, за якими теплота теплоносія передається від джерел теплоти до теплових споживачів називають:

1. водопроводом.

2. тепловою мережею.

3. трубопроводом;

4. електрофільтром.

256. У разі безканального підземного прокладання теплових мереж ізоляційна конструкція трубопроводів _______________ навантаження ґрунту.

1. зазнає.

2. не зазнає.

257. У разі підземного канального прокладання ізоляційна конструкція трубопроводів ______________від зовнішніх завантажень ґрунту.

1. навантажена.

2. розвантажена.

258. Теплове розширення (стискання) трубопроводів забезпечується:

1. радіальними компенсаторами.

2. осьовими компенсаторами;

3.опорою;

4. компресором.

259. Теплове подовження теплопроводів визначають за формулою:

3.

260. Під час гідравлічного розрахунку теплових мереж визначають:

1. пропускну здатність.

2. теплові втрати.

3. падіння температури теплоносія.

4. падіння тиску.

5. вибір конструкції і товщини теплової ізоляції.

6. діаметр труб.

261. Під час теплового розрахунку теплових мереж визначають:

1. пропускну здатність.

2. теплові втрати.

3. падіння температури теплоносія.

4. падіння тиску.

5. вибір конструкції і товщини теплової ізоляції.

6. діаметр труб.

262. Падіння тиску у теплопроводі теплових мереж визначають за формулою:

1.

263. Вимоги до теплоізоляційних конструкцій теплових мереж:

1. висока теплопровідність.

2. висока корозійна активність.

3 низька теплопровідність.

4. мале водопоглинання.

5. висока теплоємність

264. Турбіну, в якій весь наявний теплоперепад перетворюється в кінетичну енергію потоку в соплах, а в каналах між робочими лопатями розширення не відбувається, називають:

1. активною турбіною.

2. реактивною турбіною.

3. газотурбінною установкою;

4. парогазовою установкою.

265. Турбіну, в якій весь наявний теплоперепад перетворюється в кінетичну енергію потоку в соплах і на робочих лопатях, називають:

1. активною турбіною.

2. реактивною турбіною.

3. газотурбінною установкою.

4. парогазовою установкою.

266. Відношення теплоперепаду на робочих лопатях до наявного теплоперепаду, називають:

1. коефіцієнтом надлишку повітря.

2. мірою реактивності.

3. мірою підвищення тиску;

4. мірою підвищення температури.

267. Розширювальний резервуар в системі опалення з природною циркуляцією теплоносія служить для:

1. підвищення тиску в системі опалення;

2. очищення системи опалення від механічних домішків;

3. видалення повітря із системи опалення і компенсації невеликих втрат води;

4. регулювання температури теплоносія.

268. Ознака, яка вказує на переваги парового опалення над водяним:

1. можливість безпосереднього опалення житлових будівель;

2. менші діаметри теплопроводів і площі поверхні нагрівальних приладів;

3. забезпечення санітарно-гігієнічних вимог;

4. збільшення терміну експлуатації.

269. Тепловіддачу нагрівальних приладів можна регулювати:

1. способом розподілення теплоносія в опалювальній системі;

2. збільшенням діаметра подавального теплопроводу;

3. способом приєднання нагрівальних приладів до стояків;

4. величиною площі поверхні нагрівального приладу.

270. Коефіцієнт теплопередачі нагрівального приладу залежить від:

1. температури теплоносія;

2. швидкості руху теплоносія в приладі;

3. гідравлічних втрат у приладі;

4. значень коефіцієнтів тепловіддачі, теплопровідності і товщини стінки нагрівального приладу.

271. Термічний опір теплопередачі зовнішньої стінки житлової будівлі залежить від:

1. матеріалу і товщини стіни;

2. потужності загального теплового потоку;

3. типу системи опалення;

4. температури теплоносія в системі опалення.

272. Значення коефіцієнта ефективності ізоляції теплопроводів залежить від:

1. способу прокладання теплопроводів;

2. пористості матеріалу ізоляції і її товщини;

3. діаметрів теплопроводів;

4. температури теплоносія;

273. Для підтримування параметрів мікроклімату в житловому приміщенні застосовують кондиціонери:

1. комфортно-технологічні;

2. комфортні;

3. технологічні;

4. спеціальні.

274. Для теплопостачання теплоспоживачів сільських населених пунктів найдоцільніше використовувати спосіб прокладання теплової мережі:

1. у прохідних каналах;

2. у непрохідних каналах;

3. безканальний;

4. у напівпрохідних каналах.

275. Основним контрольним параметром під час сушіння насіннєвого зерна є:

1. відносна вологість повітря;

2. вологість зерна;

3. температура зовнішнього повітря;

4. температура нагрівання зерна.

276. Визначальними параметрами під час зберігання коренебульбоплодів є:

1. вологість коренебульбоплодів і вологість повітря;

2. вологість коренебульбоплодів і температура повітря;

3. температура коренебульбоплодів і температура повітря;

4. температура повітря і його вологість.

277. Сушіння зернобобових у сушарнях здійснюється шляхом руйнування зв’язку вологи із зерном:

1. хімічним;

2. механічним

3. фізико-механічним;

4. фізико-хімічним.

278. Найбільш екологічно безпечним є виробництво енергії на:

1. теплових електростанціях

2. гідроелектростанціях

3. атомних електростанціях

4. геліостанціях

279. Для опалення індивідуальних житлових будівель найбільш доцільно використовувати опалення:

1. пічне

2. повітряне

3. водяне

4. парове

280. Найсуттєвіше впливають на тепловіддачу нагрівального приладу:

1. розміщення приладу відносно конструкцій будівлі

2. площа поверхні нагрівання

3. спосіб під’єднання приладу до теплопроводу

4. швидкість руху повітря у приміщенні

281. Найсуттєвіше впливає на стан здоров’я тварин і птиці:

1. температура повітря

2. швидкість руху повітря

3. вологість повітря

4. освітленість приміщення

282. Найгігієнічною є система опалення приміщення житлових будівель:

1. парова

2. повітряна

3. водяна

4. газова (конвекторна)

283. За вологісним режимом тваринницькі ферми належать до категорії приміщень:

1. мокрих

2. вологих

3. нормальних

4. сухих

284. До малогабаритних надземних культиваційних споруд належать:

1. сезонні укриття для вирощування ранніх овочів і розсади

2. частково заглиблені споруди для вирощування розсади (парники)

3. теплиці

4. оранжереї

285. Весняними називають культиваційні споруди (теплиці), які використовують:

1. на протязі всього несезонного періоду;

2. цілорічні;

3. зимою;

4. весною;

5. літом.

286. Зимовими називають культиваційні споруди (теплиці), які використовують:

1. весною і літом;

2. на протязі всього року;

3. весною, літом і осінню;

4. зимою.

287. Спеціалізованими називають теплиці для вирощування:

1. різних овочів тільки навесні і восени;

2. різних овочів і розсади на протязі року;

3. тільки однієї культури;

4. різних овочів тільки зимою.

288. Парове опалення культиваційних споруд має переваги застосування у разі обігріву:

1. повітряного;

2. цокольного;

3. грунтового;

4. газового.

289. Використовують пальники інфрачервоного випромінювання у разі способу обігріву споруд захищеного грунту:

1. повітряного;

2. парового;

3. водяного;

4. газового.

290. Центрифугування – це спосіб видалення вологи із матеріалу під час його суміші:

1. хімічний;

2. фізико-хімічний;

3. фізико-механічний;

4. механічний.

291. Спосіб, за якого вологий матеріал під час сушіння знаходиться в безпосередньому контакті з гігроскопічною речовиною:

1. тепловий;

2. механічний;

3. сорбційний;

4. радіаційному

292. Активне вентилювання – це спосіб сушіння зерна:

1. кондуктивний;

2. радіаційний;

3. сублімаційний;

4. конвективний.

293. Найпрогресивніший спосіб зберігання с.-г. продукції, це:

1. у буртах;

2. у капітальних сховищах;

3. у газовому середовищі;

4. у сховищах з активним вентилюванням.

294. Основні чинники під час вибору системи опалення, це:

1. матеріали зовнішніх стін опалювальної споруди;

2. вид джерела теплопостачання;

3 параметри теплоносія;

4. географічне розміщення споруди;

5. орієнтація споруди за сторонами світу.

295. Основні чинники під час визначення тепловтрат будівлі:

1. кількість поверхів у будівлі;

2. вид системи опалення;

3. температура внутрішнього і зовнішнього повітря;

4. матеріал і товщина зовнішніх стін будівлі;

5. наявність джерела теплопостачання.

296. Під час аеродинамічного розрахунку вентиляційних каналів необхідно визначити:

1. місцеві втрати напору;

2. лінійні втрати напору;

3. температуру повітря;

4. вологість повітря.

297. Тип теплообмінників, до якого відноситься опалювальний прилад М-140:

1. регенеративний;

2. рекуперативний;

3. контактний;

4. комбінований.

298. Тип теплообмінників, до якого відноситься скрубер:

1. змішувальний;

2. рекуперативний;

3. регенеративний;

4. комбінований.

299. Чинник, який найбільш суттєво впливає на кількість секцій (ребер) в опалювальному приладі М-140АО:

1. спосіб приєднання приладу до стояка;

2. площа поверхні нагрівання приладу;

3. розміщення приладу в приміщенні;

4. спосіб розведення теплоносія.

300. Найміцніший зв’язок вологи із матеріалом, що підлягає сушінню, це:

1. механічний;

2. хімічний;

3. фізико-хімічний;

4. фізико-механічний.

301. До устаткування для нагрівання повітря повітряних систем опалення відносять:

1. бойлери;

2. калорифери;

3. пальник інфрачервоного випромінювання;

4. скрубери;

5. електродні котли.

302. Тепловий потік від трубопроводів систем опалення, які відкрито прокладено в приміщенні, слід розраховувати за формулою:

1.

2.

3.

4.

4

303. Мікроклімат приміщень визначають за факторами:

1. метеорологічними;

2. технічними;

3. фізіологічними;

4. технологічними;

5. фізичними.

304. До зменшення значення коефіцієнта теплопровідності призводить:

1. збільшення пористості матеріалу;

2. зменшення пористості матеріалу;

3. збільшення вологості матеріалу;

4. зменшення вологості матеріалу.

305. Розрахунок повітрообміну тваринницьких і птахівничих приміщень у зимовий період ведуть за:

1. надлишками шкідливих газів;

2. надлишками вологи;

3. надлишками теплоти;

4. надлишками вологи і шкідливих газів;

5. надлишками теплоти і шкідливих газів.

306. Розрахунок повітрообміну тваринницьких і птахівничих приміщень у теплий і перехідні періоди ведуть за:

1. надлишками теплоти і шкідливих газів;

2. надлишками теплоти і вологи;

3. надлишками вологи і шкідливих газів;

4. надлишками вологи;

5. надлишками теплоти.

307. Розрахунок повітрообміну в приміщенні для курчат віком від одного до чотирьох днів ведуть за:

1. надлишком вологи;

2. надлишком теплоти;

3. надлишком теплоти і шкідливих газів;

4. надлишком теплоти і вологи;

5. надлишками вологи і шкідливих газів.

308. Теплову потужність системи опалення визначають на підставі рівняння теплового балансу приміщення для:

1. теплого періоду року (літа);

2. холодного періоду року (зими);

3. перехідного періоду року (осінньо-зимового);

4. перехідного періоду року (весняно-літнього).

309. Необхідний повітрообмін за умови видалення надлишків теплоти і вологи визначають, користуючись:

1. h-S діаграмою;

2. P-υ діаграмою;

3. h-d діаграмою;

4. S-T діаграмою.

310. Тільки витяжну вентиляцію приміщення передбачають, коли кратність повітрообміну:

1. більша одиниці;

2. дорівнює одиниці;

3. менша одиниці;

4. дорівнює нулю.

311. Припливно-витяжну вентиляцію приміщення передбачають, коли кратність повітрообміну:

1. більша одиниці;

2. дорівнює одиниці;

3. менша одиниці;

4. дорівнює нулю

312. До малогабаритних заглиблених культиваційних споруд належать:

1. сезонні укриття (утеплений ґрунт)

2. теплиці;

3. парники;

4. оранжереї.

313. Як самостійну систему опалення повітряний обігрів використовують:

1. у зимових теплицях;

2. у весняних теплицях;

3. у парниках.

314. У холодильних установках холодильним агентом (робочим тілом) використовують:

1. водяну пару;

2. азот;

3. аміак;

4. вуглекислий газ;

5. фреон.

315. Температура кипіння холодильного агента аміаку у межах:

1. +90…+100 ºС;

2. +10…+20 ºС;

3. - 5…-35 ºС;

4. 0…+10.

316. Температура кипіння холодильного агента "Хладон-22" (СНF₂Cl₂) у межах:

1. +90…+100 ºС;

2. +10…+20 ºС;

3. - 30…-35 ºС;

4. -40…-42 ºС;

5. -5…-20 ºС.

ЗАДАЧІ

1.1. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=100мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ=0,05 м²∙K/Вт)

1.2. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=150мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ=0,075 м²∙K/Вт)

1.3. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=200мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ= 0,1 м²∙K/Вт)

1.4. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=250мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ=0,125 м²∙K/Вт)

1.5. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=300мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ= 0,15м²∙K/Вт)

1.6. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=320мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ= 0,16м²∙K/Вт)

1.7. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=350мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ= 0,175 м²∙K/Вт)

1.8. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=380мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ=0,19 м²∙K/Вт)

1.9. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=400мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ= 0,2 м²∙K/Вт)

1.10. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=440мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ=0,22 м²∙K/Вт)

1.11. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=1,0 Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ=0,5 м²∙K/Вт)

1.12. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,1Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ=5,0 м²∙K/Вт)

1.13. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,01Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ=50 м²∙K/Вт)

1.14. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,001Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ=500 м²∙K/Вт)

1.15. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ=0,25 м²∙K/Вт)

1.16. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,2 Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ=2,5 м²∙K/Вт)

1.17. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,02 Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ=25,0 м²∙K/Вт)

1.18. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,002 Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ=250,0 м²∙K/Вт)

1.19. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=10,0 Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ=0,05 м²∙K/Вт)

1.20. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=100 Вт/м∙K. (Відповідь: R_λ=0,005 м²∙K/Вт)

2.1. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,1 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=10 Вт м²·K)

2.2. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,2 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=5 Вт/м²·K)

2.3. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,4 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=2,5 Вт/м²∙K)

2.4. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,5 м²∙K/Вт. (Відповідь: к= 2,0 Вт/м²∙K)

2.5. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,8 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=1,25 Вт/м²∙K)

2.6. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=1,0 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=1,0 Вт/ м²∙K)

2.7. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=2,0 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=0,5 Вт/ м²∙K)

2.8. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=2,5 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=0,4 Вт/ м²∙K)

2.9. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=4,0 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=0,25 Вт/ м²∙K)

2.10. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=5,0 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=0,2 Вт/ м²∙K)

2.11. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=10,0 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=0,1 Вт/ м²∙K)

2.12. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=20,0 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=0,05 Вт/ м²∙K)

2.13. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=40,0 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=0,025 Вт/ м²∙K)

2.14. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=50,0 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=0,02 Вт/ м²∙K)

2.15. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=100 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=0,01 Вт/ м²∙K)

2.16. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=200 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=0,005 Вт/ м²∙K)

2.17. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=250 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=0,004 Вт/ м²∙K)

2.18. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=400 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=0,0025 Вт/ м²∙K)

2.19. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=500 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=0,002 Вт/ м²∙K)

2.20. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=1000 м²∙K/Вт. (Відповідь: к=0,001 Вт/ м²∙K)

3.1. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: q_к=10 Вт/ м²)

3.2. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=1,3 Вт/м²∙K.

(Відповідь: q_к=13,0 Вт/ м²)

3.3. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=1,5 Вт/м²∙K.

(Відповідь: q_к=15,0 Вт/ м²)

3.4. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=1,8 Вт/м²∙K.

(Відповідь: q_к=18,0 Вт/ м²)

3.5. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=2,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: q_к=20,0 Вт/ м²)

3.6. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=2,2 Вт/м²∙K.

(Відповідь: q_к=22,0 Вт/ м²)

3.7. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=2,5 Вт/м²∙K.

(Відповідь: q_к=25,0 Вт/ м²)

3.8. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=2,8 Вт/м²∙K.

(Відповідь: q_к=28,0 Вт/ м²)

3.9. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=3,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: q_к=30,0 Вт/ м²)

3.10. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=3,5 Вт/м²∙K.

(Відповідь: q_к=35,0 Вт/ м²)

3.11. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=3,8 Вт/м²∙K.

(Відповідь: q_к=38,0 Вт/ м²)

3.12. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=4,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: q_к=40,0 Вт/ м²)

3.13. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=4,2 Вт/м²∙K.

(Відповідь: q_к=42,0 Вт/ м²)

3.14. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=4,4 Вт/м₂∙K.

(Відповідь: q_к=44,0 Вт/ м²)

3.15. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=4,6 Вт/м²∙K.

(Відповідь: q_к=46,0 Вт/ м²)

3.16. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=4,8 Вт/м²∙K.

(Відповідь: q_к=48,0 Вт/ м²)

3.17. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=5,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: q_к=50,0 Вт/ м²)

3.18. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=5,2 Вт/м²∙K.

(Відповідь: qк=52,0 Вт/ м²)

3.19. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=5,4 Вт/м²∙K.

(Відповідь: q_к=54,0 Вт/ м²)

3.20. Визначити питомий тепловий потік q_к при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=5,6 Вт/м²∙K.

(Відповідь: q_к=56,0 Вт/ м²)

4.1. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=10 Вт/ м². (Відповідь: Q=100 Вт/м²)

4.2. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=20 Вт/ м². (Відповідь: Q=200 Вт/м²)

4.3. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=30 Вт/ м². (Відповідь: Q =300 Вт/м²)

4.4. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=50 Вт/ м². (Відповідь: Q=500 Вт/м²)

4.5. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=60 Вт/ м². (Відповідь: Q=600 Вт/м²)

4.6. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=80 Вт/ м². (Відповідь: Q =800 Вт/м²)

4.7. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=100 Вт/ м². (Відповідь: Q =1000 Вт/м²)

4.8. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=120 Вт/ м². (Відповідь: Q =1200 Вт/м²)

4.9. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=140 Вт/ м². (Відповідь: Q =1400 Вт/м²)

4.10. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=150 Вт/ м². (Відповідь: Q =1500 Вт/м²)

4.11. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=160 Вт/ м². (Відповідь: Q=1600 Вт/м²)

4.12. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=170 Вт/ м². (Відповідь: Q=1700 Вт/м2)

4.13. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=180 Вт/ м2. (Відповідь: Q=1800 Вт/м²)

4.14. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=190 Вт/ м². (Відповідь: Q=1900 Вт/м²)

4.15. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=200 Вт/ м². (Відповідь: Q=2000 Вт/м²)

4.16. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=210 Вт/ м². (Відповідь: Q=2100 Вт/ м²)

4.17. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=300 Вт/ м². (Відповідь: Q=3000 Вт/ м²)

4.18. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=400 Вт/ м². (Відповідь: Q=4000 Вт/м²)

4.19. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=450 Вт/ м². (Відповідь: Q=4500 Вт/м²)

4.20. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=500 Вт/ м². (Відповідь: Q=5000 Вт/м²)

5.1. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,05 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні теплопроводу в навколишнє середовище α₂=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=100 мм)

5.2. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,05 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні теплопроводу в навколишнє середовище α₂=2,5 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=40 мм)

5.3. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,05 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні теплопроводу в навколишнє середовище α₂=5,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=20 мм)

5.4. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,011 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α₂=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=22 мм)

5.5. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,013 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α₂=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=26 мм)

5.6. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,015 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α₂=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=30 мм)

5.7. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,017 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α₂=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=34 мм)

5.8. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,01 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α₂=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=38 мм)

5.9. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,021 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α₂=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=42 мм)

5.10. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,025 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α₂=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=50 мм)

5.11. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,027 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α₂=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=54 мм)

5.12. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,029 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α₂=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=58 мм)

5.13. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,031 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α₂=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=62 мм)

5.14. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,035 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α₂=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=70 мм)

5.15. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,039 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α₂=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=78 мм)

5.16. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,041 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α₂=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=82 мм)

5.17. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,043 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α₂=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=86 мм)

5.18. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,045 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α₂=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=90 мм)

5.19. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,049 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α₂=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=98 мм)

5.20. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції d_кр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λ_із=0,050 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α₂=1,0 Вт/м²∙K.

(Відповідь: d_кр=100 мм)

6.1. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=10,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-10,0 Дж)

6.2. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=20,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-20,0 Дж)

6.3. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=25,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-25,0 Дж)

6.4. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=30,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-30,0 Дж)

6.5. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=40,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-40,0 Дж)

6.6. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=45,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-45,0 Дж)

6.7. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=50,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-50,0 Дж)

6.8. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=55,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-55,0 Дж)

6.9. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=60,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-60,0 Дж)

6.10. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=70,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-70,0 Дж)

6.11. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=75,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-75,0 Дж)

6.12. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=80,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-80,0 Дж)

6.13. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=85,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-85,0 Дж)

6.14. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=90,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-90,0 Дж)

6.15. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=100,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-100,0 Дж)

6.16. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=105,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-105,0 Дж)

6.17. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=110,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-110,0 Дж)

6.18. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=115,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-115.0 Дж)

6.19. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=120,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-120,0 Дж)

6.20. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=125,0 Дж? (Відповідь: L_ад=-125,0 Дж)

7.1. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=10 Па. (Відповідь: l_із=100 Дж/кг)

7.2. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V1=10м³/кг до V2=20м³/кг і тиску P=20 Па. (Відповідь: l_із=200 Дж/кг)

7.3. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=25 Па. (Відповідь: l_із=250 Дж/кг)

7.4. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V1=10м³/кг до V2=20м³/кг і тиску P=30 Па. (Відповідь: l_із=300 Дж/кг)

7.5. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=50 Па. (Відповідь: l_із=500 Дж/кг)

7.6. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=55 Па. (Відповідь: l_із=550 Дж/кг)

7.7. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=60 Па. (Відповідь: l_із=600 Дж/кг)

7.8. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V1=10м³/кг до V2=20м³/кг і тиску P=70 Па. (Відповідь: l_із=700 Дж/кг)

7.9. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=75 Па. (Відповідь: l_із=750 Дж/кг)

7.10. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=80 Па. (Відповідь: l_із=800 Дж/кг)

7.11. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=90 Па. (Відповідь: l_із=900 Дж/кг)

7.12. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=100 Па. (Відповідь: l_із=1000 Дж/кг)

7.13. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V²=20м³/кг і тиску P= 110 Па. (Відповідь: l_із=1100 Дж/кг)

7.14. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=115 Па. (Відповідь: l_із=1150 Дж/кг)

7.15. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=120 Па. (Відповідь: l_із=1200 Дж/кг)

7.16. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=140Па. (Відповідь: l_із=1400 Дж/кг)

7.17. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V₁=10м3/кг до V₂=20м3/кг і тиску P=150 Па. (Відповідь: l_із=1500 Дж/кг)

7.18. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=155 Па. (Відповідь: l_із=1550 Дж/кг)

7.19. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=160 Па. (Відповідь: l_із=1600 Дж/кг)

7.20. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із при зміні його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=170 Па. (Відповідь: l_із=1700 Дж/кг)

8.1. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) q_l теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=5000 Вт. (Відповідь: q_l= Вт/м)

8.2. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) q_l теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=4800 Вт. (Відповідь: q_l= Вт/м)

8.3. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=4600 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)

8.4. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=4500 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)

8.5. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=4400 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)

8.6. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=4200 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)

8.7. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=4000 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)

8.8. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3900 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)

8.9. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3800 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)

8.10. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3700 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)

8.11. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3600 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)

8.12. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3500 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)

8.13. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3400 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)

8.14. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3300 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)

8.15. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3200 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)

8.16. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3100 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)

8.17. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3000 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)

8.18. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=2900 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)

8.19. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=2800 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)

8.20. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=2700 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)

9.1. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=5000 Вт. (Відповідь: l=500 м)

9.2. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4800 Вт. (Відповідь: l=480 м)

9.3. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4700 Вт. (Відповідь: l=470 м)

9.4. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4500 Вт. (Відповідь: l=450 м)

9.5. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4400 Вт. (Відповідь: l=440 м)

9.6. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4200 Вт. (Відповідь: l=420 м)

9.7. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4100 Вт. (Відповідь: l=410 м)

9.8. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4000 Вт. (Відповідь: l=400 м)

9.9. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3800 Вт. (Відповідь: l=380 м)

9.10. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3700 Вт. (Відповідь: l=370 м)

9.11. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3600 Вт. (Відповідь: l=360 м)

9.12. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3500 Вт. (Відповідь: l=350 м)

9.13. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3400 Вт. (Відповідь: l=340 м)

9.14. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3200 Вт. (Відповідь: l=320 м)

9.15. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3100 Вт. (Відповідь: l=310 м)

9.16. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3000 Вт. (Відповідь: l=300 м)

9.17. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=2900 Вт. (Відповідь: l=290 м)

9.18. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=2800 Вт. (Відповідь: l=280 м)

9.19. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=2700 Вт. (Відповідь: l=270 м)

9.20. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=2600 Вт. (Відповідь: l=260 м)

10.1. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=5 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=0,5С)

10.2. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=10 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=1С)

10.3. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=20 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=2С)

10.4. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=25 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=2,5С)

10.5. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=30 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=3С)

10.6. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=40 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=4С)

10.7. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=50 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=5С)

10.8. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=55 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=5,5С)

10.9. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=60 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=6С)

10.10. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=70 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=7С)

10.11. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=75 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=7,5С)

10.12. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=80 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=8С)

10.13. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=85 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=8,5С)

10.14. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=90 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=9С)

10.15. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=95 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=9,5С)

10.16. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=100 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=10С)

10.17. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=105 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=10,5С)

10.18. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=110 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=11С)

10.19. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=115 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=11,5С)

10.20. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=120 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С. (Відповідь: Δt=12С)

11.1. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=100 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,0 Вт/м²∙K)

11.2. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=102 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,02 Вт/м²∙K)

11.3. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=104 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,04 Вт/м²∙K)

11.4. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=105 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,05 Вт/м²∙K)

11.5. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=106 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,06 Вт/м²∙K)

11.6. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=107 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,07 Вт/м²∙K)

11.7. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=108 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,08 Вт/м²∙K)

11.8. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=110 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,10 Вт/м²∙K)

11.9. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=111 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,11 Вт/м²∙K)

11.10. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=112 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,12 Вт/м²∙K)

11.11. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=114Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,14 Вт/м²∙K)

11.12. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=115 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,15 Вт/м²∙K)

11.13. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=116 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,16 Вт/м²∙K)

11.14. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=117Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,17 Вт/м²∙K)

11.15. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=118 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,18 Вт/м²∙K)

11.16. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=119 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,19 Вт/м²∙K)

11.17. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=120 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,20 Вт/м²∙K)

11.18. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=121 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,21 Вт/м²∙K)

11.19. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=122 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,22 Вт/м²∙K)

11.20. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=124Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,24 Вт/м²∙K)

73