- •Тези додаткової інформації:
- •4. Цивільне судочинство – це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок розгляду і вирішення цивільних справ.
- •5. Цивільне процесуальне право України і врегульоване ним цивільне судочинство побудовано на принципах, в яких відображені основні засади функціонування права та здійснення судочинства.
- •План лекції:
- •Тези додаткової інформації:
- •Неналежна сторона.
План лекції:
Поняття і характерні риси цивільних процесуальних правовідносин, їх відмінність від будь-яких інших правовідносин.
Поняття і основні риси цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності
Поняття об‘єкту цивільно-процесуальних відносин, їхній зміст
Права та обов‘язки сторі, третіх осіб, представників у цивільному процесі
Характеристика та класифікація учасників цивільного процесу
Правове становище осіб, які здійснюють правосуддя
Правове становище осіб, які беруть участь у справі.
Рекомендована література:
Василюк С., Ломоносова О. Застосування аналогії у цивільному процесі // Право України. – 2002. – № 3. – С. 135-137.
Городовенко В. Принцип незалежності суддів та підкорення їх лише законові як один з основних принципів судочинства в Україні // Право України. – 2002. – № 4. – С. 124-124.
Гражданский процесс: Учебник / Отв. ред. проф. В.В. Ярков – 4-е изд. – М.: Издательство БЕК, 2001. – 640 с.
Гражданский процесс: учебник / Под. ред. проф. Комарова В.В. – Харьков.: ООО «Одиссей», 2001. – 704 с.
Гражданский процессуальный кодекс Российской Федерации: 14 ноября 2002 г. // Нормативные акты для руководителя. – 2003. – Вып. 1. – С. 10-96.
Закон України від 7 липня 2010 р. “Про судоустрій та статус суддів”. – К. – Вид-во ПАЛИВОДА. – 2011. – 172 с.
Закон України від 19 грудня 1992 р. “Про адвокатуру” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст.62.
Ковтун Л. Представництво у цивільному процесі: окремі проблеми // Право України. – 2004. ‑ № 1. – С. 139-143.
Конституція України. – К., 1996. – 80 с.
Макаров А. Отсутствие предмета спора — основание прекращения производства по делу // Российская юстиция. — 2004. — № 2. — С. 44-46.
Наниев А. Точный протокол укрепит доверие к суду // Российская юстиция. – 2002. – № 6. – С. 58.
Павлуник І.А. Представництво у цивільному процесі України: Автореф. дис. … канд. юрид. наук (12.00.03) / Київськ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. – К., 2002. – 19 с.
Подлубна О. До питання визначення правової природи норм цивільно-процесуального права // Підприємництво, господарство та право. – 2004. – № 6. – С. 61-64.
Сакара Н. Проблема доступності правосуддя у цивільних справах // Право України. – 2004. – № 1. – С. 105-109.
Сульженко Ю. Правове становище цивільного процесуального представника як самостійного суб’єкта цивільних процесуальних правовідносин: його повноваження // Право України. – 2002. – № 9. – С. 77-81.
Тимченко Г. Проблема активності суду у цивільному процесі // Право України. –2004. – № 3. – С. 92-95.
Цивільне процесуальне право України: Навчальний посібник / За заг. ред. С.С. Бичкової. – К.: Атака, 2006. – 384 с.
Цивільний процесуальний кодекс України. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. — 136 с.
Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Тертишніков В.І. – Х.: Ксилон, 2006. – 447 с.
Цюра Т. Сторони як основні “Процесуальні противники” в процесі доказування у цивільних справах // Право України. – 2002. – № 3. – С. 102-105.
Декрет Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 2001 р. // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 3. – 06.09.2004.
Закон України „Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.
