Форми, методи і прийоми ознайомлення дітей з мистецтвом

У дітей виховують інтерес к творам мистецтва, викликають увагу до них. Так поступово формується здатність естетично сприймати твори. Розвиваючи естетичне сприйняття у дітей , педагог направляє їх увагу, не тільки на зміст зображеного, але і на форму виразу образу, засоби зображення, які роблять образ виразним. За допомогою мистецтва діти не просто знайомляться з явищами життя – вони отримають уявлення про прекрасне, гармонічне, виразне, тобто вчаться естетично пізнавати життя.

Дуже корисно практикувати повторний розгляд картин: знайомий твір викликає жваві висловлювання. Примітно, що діти обов'язково відзначать ті деталі, які не помітили в перший раз. Мета бесід має бути іншою, тобто слід розповісти не тільки про те, що зображено, але і як зображено. Цьому вихователь вчить дітей за допомогою зразка розповіді. Зрозуміло, самим дітям важко буде складно викласти зміст картини. Цьому їх вчить вихователь. Його розповідь по картині повинна бути по можливості образною, виразною, щоб викликати інтерес, створити певний настрій. Коли це можливо, вихователь використовує художню літературу (читає вірші, уривки з казок, оповідання). Він підводить дітей до вміння порівнювати картини (старші дошкільнята здатні до деякого порівняльному аналізу), наприклад І. Левітан. «Март» та А. Саврасов. «Граки прилетіли». За допомогою питань: на якій картині зображена рання весна, а на який - пізня? на якій картині зображений сонячний день? - Він спрямовує увагу дітей на колорит картини - поєднання фарб, характерне для сонячного весняного дня. І вже після попередньої бесіди просить дітей розповісти про колірних поєднаннях, що передають похмурий день в картині «Граки прилетіли». Бесіда може початися з розповіді самого вихователя, а потім за допомогою питань він приваблює і дітей до активного вираження своїх вражень. На закінчення вихователь висловлює своє судження про картину, узагальнює відповіді дітей.

Естетичні вимоги до оформлення дитячого садка

Одне з важливих засобів естетичного виховання - оформлення приміщення дитячого садка (вестибюль, коридори, зал, групові кімнати, де грають і займаються діти). Це оформлення повинне відповідати певним вимогам - педагогічної доцільності, змісту виховної роботи, завданням художнього розвитку. Ці завдання тісно взаємопов'язані і зумовлюють один одного.

З чого починається оформлення дитячої установи? З фарбування стін: саме забарвлення створює фон для всього іншого, включаючи меблі, картини, іграшки і т.п. Сприяє створенню спокійної атмосфери. Адже діти перебувають у цьому приміщенні багато годин і день у день. Тому захоплення яскравими кольорами, навіть якщо їх люблять діти, неправомірно. При цьому, очевидно, забувають про те, як шкідливо впливає яскравий колір на незміцнілу нервову систему дитини.

Значення малювання, ліпки, аплікації та конструювання для всебічного виховання і розвитку дитини-дошкільника

Завдання всебічного розвитку

Малювання, ліпка та аплікація – види образотворчою діяльності, основне призначення – образне відображення дійсності. Образотворча діяльність – одна з самих цікавих для дітей дошкільного віку.

Оволодіння вмінням зображувати неможливо без розвитку цілеспрямованого зорового сприйняття – спостереження. Для того щоб намалювати, виліпити будь-який предмет, попередньо треба добре з ним познайомитись, запам’ятати його форму, величину, конструкцію, розташування частин, колір.

Для розумового розвитку дітей велике значення має поступове розширення запасу знань на основі уявлень про різноманітність форм і просторового положення предметів навколишнього світу, різних величинах, різноманітних відтінків кольорів. При організації сприйняття предметів і явищ важливо звертати увагу дітей на мінливість форм, величин (дитина і дорослий), квітів (стигла і незріла ягода, рослини в різні пори року), різне просторове положення предметів і частин (птах сидить, літає, клює зернятка; рибка плаває в різних напрямках і т. п.); деталі конструкцій також можуть бути розташовані по-різному.

Займаючись малюванням, ліпленням, аплікацією, діти знайомляться з матеріалами (папір, фарба, глина, крейда та ін.) З їх властивостями, виразними можливостями, набувають навичок роботи. Діти освоюють також досвід роботи з деякими знаряддями людської діяльності (олівець, кисть, ножиці). Оволодіння цими діями сприяє їх розумовому розвитку. Так, за формою предмети навколишнього світу можна об'єднати в кілька груп (предмети округлої форми, прямокутної і т.п.). На основі подібності предметів за формою виникає спільність способів зображення в малюнку, ліпленні. Наприклад, щоб зліпити яблуко, ягоду, горішок або курчати (предмети, що мають круглу форму або частини круглої форми), треба розкачати грудочки глини колоподібними рухами.

Сенсорне виховання. Безпосереднє, чуттєве знайомство з предметами і явищами, з їх властивостями і якостями складає область сенсорного виховання. Образотворча діяльність тісно пов'язана з сенсорним вихованням. Формування уявлень про предмети вимагає засвоєння знань про їх властивості і якості, форми, кольори, величини, положенні в просторі. Діти визначають і називають ці властивості, порівнюють предмети, знаходять схожість і відмінність, тобто виробляють розумові дії. Таким чином, образотворча діяльність сприяє сенсорному вихованню, розвитку наочно-образного мислення.

Моральне виховання. Дитяча образотворча творчість має суспільну спрямованість. Дитина малює, ліпить, конструює не тільки для себе, але і для оточуючих. Йому хочеться, щоб його малюнок щось розповів, щоб зображене їм дізналися. На заняттях малюванням, ліпленням, аплікацією та конструюванням дітям пропонується створити малюнок, іграшку в подарунок мамі, бабусі до свята 8 Березня, приготувати для батьків запрошення, зробити з паперу, природного матеріалу забавну фігурку до дня народження молодшого братика, сестрички, товариша. Така спрямованість занять сприяє вихованню уважного, дбайливого ставлення до близьких, доброзичливості.

Трудове виховання. В процесі образотворчої діяльності поєднується розумова та фізична активність. Для створення малюнка, ліплення, аплікації необхідно застосувати зусилля, здійснити трудові дії, оволодіти певними вміннями. Образотворча діяльність дошкільнят вчить їх долати труднощі, проявляти трудові зусилля, опановувати трудовими навичками. Спочатку у дітей виникає інтерес до руху олівця або кисті, до слідів, що залишаються ними на папері; поступово з'являються нові мотиви творчості - бажання отримати результат, створити певне зображення. На заняттях малюванням, ліпленням, аплікацією, конструюванням у дітей розвивається дрібна мускулатура рук, пальців; малюки набувають досвіду використання найпростіших знарядь: олівця, пензля, стеки (при ліпленні), ножиць, засвоюють їх специфіку; дізнаються властивості різних матеріалів: фарби, клею, глини та інші можливості та особливості роботи з ними. Формуванню працьовитості, навичок самообслуговування сприяє участь хлопців у підготовці до занять та прибирання робочих місць. Нерідко вся підготовка до заняття покладається на чергових. Це невірно. В школі кожна дитина повинна сам готувати своє робоче місце, і важливо, щоб він до цього був привчений. Уже в дитячому саду необхідно розвивати у кожного вихованця трудові навички, привчати його починати роботу лише тоді, коли все приготовлено, а по закінченні все приналежності прибирати в певне місце, залишаючи в порядку свій стіл.

Естетичне сприйняття спрямовується в першу чергу на предмет в цілому, на його естетичний вигляд - стрункість форми, красу кольору, пропорційність частин і т. п. На різних рівнях дитячого розвитку естетичне сприйняття має різний зміст. Але цілісне естетичне сприйняття, перейнятий естетичним почуттям краси, ще недостатньо для створення зображення. Знайомство з предметом, який буде потім зображений, повинно мати особливий характер. Після цілісного сприйняття слід підвести дітей до вичленовування окремих властивостей, які можуть знайти відображення в образотворчій діяльності. Однак дуже важливо закінчити сприйняття цілісним охопленням предмета в сукупності всіх основних властивостей і дати оцінку його вигляду, його виразним якостям. Наприклад, уважно розглянувши берізку, товщину стовбура, напрямок гілок, колір того й іншого, варто знову підкреслити її стрункість, тонкість гілок, їх плавний вигин. При цьому знову виникає естетичне почуття.

Розвиток естетичних почуттів. При спостереженні предметів і явищ навколишнього життя у дітей дошкільного віку легко виникає хвилювання, в якому в неусвідомленому, зародковому вигляді проявляється і естетичне почуття. Малюків хвилює яскравий колір, блискуча поверхня; старших приваблює повторність елементів, симетрія в розташуванні частин, конструктивна стрункість предмета, виразність силуету. Естетичні почуття у дітей з віком стають більш глибокими і усвідомленими. У міру розвитку і збагачення уявлень діти сприймають вже більш складні властивості явищ: різноманітність форм, багатство квітів, колірних поєднань.

Розвиток художньої творчості. У малюнку, ліпленні, аплікації діти передають свої враження про навколишній світ і виражають своє ставлення до нього. Завдання педагога - навчити дітей художньої діяльності, виразному зображенню предметів і явищ, а не просто копіювання їх. Образотворча діяльність тільки тоді може придбати творчий характер, коли у дітей розвиваються естетичне сприйняття, образне мислення, уява і коли вони опановують необхідними для створення зображення навичками і вміннями. Естетичне сприйняття сприяє розвитку відповідних подань, в яких відображаються естетичні якості предметів і явищ. Творчий характер діяльності передбачає виникнення і розвиток задуму. В малюнок, ліплення і аплікацію дитина не просто переносить те, що запам'ятав: у нього виникають якісь переживання у зв'язку з цим предметом, певне ставлення до нього. В одне подання включається те, що сприймалося в різний час, в різній обстановці. З усього цього створюється образ, який дитина висловлює за допомогою образотворчих засобів. У програмі з образотворчої діяльності відповідно до її специфіки виділяють чотири розділи. Перший розділ охоплює знання, вміння та навички, пов'язані з створенням зображення предметів в малюнку, ліпленні, аплікації. Другий розділ стосується передачі змісту, сюжету. В третій включені вміння та навички, необхідні для прикраси малюнка або аплікації. Четвертий розділ об'єднує технічні вміння та навички: вміння володіти олівцем і пензлем, ножицями, поводитися з фарбами, клеєм, пластиліном, глиною.