
Модуль 3. Теплоенергетичні установки та використання теплоти у сільському господарстві
229. Органічне паливо складається з горючих елементів:
1. водню (Н).
2. кисню (О).
3. вуглецю (С).
4. сірки (S).
5. азоту (N).
230. Органічне паливо містить в собі негорючі елементи:
1. водень (Н).
2. кисень (О).
3. вуглець (С).
4.сірку(S). 5. азот (N).
231. Кількість теплоти, що виділяється під час згоряння палива з урахуванням теплоти конденсації водяних парів, що утворюються у разі згоряння водню і випаровування вологи палива, називають:
1. теплотою згоряння палива;
2. вищою теплотою згоряння палива;
3. нижчою теплотою згоряння палива.
232. Кількість теплоти, що виділяється під час згоряння палива без урахування теплоти конденсації водяних парів називають:
1. теплотою згоряння палива.
2. вищою теплотою згоряння палива.
3. нижчою теплотою згоряння палива.
233. Витрату натурального палива у паровому котлі визначають за формулою:
2
234. Витрату натурального палива у водогрійному котлі визначають за формулою:
1.
235. Витрату умовного палива визначають за формулою:
3.
236. Елементи котельного агрегату, що виконують такі функції:
|
Вірна відповідь 1-3, 2-1, 3-5, 4-2, 5-4
237. Для спалювання твердого палива в кусках використовують топки:
1. вихрові;
2. шарові;
3. факельні;
4. попельні.
238. Факельні топки призначені для спалювання:
1. твердого пилоподібного палива;
2. газу;
3. твердого палива в кусках;
4. рідкого палива.
239. Котел, в якому всередині труб рухаються димові гази, а зверху труби обмиваються водою, називають:
1. водотрубним;
2. газотрубним;
3. комбінованим.
240. Котел, в якому всередині труб рухається вода, а зовні труби обмиваються димовими газами, називають:
1. комбінованим;
2. водотрубним;
3. газотрубним.
241. Котел Д-900 сільськогосподарського призначення є котлом:
1. газотрубним;
2. комбінованим;
3. водотрубним.
242. Сільськогосподарські теплогенератори призначені для:
1. нагрівання повітря;
2. нагрівання води;
3. одержання водяної пари.
243. Сільськогосподарські котли типу КВ-300У є котлами:
1. комбінованими;
2. водотрубними;
3. газотрубними.
244. Витрату теплоти для опалення будівлі можна визначити за формулою:
3.
245. Витрату теплоти для гарячого водопостачання житлового будинку можна визначити за формулою:
1.
246. У житлових будівлях установлюють такі нагрівальні прилади:
1. чавунні радіатори;
2. регістри із гладких труб;
3. конвектори;
4. чавунні ребристі труби;
5. стальні штамповані радіатори;
6. опалювальні панелі.
247. Площу поверхні нагріву нагрівальних приладів можна знайти за формулою:
3.
248. Для видалення газів із живильної води застосовують:
1. відстоювання.
2. коагуляцію.
3. деаерація.
4. фільтрування.
249. Відношення витрати води, що увійшла до циркуляційного контуру котельного агрегату, до кількості утвореної у ньому пари називається:
1. рушійним напором циркуляційного контуру.
2. кратністю циркуляції у контурі.
3. природною циркуляцією води.
250. Повний напір живильного насосу, необхідний для подачі води у котел, визначають за формулою:
2.
251. У котельних установках малої та середньої потужності застосовують
_____________________________ золоуловлювачі:
1. механічні сухі інерційні.
2. механічні інерційні мокрі.
3. електрофільтри.
252. Для видалення з котла зайвих домішок застосовують:
1. деаерацію води.
2 магнітне оброблення води.
3. продування котлів.
253. У відкритих системах теплопостачання вода, що циркулює у тепловій мережі:
1. служить теплоносієм для підігріву води у теплообміннику.
2 відбирається для гарячого водопостачання;
3. відбирається для холодного водопостачання;
4. служить для інфільтрації зовнішнього повітря.
254. У закритих системах теплопостачання вода або пара, що циркулює у тепловій мережі:
1. служить теплоносієм для підігріву води у теплообміннику.
2 відбирається для гарячого водопостачання;
3. відбирається для холодного водопостачання;
4. служить для інфільтрації зовнішнього повітря.
255. Систему теплопроводів, за якими теплота теплоносія передається від джерел теплоти до теплових споживачів називають:
1. водопроводом.
2. тепловою мережею.
3. трубопроводом;
4. електрофільтром.
256. У разі безканального підземного прокладання теплових мереж ізоляційна конструкція трубопроводів _______________ навантаження ґрунту.
1. зазнає.
2. не зазнає.
257. У разі підземного канального прокладання ізоляційна конструкція трубопроводів ______________від зовнішніх завантажень ґрунту.
1. навантажена.
2. розвантажена.
258. Теплове розширення (стискання) трубопроводів забезпечується:
1. радіальними компенсаторами.
2. осьовими компенсаторами;
3.опорою;
4. компресором.
259. Теплове подовження теплопроводів визначають за формулою:
3.
260. Під час гідравлічного розрахунку теплових мереж визначають:
1. пропускну здатність.
2. теплові втрати.
3. падіння температури теплоносія.
4. падіння тиску.
5. вибір конструкції і товщини теплової ізоляції.
6. діаметр труб.
261. Під час теплового розрахунку теплових мереж визначають:
1. пропускну здатність.
2. теплові втрати.
3. падіння температури теплоносія.
4. падіння тиску.
5. вибір конструкції і товщини теплової ізоляції.
6. діаметр труб.
262. Падіння тиску у теплопроводі теплових мереж визначають за формулою:
1.
263. Вимоги до теплоізоляційних конструкцій теплових мереж:
1. висока теплопровідність.
2. висока корозійна активність.
3 низька теплопровідність.
4. мале водопоглинання.
5. висока теплоємність
264. Турбіну, в якій весь наявний теплоперепад перетворюється в кінетичну енергію потоку в соплах, а в каналах між робочими лопатями розширення не відбувається, називають:
1. активною турбіною.
2. реактивною турбіною.
3. газотурбінною установкою;
4. парогазовою установкою.
265. Турбіну, в якій весь наявний теплоперепад перетворюється в кінетичну енергію потоку в соплах і на робочих лопатях, називають:
1. активною турбіною.
2. реактивною турбіною.
3. газотурбінною установкою.
4. парогазовою установкою.
266. Відношення теплоперепаду на робочих лопатях до наявного теплоперепаду, називають:
1. коефіцієнтом надлишку повітря.
2. мірою реактивності.
3. мірою підвищення тиску;
4. мірою підвищення температури.
267. Розширювальний резервуар в системі опалення з природною циркуляцією теплоносія служить для:
1. підвищення тиску в системі опалення;
2. очищення системи опалення від механічних домішків;
3. видалення повітря із системи опалення і компенсації невеликих втрат води;
4. регулювання температури теплоносія.
268. Ознака, яка вказує на переваги парового опалення над водяним:
1. можливість безпосереднього опалення житлових будівель;
2. менші діаметри теплопроводів і площі поверхні нагрівальних приладів;
3. забезпечення санітарно-гігієнічних вимог;
4. збільшення терміну експлуатації.
269. Тепловіддачу нагрівальних приладів можна регулювати:
1. способом розподілення теплоносія в опалювальній системі;
2. збільшенням діаметра подавального теплопроводу;
3. способом приєднання нагрівальних приладів до стояків;
4. величиною площі поверхні нагрівального приладу.
270. Коефіцієнт теплопередачі нагрівального приладу залежить від:
1. температури теплоносія;
2. швидкості руху теплоносія в приладі;
3. гідравлічних втрат у приладі;
4. значень коефіцієнтів тепловіддачі, теплопровідності і товщини стінки нагрівального приладу.
271. Термічний опір теплопередачі зовнішньої стінки житлової будівлі залежить від:
1. матеріалу і товщини стіни;
2. потужності загального теплового потоку;
3. типу системи опалення;
4. температури теплоносія в системі опалення.
272. Значення коефіцієнта ефективності ізоляції теплопроводів залежить від:
1. способу прокладання теплопроводів;
2. пористості матеріалу ізоляції і її товщини;
3. діаметрів теплопроводів;
4. температури теплоносія;
273. Для підтримування параметрів мікроклімату в житловому приміщенні застосовують кондиціонери:
1. комфортно-технологічні;
2. комфортні;
3. технологічні;
4. спеціальні.
274. Для теплопостачання теплоспоживачів сільських населених пунктів найдоцільніше використовувати спосіб прокладання теплової мережі:
1. у прохідних каналах;
2. у непрохідних каналах;
3. безканальний;
4. у напівпрохідних каналах.
275. Основним контрольним параметром під час сушіння насіннєвого зерна є:
1. відносна вологість повітря;
2. вологість зерна;
3. температура зовнішнього повітря;
4. температура нагрівання зерна.
276. Визначальними параметрами під час зберігання коренебульбоплодів є:
1. вологість коренебульбоплодів і вологість повітря;
2. вологість коренебульбоплодів і температура повітря;
3. температура коренебульбоплодів і температура повітря;
4. температура повітря і його вологість.
277. Сушіння зернобобових у сушарнях здійснюється шляхом руйнування зв’язку вологи із зерном:
1. хімічним;
2. механічним
3. фізико-механічним;
4. фізико-хімічним.
278. Найбільш екологічно безпечним є виробництво енергії на:
1. теплових електростанціях
2. гідроелектростанціях
3. атомних електростанціях
4. геліостанціях
279. Для опалення індивідуальних житлових будівель найбільш доцільно використовувати опалення:
1. пічне
2. повітряне
3. водяне
4. парове
280. Найсуттєвіше впливають на тепловіддачу нагрівального приладу:
1. розміщення приладу відносно конструкцій будівлі
2. площа поверхні нагрівання
3. спосіб під’єднання приладу до теплопроводу
4. швидкість руху повітря у приміщенні
281. Найсуттєвіше впливає на стан здоров’я тварин і птиці:
1. температура повітря
2. швидкість руху повітря
3. вологість повітря
4. освітленість приміщення
282. Найгігієнічною є система опалення приміщення житлових будівель:
1. парова
2. повітряна
3. водяна
4. газова (конвекторна)
283. За вологісним режимом тваринницькі ферми належать до категорії приміщень:
1. мокрих
2. вологих
3. нормальних
4. сухих
284. До малогабаритних надземних культиваційних споруд належать:
1. сезонні укриття для вирощування ранніх овочів і розсади
2. частково заглиблені споруди для вирощування розсади (парники)
3. теплиці
4. оранжереї
285. Весняними називають культиваційні споруди (теплиці), які використовують:
1. на протязі всього несезонного періоду;
2. цілорічні;
3. зимою;
4. весною;
5. літом.
286. Зимовими називають культиваційні споруди (теплиці), які використовують:
1. весною і літом;
2. на протязі всього року;
3. весною, літом і осінню;
4. зимою.
287. Спеціалізованими називають теплиці для вирощування:
1. різних овочів тільки навесні і восени;
2. різних овочів і розсади на протязі року;
3. тільки однієї культури;
4. різних овочів тільки зимою.
288. Парове опалення культиваційних споруд має переваги застосування у разі обігріву:
1. повітряного;
2. цокольного;
3. грунтового;
4. газового.
289. Використовують пальники інфрачервоного випромінювання у разі способу обігріву споруд захищеного грунту:
1. повітряного;
2. парового;
3. водяного;
4. газового.
290. Центрифугування – це спосіб видалення вологи із матеріалу під час його суміші:
1. хімічний;
2. фізико-хімічний;
3. фізико-механічний;
4. механічний.
291. Спосіб, за якого вологий матеріал під час сушіння знаходиться в безпосередньому контакті з гігроскопічною речовиною:
1. тепловий;
2. механічний;
3. сорбційний;
4. радіаційному
292. Активне вентилювання – це спосіб сушіння зерна:
1. кондуктивний;
2. радіаційний;
3. сублімаційний;
4. конвективний.
293. Найпрогресивніший спосіб зберігання с.-г. продукції, це:
1. у буртах;
2. у капітальних сховищах;
3. у газовому середовищі;
4. у сховищах з активним вентилюванням.
294. Основні чинники під час вибору системи опалення, це:
1. матеріали зовнішніх стін опалювальної споруди;
2. вид джерела теплопостачання;
3 параметри теплоносія;
4. географічне розміщення споруди;
5. орієнтація споруди за сторонами світу.
295. Основні чинники під час визначення тепловтрат будівлі:
1. кількість поверхів у будівлі;
2. вид системи опалення;
3. температура внутрішнього і зовнішнього повітря;
4. матеріал і товщина зовнішніх стін будівлі;
5. наявність джерела теплопостачання.
296. Під час аеродинамічного розрахунку вентиляційних каналів необхідно визначити:
1. місцеві втрати напору;
2. лінійні втрати напору;
3. температуру повітря;
4. вологість повітря.
297. Тип теплообмінників, до якого відноситься опалювальний прилад М-140:
1. регенеративний;
2. рекуперативний;
3. контактний;
4. комбінований.
298. Тип теплообмінників, до якого відноситься скрубер:
1. змішувальний;
2. рекуперативний;
3. регенеративний;
4. комбінований.
299. Чинник, який найбільш суттєво впливає на кількість секцій (ребер) в опалювальному приладі М-140АО:
1. спосіб приєднання приладу до стояка;
2. площа поверхні нагрівання приладу;
3. розміщення приладу в приміщенні;
4. спосіб розведення теплоносія.
300. Найміцніший зв’язок вологи із матеріалом, що підлягає сушінню, це:
1. механічний;
2. хімічний;
3. фізико-хімічний;
4. фізико-механічний.
301. До устаткування для нагрівання повітря повітряних систем опалення відносять:
1. бойлери;
2. калорифери;
3. пальник інфрачервоного випромінювання;
4. скрубери;
5. електродні котли.
302. Тепловий потік від трубопроводів систем опалення, які відкрито прокладено в приміщенні, слід розраховувати за формулою:
1.
2.
3.
4.
4
303. Мікроклімат приміщень визначають за факторами:
1. метеорологічними;
2. технічними;
3. фізіологічними;
4. технологічними;
5. фізичними.
304. До зменшення значення коефіцієнта теплопровідності призводить:
1. збільшення пористості матеріалу;
2. зменшення пористості матеріалу;
3. збільшення вологості матеріалу;
4. зменшення вологості матеріалу.
305. Розрахунок повітрообміну тваринницьких і птахівничих приміщень у зимовий період ведуть за:
1. надлишками шкідливих газів;
2. надлишками вологи;
3. надлишками теплоти;
4. надлишками вологи і шкідливих газів;
5. надлишками теплоти і шкідливих газів.
306. Розрахунок повітрообміну тваринницьких і птахівничих приміщень у теплий і перехідні періоди ведуть за:
1. надлишками теплоти і шкідливих газів;
2. надлишками теплоти і вологи;
3. надлишками вологи і шкідливих газів;
4. надлишками вологи;
5. надлишками теплоти.
307. Розрахунок повітрообміну в приміщенні для курчат віком від одного до чотирьох днів ведуть за:
1. надлишком вологи;
2. надлишком теплоти;
3. надлишком теплоти і шкідливих газів;
4. надлишком теплоти і вологи;
5. надлишками вологи і шкідливих газів.
308. Теплову потужність системи опалення визначають на підставі рівняння теплового балансу приміщення для:
1. теплого періоду року (літа);
2. холодного періоду року (зими);
3. перехідного періоду року (осінньо-зимового);
4. перехідного періоду року (весняно-літнього).
309. Необхідний повітрообмін за умови видалення надлишків теплоти і вологи визначають, користуючись:
1. h-S діаграмою;
2. P-υ діаграмою;
3. h-d діаграмою;
4. S-T діаграмою.
310. Тільки витяжну вентиляцію приміщення передбачають, коли кратність повітрообміну:
1. більша одиниці;
2. дорівнює одиниці;
3. менша одиниці;
4. дорівнює нулю.
311. Припливно-витяжну вентиляцію приміщення передбачають, коли кратність повітрообміну:
1. більша одиниці;
2. дорівнює одиниці;
3. менша одиниці;
4. дорівнює нулю
312. До малогабаритних заглиблених культиваційних споруд належать:
1. сезонні укриття (утеплений ґрунт)
2. теплиці;
3. парники;
4. оранжереї.
313. Як самостійну систему опалення повітряний обігрів використовують:
1. у зимових теплицях;
2. у весняних теплицях;
3. у парниках.
314. У холодильних установках холодильним агентом (робочим тілом) використовують:
1. водяну пару;
2. азот;
3. аміак;
4. вуглекислий газ;
5. фреон.
315. Температура кипіння холодильного агента аміаку у межах:
1. +90…+100 ºС;
2. +10…+20 ºС;
3. - 5…-35 ºС;
4. 0…+10.
316. Температура кипіння холодильного агента "Хладон-22" (СНF2Cl2) у межах:
1. +90…+100 ºС;
2. +10…+20 ºС;
3. - 30…-35 ºС;
4. -40…-42 ºС;
5. -5…-20 ºС.
ЗАДАЧІ
1.1. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=100мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ=0,05 м2∙K/Вт)
1.2. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=150мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ=0,075 м2∙K/Вт)
1.3. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=200мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ= 0,1 м2∙K/Вт)
1.4. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=250мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ=0,125 м2∙K/Вт)
1.5. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=300мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ= 0,15м2∙K/Вт)
1.6. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=320мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ= 0,16м2∙K/Вт)
1.7. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=350мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ= 0,175 м2∙K/Вт)
1.8. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=380мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ=0,19 м2∙K/Вт)
1.9. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=400мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ= 0,2 м2∙K/Вт)
1.10. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=440мм якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ=0,22 м2∙K/Вт)
1.11. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=1,0 Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ=0,5 м2∙K/Вт)
1.12. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,1Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ=5,0 м2∙K/Вт)
1.13. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,01Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ=50 м2∙K/Вт)
1.14. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,001Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ=500 м2∙K/Вт)
1.15. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=2,0 Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ=0,25 м2∙K/Вт)
1.16. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,2 Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ=2,5 м2∙K/Вт)
1.17. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,02 Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ=25,0 м2∙K/Вт)
1.18. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,002 Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ=250,0 м2∙K/Вт)
1.19. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=10,0 Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ=0,05 м2∙K/Вт)
1.20. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=100 Вт/м∙K. (Відповідь: Rλ=0,005 м2∙K/Вт)
2.1. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,1 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=10 Вт м2·K)
2.2. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,2 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=5 Вт/м2·K)
2.3. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,4 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=2,5 Вт/м2∙K)
2.4. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,5 м2∙K/Вт. (Відповідь: к= 2,0 Вт/м2∙K)
2.5. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,8 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=1,25 Вт/м2∙K)
2.6. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=1,0 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=1,0 Вт/ м2∙K)
2.7. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=2,0 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=0,5 Вт/ м2∙K)
2.8. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=2,5 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=0,4 Вт/ м2∙K)
2.9. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=4,0 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=0,25 Вт/ м2∙K)
2.10. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=5,0 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=0,2 Вт/ м2∙K)
2.11. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=10,0 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=0,1 Вт/ м2∙K)
2.12. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=20,0 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=0,05 Вт/ м2∙K)
2.13. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=40,0 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=0,025 Вт/ м2∙K)
2.14. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=50,0 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=0,02 Вт/ м2∙K)
2.15. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=100 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=0,01 Вт/ м2∙K)
2.16. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=200 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=0,005 Вт/ м2∙K)
2.17. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=250 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=0,004 Вт/ м2∙K)
2.18. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=400 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=0,0025 Вт/ м2∙K)
2.19. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=500 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=0,002 Вт/ м2∙K)
2.20. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=1000 м2∙K/Вт. (Відповідь: к=0,001 Вт/ м2∙K)
3.1. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=10 Вт/ м2)
3.2. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=1,3 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=13,0 Вт/ м2)
3.3. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=1,5 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=15,0 Вт/ м2)
3.4. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=1,8 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=18,0 Вт/ м2)
3.5. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=2,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=20,0 Вт/ м2)
3.6. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=2,2 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=22,0 Вт/ м2)
3.7. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=2,5 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=25,0 Вт/ м2)
3.8. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=2,8 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=28,0 Вт/ м2)
3.9. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=3,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=30,0 Вт/ м2)
3.10. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=3,5 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=35,0 Вт/ м2)
3.11. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=3,8 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=38,0 Вт/ м2)
3.12. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=4,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=40,0 Вт/ м2)
3.13. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=4,2 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=42,0 Вт/ м2)
3.14. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=4,4 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=44,0 Вт/ м2)
3.15. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=4,6 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=46,0 Вт/ м2)
3.16. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=4,8 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=48,0 Вт/ м2)
3.17. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=5,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=50,0 Вт/ м2)
3.18. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=5,2 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=52,0 Вт/ м2)
3.19. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=5,4 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=54,0 Вт/ м2)
3.20. Визначити питомий тепловий потік qк при конвективному теплообміні, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=5,6 Вт/м2∙K.
(Відповідь: qк=56,0 Вт/ м2)
4.1. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=10 Вт/ м2. (Відповідь: Q=100 Вт/м2)
4.2. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=20 Вт/ м2. (Відповідь: Q=200 Вт/м2)
4.3. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=30 Вт/ м2. (Відповідь: Q =300 Вт/м2)
4.4. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=50 Вт/ м2. (Відповідь: Q=500 Вт/м2)
4.5. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=60 Вт/ м2. (Відповідь: Q=600 Вт/м2)
4.6. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=80 Вт/ м2. (Відповідь: Q =800 Вт/м2)
4.7. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=100 Вт/ м2. (Відповідь: Q =1000 Вт/м2)
4.8. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=120 Вт/ м2. (Відповідь: Q =1200 Вт/м2)
4.9. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=140 Вт/ м2. (Відповідь: Q =1400 Вт/м2)
4.10. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=150 Вт/ м2. (Відповідь: Q =1500 Вт/м2)
4.11. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=160 Вт/ м2. (Відповідь: Q=1600 Вт/м2)
4.12. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=170 Вт/ м2. (Відповідь: Q=1700 Вт/м2)
4.13. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=180 Вт/ м2. (Відповідь: Q=1800 Вт/м2)
4.14. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=190 Вт/ м2. (Відповідь: Q=1900 Вт/м2)
4.15. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=200 Вт/ м2. (Відповідь: Q=2000 Вт/м2)
4.16. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=210 Вт/ м2. (Відповідь: Q=2100 Вт/ м2)
4.17. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=300 Вт/ м2. (Відповідь: Q=3000 Вт/ м2)
4.18. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=400 Вт/ м2. (Відповідь: Q=4000 Вт/м2)
4.19. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=450 Вт/ м2. (Відповідь: Q=4500 Вт/м2)
4.20. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=500 Вт/ м2. (Відповідь: Q=5000 Вт/м2)
5.1. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,05 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні теплопроводу в навколишнє середовище α2=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=100 мм)
5.2. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,05 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні теплопроводу в навколишнє середовище α2=2,5 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=40 мм)
5.3. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,05 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні теплопроводу в навколишнє середовище α2=5,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=20 мм)
5.4. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,011 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α2=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=22 мм)
5.5. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,013 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α2=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=26 мм)
5.6. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,015 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α2=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=30 мм)
5.7. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,017 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α2=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=34 мм)
5.8. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,01 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α2=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=38 мм)
5.9. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,021 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α2=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=42 мм)
5.10. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,025 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α2=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=50 мм)
5.11. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,027 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α2=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=54 мм)
5.12. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,029 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α2=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=58 мм)
5.13. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,031 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α2=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=62 мм)
5.14. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,035 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α2=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=70 мм)
5.15. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,039 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α2=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=78 мм)
5.16. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,041 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α2=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=82 мм)
5.17. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,043 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α2=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=86 мм)
5.18. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,045 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α2=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=90 мм)
5.19. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,049 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α2=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=98 мм)
5.20. Визначити критичний діаметр теплової ізоляції dкр трубопроводу теплової мережі, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції λіз=0,050 Вт/м∙K та значення коефіцієнта тепловіддачі від поверхні трубопроводу в навколишнє середовище α2=1,0 Вт/м2∙K.
(Відповідь: dкр=100 мм)
6.1. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=10,0 Дж? (Відповідь: Lад=-10,0 Дж)
6.2. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=20,0 Дж? (Відповідь: Lад=-20,0 Дж)
6.3. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=25,0 Дж? (Відповідь: Lад=-25,0 Дж)
6.4. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=30,0 Дж? (Відповідь: Lад=-30,0 Дж)
6.5. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=40,0 Дж? (Відповідь: Lад=-40,0 Дж)
6.6. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=45,0 Дж? (Відповідь: Lад=-45,0 Дж)
6.7. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=50,0 Дж? (Відповідь: Lад=-50,0 Дж)
6.8. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=55,0 Дж? (Відповідь: Lад=-55,0 Дж)
6.9. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=60,0 Дж? (Відповідь: Lад=-60,0 Дж)
6.10. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=70,0 Дж? (Відповідь: Lад=-70,0 Дж)
6.11. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=75,0 Дж? (Відповідь: Lад=-75,0 Дж)
6.12. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=80,0 Дж? (Відповідь: Lад=-80,0 Дж)
6.13. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=85,0 Дж? (Відповідь: Lад=-85,0 Дж)
6.14. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=90,0 Дж? (Відповідь: Lад=-90,0 Дж)
6.15. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=100,0 Дж? (Відповідь: Lад=-100,0 Дж)
6.16. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=105,0 Дж? (Відповідь: Lад=-105,0 Дж)
6.17. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=110,0 Дж? (Відповідь: Lад=-110,0 Дж)
6.18. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=115,0 Дж? (Відповідь: Lад=-115.0 Дж)
6.19. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=120,0 Дж? (Відповідь: Lад=-120,0 Дж)
6.20. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=125,0 Дж? (Відповідь: Lад=-125,0 Дж)
7.1. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=10 Па. (Відповідь: lіз=100 Дж/кг)
7.2. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=20 Па. (Відповідь: lіз=200 Дж/кг)
7.3. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=25 Па. (Відповідь: lіз=250 Дж/кг)
7.4. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=30 Па. (Відповідь: lіз=300 Дж/кг)
7.5. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=50 Па. (Відповідь: lіз=500 Дж/кг)
7.6. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=55 Па. (Відповідь: lіз=550 Дж/кг)
7.7. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=60 Па. (Відповідь: lіз=600 Дж/кг)
7.8. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=70 Па. (Відповідь: lіз=700 Дж/кг)
7.9. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=75 Па. (Відповідь: lіз=750 Дж/кг)
7.10. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=80 Па. (Відповідь: lіз=800 Дж/кг)
7.11. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=90 Па. (Відповідь: lіз=900 Дж/кг)
7.12. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=100 Па. (Відповідь: lіз=1000 Дж/кг)
7.13. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P= 110 Па. (Відповідь: lіз=1100 Дж/кг)
7.14. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=115 Па. (Відповідь: lіз=1150 Дж/кг)
7.15. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=120 Па. (Відповідь: lіз=1200 Дж/кг)
7.16. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=140Па. (Відповідь: lіз=1400 Дж/кг)
7.17. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=150 Па. (Відповідь: lіз=1500 Дж/кг)
7.18. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=155 Па. (Відповідь: lіз=1550 Дж/кг)
7.19. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=160 Па. (Відповідь: lіз=1600 Дж/кг)
7.20. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз при зміні його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=170 Па. (Відповідь: lіз=1700 Дж/кг)
8.1. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=5000 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.2. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=4800 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.3. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=4600 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.4. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=4500 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.5. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=4400 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.6. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=4200 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.7. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=4000 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.8. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3900 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.9. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3800 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.10. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3700 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.11. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3600 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.12. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3500 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.13. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3400 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.14. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3300 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.15. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3200 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.16. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3100 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.17. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=3000 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.18. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=2900 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.19. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=2800 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
8.20. Визначити лінійний питомий тепловий потік (лінійну щільність теплового потоку) ql теплопроводу довжиною l=100м і тепловою потужністю Q=2700 Вт. (Відповідь: ql= Вт/м)
9.1. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=5000 Вт. (Відповідь: l=500 м)
9.2. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4800 Вт. (Відповідь: l=480 м)
9.3. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4700 Вт. (Відповідь: l=470 м)
9.4. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4500 Вт. (Відповідь: l=450 м)
9.5. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4400 Вт. (Відповідь: l=440 м)
9.6. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4200 Вт. (Відповідь: l=420 м)
9.7. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4100 Вт. (Відповідь: l=410 м)
9.8. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4000 Вт. (Відповідь: l=400 м)
9.9. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3800 Вт. (Відповідь: l=380 м)
9.10. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3700 Вт. (Відповідь: l=370 м)
9.11. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3600 Вт. (Відповідь: l=360 м)
9.12. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3500 Вт. (Відповідь: l=350 м)
9.13. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3400 Вт. (Відповідь: l=340 м)
9.14. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3200 Вт. (Відповідь: l=320 м)
9.15. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3100 Вт. (Відповідь: l=310 м)
9.16. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3000 Вт. (Відповідь: l=300 м)
9.17. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=2900 Вт. (Відповідь: l=290 м)
9.18. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=2800 Вт. (Відповідь: l=280 м)
9.19. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=2700 Вт. (Відповідь: l=270 м)
9.20. Визначити яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=2600 Вт. (Відповідь: l=260 м)
10.1. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=5 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=0,5С)
10.2. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=10 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=1С)
10.3. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=20 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=2С)
10.4. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=25 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=2,5С)
10.5. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=30 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=3С)
10.6. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=40 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=4С)
10.7. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=50 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=5С)
10.8. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=55 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=5,5С)
10.9. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=60 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=6С)
10.10. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=70 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=7С)
10.11. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=75 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=7,5С)
10.12. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=80 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=8С)
10.13. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=85 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=8,5С)
10.14. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=90 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=9С)
10.15. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=95 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=9,5С)
10.16. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=100 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=10С)
10.17. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=105 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=10,5С)
10.18. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=110 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=11С)
10.19. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=115 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=11,5С)
10.20. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=120 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С. (Відповідь: Δt=12С)
11.1. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=100 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,0 Вт/м2∙K)
11.2. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=102 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,02 Вт/м2∙K)
11.3. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=104 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,04 Вт/м2∙K)
11.4. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=105 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,05 Вт/м2∙K)
11.5. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=106 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,06 Вт/м2∙K)
11.6. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=107 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,07 Вт/м2∙K)
11.7. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=108 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,08 Вт/м2∙K)
11.8. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=110 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,10 Вт/м2∙K)
11.9. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=111 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,11 Вт/м2∙K)
11.10. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=112 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,12 Вт/м2∙K)
11.11. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=114Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,14 Вт/м2∙K)
11.12. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=115 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,15 Вт/м2∙K)
11.13. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=116 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,16 Вт/м2∙K)
11.14. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=117Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,17 Вт/м2∙K)
11.15. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=118 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,18 Вт/м2∙K)
11.16. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=119 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,19 Вт/м2∙K)
11.17. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=120 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,20 Вт/м2∙K)
11.18. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=121 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,21 Вт/м2∙K)
11.19. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=122 Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,22 Вт/м2∙K)
11.20. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=124Вт при різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C. (Відповідь: к=1,24 Вт/м2∙K)