Вступ предмет, мета та задачі дисципліни, її місце у навчальному процесі

Науково-дослідницька робота – одна з пріоритетних сфер людської діяльності, важливий чинник удосконалення теоретичної, загальнопрофесійної і спеціальної підготовки майбутніх спеціалістів, магістрів. Розширення наукового світогляду, формування навичок наукового дослідження, вивчення, узагальнення і поширення передового практичного досвіду всебічно підготовляє студента до науково-практичної діяльності після закінчення вищого навчального закладу.

Підготовка кваліфікованих працівників, молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів та магістрів здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями (ступеневою освітою) згідно з відповідними освітньо-професійними програмами.

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до плідної науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності.

Магістерська освітньо-професійна програма включає в себе дві приблизно однакові за обсягом складові – освітню і науково-дослідницьку. Зміст науково-дослідницької роботи магістра визначається індивідуальним планом. Одночасно призначається науковий керівник, котрий повинен мати науковий ступінь і (або) вчене звання і працювати в даному ВНЗ.

Підготовка магістра завершується захистом магістерської роботи (дисертації) на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Магістерська робота (дисертація) – це самостійна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

Ця випускна кваліфікаційна праця наукового змісту має внутрішню єдність і відображає хід та результати розробки вибраної теми. Вона являє собою новий по суті і досить специфічний вид кваліфікаційної роботи.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншого – є самостійним оригінальним науковим дослідженням студента, у розробці якого зацікавлені установи, організації або підприємства.

Оскільки підготовка магістрів у нашій країні є справою відносно новою, то поки що не розроблені більш-менш уніфіковані вимоги щодо змісту й структури магістерської дисертації як виду кваліфікаційної роботи. Прийнятою вважається така її структура:

– титульний аркуш;

– зміст;

– вступ;

– розділи і підрозділи основної частини;

– висновки;

– список використаних джерел;

– додатки.

Наповнення кожної частини магістерської роботи визначається її темою. Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліографічних джерел, вивчення їх і добір фактичного матеріалу, методика написання, правила оформлення та захист магістерської дисертації мають багато спільного з дипломною роботою студента і кандидатською дисертацією здобувача наукового ступеня. Тому в процесі її підготовки слід застосовувати методичні і технічні прийоми підготовки наукової праці, викладені в даному навчальному виданні.

Виходячи з того, що магістерська підготовка – це по суті лише перший серйозний крок студента до науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності, що логічно завершується вступом до аспірантури і підготовкою кандидатської дисертації, магістерська робота (дисертація) не може розглядатись як науковий твір вищого ґатунку, оскільки ступінь магістра – ще не вчений, а лише академічний ступінь, який підтверджує освітньо-професійний рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього знань, умінь і навичок, притаманних науковому працівникові-початківцю.

Вимоги до магістерської роботи в науковому відношенні вищі, ніж до дипломної роботи, однак нижчі, ніж до кандидатської дисертації.

На відміну від дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук, що є науково-дослідницькими працями, магістерська робота (дисертація) як самостійне наукове дослідження кваліфікується як навчально-дослідницька праця, в основу якої покладено моделювання більш-менш відомих рішень. Її тематика та науковий рівень мають відповідати освітньо-професійній програмі навчання. Виконання зазначеної роботи повинне не стільки вирішувати наукові проблеми (завдання), скільки засвідчити, що її автор здатний належним чином вести науковий пошук, розпізнавати професійні проблеми, знати загальні методи і прийоми їх вирішення.

При оцінці випускної кваліфікаційної роботи виходять з того, що магістр повинен уміти:

– формулювати мету і завдання дослідження;

– складати план дослідження;

– вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій;

– використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати наявні та розробляти нові методи виходячи із завдань конкретного дослідження;

– обробляти отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі відомих літературних джерел;

– оформляти результати досліджень відповідно до сучасних вимог, у вигляді звітів, рефератів, статей.

Предмет навчальної дисципліни «Методологія та організація наукових досліджень за темою магістерської роботи» охоплює наступні основні об’єкти:

– методи розробки нових еластомерних композицій та вивчення властивостей виробів з їх використанням;

– методики формулювання мети та проведення науково-дослідних експериментів за заданою тематикою;

– порядок оформлення науково-дослідних звітів та формулювання висновків за результатами експериментальних досліджень за заданою тематикою.

Мета навчальної дисципліни – вивчення майбутніми фахівцями за спеціальністю 8.05130107 «Хімічні технології переробки полімерних та композиційних матеріалів» методології та організації наукових досліджень, оволодіння навиками і уміння виконання та оформлення результатів науково-дослідних робіт за темою магістерської роботи.

Навчальна дисципліна «Методологія та організація наукових досліджень за темою магістерської роботи» відноситься до циклу нормативних дисциплін професійної та практичної підготовки фахівців і є базовою дисципліною, яка забезпечує необхідні знання та уміння студентів при підготовці магістерської науково-дослідної роботи. Викладання даної навчальної дисципліни здійснюється після опанування таких загальноосвітніх фундаментальних та дисциплін професійної та практичної підготовки як «Вища математика», «Прикладна механіка», «Процеси та апарати хімічних виробництв», «Поверхневі явища і дисперсні системи», «Аналітична хімія і інструментальні методи аналізу», «Хімія та фізика полімерів», «Полімерне матеріалознавство», «Технологія та устаткування переробки полімерів та еластомерів».

Задачі навчальної дисципліни.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

1. Знати:

   1. Сучасний стан та прогноз наукових досліджень в технології еластомерних композицій, напрямки наукових досліджень, які проводяться на кафедрі хімії та технології переробки еластомерів УДХТУ.

   2. Етапи виконання науково-дослідних робіт, правила вибору теми та техніко-економічного обґрунтування роботи.

   3. Джерела науково-технічної інформації за заданою тематикою.

   4. Методи проведення теоретичних та експериментальних досліджень.

   5. Методи планування та проведення експериментів.

   6. Статистичні методи оцінки результатів експериментів.

   7. Правила складання звітів за результатами науково-дослідних робіт.

2. Вміти:

   1. Знаходити необхідну інформацію про об’єкт дослідження, проводити її аналіз, формулювати висновки та мету наукових досліджень, які витікають з аналізу технічної інформації.

   2. Обґрунтувати вибір об’єкту досліджень, виконати необхідні технологічні розрахунки та скласти план теоретичних та експериментальних досліджень.

   3. Виконати з використанням методів математичної статистики аналіз результатів експериментів та сформулювати висновки, оцінити їх теоретичну та практичну значимість.

   4. Скласти звіт про науково-дослідну роботу та підготувати доповідь для публічного обговорення її результатів на науковій конференції (семінарі).

Кінцевою формою контролю засвоєння студентами дисципліни «Методологія та організація наукових досліджень за темою магістерської роботи» є ЗАЛІК. Залік отримують студенти, які відвідали практичні заняття, виконали усі контрольні точки, передбачені робочою навчальною програмою з даної дисципліни, за наявності: 1) зошита з усіма оформленими практичними заняттями; 2) реферату за темою магістерської дипломної роботи, оформленого згідно вимог ДСТУ 3008-95 та Стандарту ДВНЗ УДХТУ «Загальні вимоги до текстових навчальних документів» 2009 р. (25 аркушів формату А4) та захищеного на студентському науковому семінарі (у разі виконання реферату за допомогою комп’ютерної техніки надати його електронну копію); 3) тексту усної доповіді та демонстраційного матеріалу (стендова доповідь – 1 аркуш формату А1).

Перелік навчально-методичних матеріалів та основної літератури з дисципліни «Методологія та організація наукових досліджень за темою магістерської роботи»:

1. Альтшуллер, Г.С. Алгоритм изобретений [Текст] / Г.С. Альтшуллер. – М.: Московский рабочий, 1973. – 176 с.

2. Потапов, В.М. Химическая информация: Что, где и как искать химику в литературе [Текст] / В.М. Потапов, З.К. Кочетова. – М.: Химия, 1979. – 304 с.

3. Глушко, И.М. Основы научных исследований [Текст] / И.М. Глушко, В.М. Сиденко; 3-е изд., перераб. и доп. – Харьков: Вища шк., 1983. – 224 с.

4. Романенко, В.М. Книга для начинающего исследователя-химика [Текст] / В.М. Романенко, А.Г. Орлов, Г.В. Никитина. – Л.: Химия, 1987. – 280 с.

5. Лудченко, А.А. Основы научных исследований: Учебное пособие [Текст] / А.А. Лудченко, Я.А. Лудченко, Т.А. Примак. Под редакцией А.А. Лудченко. – 2-е изд., стереотип. – К.: Знание, 2001. – 113 с.

6. Шейко, В.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності [Текст]: Підручник. – 2-е вид., перероб. і доп. / В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко. – К.: Знання-Прес, 2002. – 295 с.

7. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень [Текст]: Підручник / М.Т. Білуха. – К.: АБУ, 2002. – 480 с.

8. Крушельницька, О.В. Методологія та організація наукових досліджень [Текст]: Науковий посібник. / О.В. Крушельницька. – К.: Кондор, 2003. – 162 с.

9. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня [Текст]: Методичні поради / Автор-упорядник Л.А. Пономаренко. – К.: Редакція «Бюлетень Вищої атестаційної комісії України, видавництво «Толока», 2005. – 80 с.

10. Свердан, М.М. Основи наукових досліджень [Текст]: Науковий посібник. / М.М. Свердан, М.Р. Свердан. – Чернівці: Рута, 2006. – 352 с.

11. Берко, А.Ю. Організація наукових досліджень, написання та захист магістерської дисертації [Текст]: Науковий посібник. / А.Ю. Берко та інші. – Львів: Новий Світ, 2010. – 282 с.