
- •Вступ до предмету. Мета, завдання, зв’язок з іншими
- •Основні терміни, поняття та визначення
- •Загальна характеристика методів контролю безпечності
- •Вступ до предмету. Мета, завдання, зв’язок з іншими предметами
- •Основні терміни, поняття та визначення
- •3. Правові та організаційні питання безпеки виробничих процесів
- •1. Сільське господарство - 2.0.00
- •2. Транспорт - 5.1.00
- •4. Народна освіта – 9.2.00
- •4. Державний нагляд і контроль
- •Система контролю безпечності техніки і обладнання як функція суоп
- •Загальна характеристика методів контролю безпечності техніки
- •Способи захисту
- •1. За часом прояву
- •2. За видом енергії
- •Параметри мікроклімату та прилади їх вимірювання
- •3. Контроль вмісту у повітрі шкідливих газів і пари. Методи і засоби визначення запиленості повітря
- •4. Заходи щодо оздоровлення повітря робочої зони
- •2. Нормування та вимірювання шуму.
- •3. Нормування та контроль рівня вібрації.
- •4. Види теплового випромінювання . Нормування та контроль.
- •Основні світлотехнічні характеристики. Їх контролювання і нормування
- •Нормування та вимірювання шуму
- •3. Нормування та контроль рівня вібрації
- •4. Види теплового випромінювання, нормування і контроль
- •5. Контроль іонізуючого та радіаційного випромінювання, методи та прилади контролю, допустимі рівні
- •Умови і обставини виникнення небезпечних ситуацій
- •3. Аналіз процесів формування небезпечних ситуацій
- •4. Логічне моделювання процесів формування та виникнення травмонебезпечних і аварійних ситуацій на виробництві
- •Головна подія
- •Головна подія
- •2. Особливості умов праці при експлуатації сільськогосподарських машин
- •3. Оцінка умов праці при роботі на тракторах
- •4. Умови праці при роботі на самохідних с-г машинах
- •2. Розробка Карт контролю показників безпеки машин
- •Вимоги безпеки до с-г машин і обладнання
- •Розробка карт контролю показників безпеки машин
- •Акт прийому-здачі техніки
- •Характеристика основних складальних одиниць і деталей
- •Діагностична карта Загальні відомості
- •Накопичувальна карта діагностування
- •Відомість атестації за показниками безпеки____________________________________________________________________(найменування техніки)
- •1. Методи оцінки безпечності техніки
- •Оцінка безпеки сільськогосподарської техніки методом огляду
- •Оцінка безпеки сільськогосподарської техніки методом експертизи
- •Оцінка безпеки сільськогосподарської техніки методом вимірювань
- •2. Оцінка безпеки на стаціонарних машинах
- •3. Оцінка безпеки на мобільних машинах не обладнаних робочим містом
- •2. Технічні засоби контролю і оцінки безпечності техніки та обладнання під час роботи
- •Сигнальні кольори, знаки безпеки та їх застосування. Оперативний контроль безпечності техніки і обладнання
- •Вплив конструкторсько-технологічної недосконалості розробок на рівень безпеки машин
4. Логічне моделювання процесів формування та виникнення травмонебезпечних і аварійних ситуацій на виробництві
Аналіз моделей процесів формування й виникнення, аварій, травм і катастроф показав, що вони повністю імітують усі процеси та явища, що беруть участь у їх зародженні й виникненні. У зв'язку з цим моделі, що одержали назву «дерево відказів» та «дерево відказів техніки і помилок оператора», можна назвати імітаційними. А оскільки виникнення кожної наступної події знаходять шляхом логічного аналізу попередніх, то для кращого розуміння суті таких моделей їх можна назвати логіко-імітаційними.
Основні принципи побудови моделі такі. Вивчається виробництво, на якому вже були раніше або можуть статися аварії, виробничі травми чи катастрофи. Наприклад, на складах зберігання вибухових речовин (пестициди, мінеральні добрива, паливо тощо) найнебезпечнішим явищем є вибух або загоряння ре човини. Приймаючи подію «вибух» як головну і зв'язуючи цю подію шляхом логічного аналізу з наступною подією, Що обумовлює її виникнення, за допомогою логічних операторів «І», «АБО» та інших приходимо по кінцевих подій, з яких і починає формуватися головна подія «вибух». За своєю формою така модель нагадує крону дерева, тому вона і одержала назву «дерево відказів і помилок». Кінцеві події називають базовими.
Для побудови логіко-імітаційних моделей застосовують різні символи, що характеризують ті чи інші події. Як правило, побудова моделі починається з головної події, а наступні розміщують зверху вниз, аж до базових подій (рис. 21). Кожен блок рисунка, позначений відповідним номером, означає подію (у загальному вигляді) або окремий етап побудови моделі:
Різні події моделі («розкрита», «не розкрита», «головна», «базова», «подія-умова» тощо) зображують у вигляді символів:
коло — базова подія з відповідними числовими даними;
ромб — нерозкрита подія (подія, яка вимагає проведення відповідних досліджень);
прямокутник — подія, що виникає як результат дії символа-оператора;
овал — подія-умова, що використовується з оператором «ЗАБОРОНА»; хатка (п'ятикутник, в якому один з боків є основою», — подія, яка може відбутися або не відбутися;
трикутник (рівнобічний трикутник) — символ перенесення.
1
—
послідовність подій, що призводять до
відказу
системи;
— послідовність подій зображується за допомогою логічних операторів «І», «АБО» та інших;
— усі вхідні і вихідні події, що входять до моделі, зображуються у вигляді прямокутників з відповідними написами всередені;
— послідовний підхід до базових подій, частоти виникнення яких відомі;
— базові події зображують у вигляді кружечків із написами всередені, вони є межею аналізу побудованої моделі («дерева помилок»).
Рисунок 21 - Схема принципу побудови логіко-імітаційних моделей
1 — головна подія; 2—5 — проміжні події; 6 — базова подія.
Крім символів-подій, що застосовуються при побудові логіко-імітаційних моделей, конструктивним елементом в них є символи-оператори (табл. 3.1). Вони з'єднують події відповідно до причинних співвідношень між ними і обов'язково повинні мати вхід і вихід. Але якщо оператор може мати кілька вхідних подій, то вихідною може бути лише одна.
Оператор «І» при побудові моделі застосовують, коли вихідна подія реалізується, якщо одночасно реалізуються всі вхідні події (рис. 22).
Вихідна подія оператора «АБО» реалізується, якщо має місце хоча б одна з вхідних подій (рис. 23).
Для відтворення ймовірнісних причинних співвідношень застосовують оператор «ЗАБОРОНА» (рис. 24).
Подія, що лежить в основі цього оператора, є його вхідною подією, а подія, зображена праворуч від позначення оператора, — подією-умовою, яка зумовлює дію вхідної події. Вихідна подія відбувається тільки тоді, коли діють і вхідна, і подія-умова. Цей оператор в основному застосовується для зручності, але його можна замінити оператором «І». При побудові логіко-імітаційних моделей для аналізу людино-машинних систем у сільському господарстві були застосовані оператори «І», «АБО» та інші.
Таблиця 3.1 – Умовні позначення логічних операторів *
Позначення |
Назва оператора |
Причинно-наслідкове співвідношення, що виражає оператор |
|
«І» |
Вихідна подія відбувається, якщо одночасно відбуваються всі вихідні події |
|
«АБО» |
Вихідна подія має місце, якщо відбувається хоча б одна з вхідних подій |
|
«ЗАБОРОНА» |
Настання вхідної події призводить до настання вихідної, якщо має місце подія-умова |
|
«Із пріоритетом» |
Вихідна подія відбудеться, якщо всі вхідні події з'являться у черговості зліва направо |
|
«Виключне АБО» |
Вихідна подія має місце, якщо відбувається будь-яка одна з вхідних подій, але не обидві відразу |
n
входів
m |
«m з n» («Голосування») |
Вихідна подія відбувається, якщо відбуваються будь-які m з n вхідних подій |
* Умовні позначення логічних операторів наведені у книзі 1. Хенлі і X. Куматого.