2. Умови і обставини виникнення небезпечних ситуацій

Кожний небезпечний виробничий фактор незалеж­но від його виду, рівня та інших властивостей має певну зону своєї дії. Якщо розміри цієї зони мають чітко фіксовані значення, то її можна вважати по­стійною. Якщо в процесі роботи така зона змінюєть­ся внаслідок зміни рівня небезпечного фактора, його переміщень у просторі, то вона буде змінною.

У деяких випадках (аварійна ситуація) небезпеч­ний виробничий фактор може значно виходити за межі визначеної (фіксованої) зони. При цьому небез­пека травмування працюючого виникає вже за ме­жами небезпечної зони, що була встановлена зазда­легідь. Ось чому кожен працюючий на конкретній ма­шині чи на певному робочому місці завжди повинен добре знати про таку небезпеку.

Небезпечна зона (ГОСТ 12.0.002-80) — це простір, у якому можлива дія на працівника небезпечного і (або) шкідливого виробничого фактора.

Постійні небезпечні зони існують або виникають у ланцюгових, пасових та шестеренних передачах, при обробці деталей на токарних, свердлильних, кругло-пильних та заточувальних верстатах, біля різальних інструментів, робочих органів багатьох сільськогос­подарських машин, у пресах, пневматичних та гідрав­лічних молотах, штампувальних верстатах, під машинами та платформами, піднятими за допомогою гідравлічної чи іншої підйомної системи (рис. 17).

При обробці металів, дерева та інших матеріалів на різальних верстатах, при зрізанні дерев, обрізанні крони дерев у саду та в інших випадках на значну відстань можуть відлітати стружка, частинки металу чи дерева, деревина, гілки та інші предмети, ство­рюючи додаткові небезпечні зони. Аналогічні явища відбуваються при падінні з висоти деяких будівель­них матеріалів (цеглин, каміння, дерева тощо) та інших предметів, які, вдаряючись об елементи кон­струкції будівлі, можуть відлітати на значну відстань. У цих випадках заздалегідь повинні бути проведені розрахунки і встановлені межі відповідних зон ого­роджень.

При застосуванні хімічних речовин (внесення гер­біцидів, мінеральних добрив, обприскування посівів чи дерев) розмір небезпечної зони залежить від бага­тьох факторів і періодично може змінювати своє по­ложення навіть протягом короткого часу. Основними факторами, що впливають на небезпечну зону, є швидкість та напрямок вітру, легкість робочого роз­чину, рельєф місцевості тощо.

У процесі роботи людина може потрапляти в не­безпечну зону внаслідок відсутності там необхідного огородження, сигнальних пристроїв або попереджу­вальних знаків та написів, порушення відповідних правил, допущеної помилки або внаслідок аварії. При цьому виникає можливість дії на неї небезпечного виробничого фактора. Кожну дію, внаслідок якої лю­дина потрапляє до небезпечної зони, позначимо як небезпечну.

Небезпечна дія — це така дія оператора (працю­ючого), яка суперечить (не відповідає) науково об­грунтованим нормам професійної поведінки при вико­нанні конкретного виробничого завдання. Вона вини­кає внаслідок порушення регламентованого режиму роботи обладнання, нормативних вимог охорони праці, норм експлуатації споруд і будівель тощо. Таким чи­ном, внаслідок небезпечних дій працюючий проникає в небезпечну зону, в якій потрапляє в небезпечні об­ставини.

Рисунок 17 - Небезпечні зони біля рухомих деталей машин (зазначені жирними стрілками або заштриховані):

1 — валки; 2 — зубчаста передача; 4 — токарний станок; 5 — свердло; 3,6 — абразивний круг; 7 — циркулярна пилка; 8 — фрезерний станок; 9 — попереч-но-стругальний станок; 10 — різання; 11 — зачин; 12 — біля заднього борта транспортного засобу; 13 — між трактором і причіпною машиною при агрегатуванні; 14 — під кузовом причепа.

Небезпечні обставини розпізнаються аналогічно звичайним обставинам, на що вказує та чи інша об­ставина і на яке запитання відповідає. Небезпечні об­ставини розкривають дії, стан чи ознаки небезпечно­го фактора і обстановку, при якій він діяв на людину.

Вичерпні знання обставин, внаслідок яких виник нещасний випадок або може статися аварія, травма чи більш тяжкі наслідки, необхідні для глибокого ро­зуміння процесу зародження, формування та виник­нення небезпечних ситуаций — випадкових явищ, що передують травмам, аваріям, катастрофам.

Небезпечні умови можуть визначатися недоліками конструкцій машин, технологічного обладнання і про­цесів, низьким рівнем організації виробництва (не­ефективність або відсутність необхідного контролю, низькі професійний рівень працюючих, підготовка їх з охорони праці), недостатньою надійністю виробни­чого обладнання тощо. Вони відіграють пріоритетну роль у формуванні й виникненні виробничих небезпек — певного стану, за якого виникає реальна загроза аварії або травми. Це пояснюється тим, що навіть при на­явності кількох небезпечних виробничих факторів на певному робочому місці, але якщо жоден з них не має умов, за яких він міг би діяти на людину, то на цьому робочому місці відсутня реальна небезпека трав­мування. Інша справа, коли такі умови є, але про них працюючий не знає. Процес виявлення небезпеч­них умов у деяких випадках може бути досить склад­ним, тому необхідно проводити спеціальні дослід­ження.

Аналіз небезпечних умов, які існують чи виника­ють безпосередньо на виробництві, показав, що їх можна поділити на групи, які:

характеризують стан або рівень небезпеки вироб­ничого обладнання або певного робочого місця (відсутність огородження рухомих деталей або робо­чих органів, відсутність або недосконалість спеціаль­них технічних засобів безпеки: блокувальних при­строїв, засобів сигналізації тощо), конструктивні не­доліки окремого вузла чи машини та інші;

спонукають працюючого допускатися помилок у процесі праці (конструктивна недосконалість технологічного процесу роботи машин або самої машини чи певного обладнання), низька кваліфікація працю­ючого та рівень знань з охорони праці, відсутність відповідного контролю за дотриманням правил з охо­рони праці;

створюють можливість проникнення працюючого у небезпечу зону (відсутність огороджень небезпечної зони і сигналізації про наближення до небезпечної зони, неправильна організація робочого місця та інші);

призводять до виникнення інших небезпечних умов (помилки у монтажі роторів, що обертаються, деякі конструктивні недоліки);

безпосередньо призводять до небезпеки травму­вання (наявність плям масла на підлозі, неправильно організоване робоче місце, не обгрунтовані режими роботи технологічного обладнання та інші);

призводять до виникнення небезпечних дій (низкі рівні професійної підготовки працюючого й організації навчання з охорони праці, відсутність або неефек­тивність контролю з охорони праці та інші).

Небезпечні ситуації. У процесі вивчення небезпеч­них умов було помічено, що при їх збіганні (поєднанні) з обставинами, у які потрапляє працюючий після до­пущених небезпечних дій, виникає реальна загроза травмування. Таку загрозу можна назвати небезпеч­ною ситуацією, що виникає при збіганні умов і обста­вин.

Небезпечна ситуація може мати конкретніше ви­значення: «аварійна ситуація», «травмонебезпечна ситуація», «критична або катастрофічна ситуа­ція». Наслідками цих явищ відповідно є: аварія, трав­ма, катастрофа.

Аварія — пошкодження, вихід із ладу машини, агрегату, апарата.

Катастрофа — несподіване лихо, подія, що спри­чиняє тяжкі наслідки, руйнування.

Якщо внаслідок аварії технічної системи виникли травми у людей, то сам випадок травми необхідно розглядати як подію, що є наслідком аварії. Це сто­сується тих систем, у яких підсистемами одночасно є машина (технічний засіб) і людина. Якщо при функ­ціонуванні таких систем з ладу вийшла машина (технічний засіб), раптово припинивши свої функції внаслідок руйнування окремих деталей або самої машини, і це призвело до значного матеріального збитку, то таке випадкове явище необхідно назвати аварією.

Всяке порушення анатомічної цілості організму або його функцій внаслідок дії на людину будь-якого не­безпечного фактора визначається як травма. Незалеж­но від виду і важкості травми (включаючи смертельні випадки) це поняття не змінює свого змісту.

Оскільки при функціонуванні людино-машинних систем такі явища, як травми, аварії та катастрофи, мають дуже близькі механізми формування та виник­нення, у подальшому ці явища будемо розглядати паралельно (рис. 18).