Політичне становище в Україні після повалення царизму.

Російський царизм не витримав випробувань Першої світової війни. Загострення суперечностей привзело до лютневої 1917р. демократичної революції. Самодержавство було знищене. Після повалення царизму в Росії в лютому 1917 р. в країні встановилося двовладдя: поряд з офіційним Тимчасовим урядом діяли Ради робітничих і солдатських депутатів. В Україні виникли громадські ради й комітети, які були місцевими органами Тимчасового уряду. 1 березня 1917 р. в Києві створено громадський комітет, до якого ввійшли представники практично всіх громадсько-політичних організацій, що діяли в місті. 4 березня постала Рада об'єднаних громадських організацій і відбувся 1-й Український національний конгрес, який передав політичну владу Центральній Раді. До її складу ввійшли провідні діячі Товариства українських поступовців, представники православного духовенства, українських соціал-демократичних, культурно-просвітницьких та інших організацій. Головою Центральної Ради став визнаний лідер національного відродження професор М. Грушевський. 6 квітня 1917 р. в Києві почав роботу 2-й Український національний конгрес, на якому був затверджений новий склад Центральної Ради на чолі з М. Грушевським. У травні 1917 р. відбувся 1-й з'їзд представників українізованих військових частин, який обрав Військовий Генеральний комітет на чолі з С. Петлюрою. 2-й військовий з'їзд (червень того ж року) запропонував Центральній Раді домогтися національної автономії України. Тоді ж у Києві відбувся 1-й селянський з'їзд, котрий також висловився за автономію України і обрав Раду селянських депутатів як складову частину Центральної Ради. Таким чином, Центральна Рада, виражаючи інтереси широких кіл українського суспільства, стала законним представницьким органом української демократії.

Виникнення укр. Політ. Партій.Течії в укр. Русі.

Створення політичних партій у західноукраїнських землях. 3 огляду на більш сприятливі політичні умови, перші українські політичні партії виникли на терені Австро-Угорської імперії, у Галичині. У 90-х pp. XIX ст. тут провідні позиції зайняли три партії:

-Русько-Українська радикальна партія;

-Українська національно-демократична партія;

-Українська соціал-демократична партія.

У національному питанні ці партії, як правило, стояли на спільній платформі - політична самостійність України

Русько-Українська радикальна партія (РУРП). Русько-Українська радикальна партія - перша українська політична партія. РУРП утворена в 1890 р. у Львові. Засновниками і лідерами партії були Iван Франко , Михайло Павлик, В. Будзиновський, С. Данилович, Є. Левицький та ін. Великий вплив на формування ідеології радикального руху мав М. Драгоманов. У своїй діяльності РУРП прагнула поєднувати відстоювання соціальних інтересів українських селян Галичини із захистом національних прав українського народу

 Українська національно-демократична партія.  - провідна українська політична партія у Галичині на кінець XIX - початок XX ст. VIІДІІ утворилася внаслідок злиття двох важливих політичних течій - національно-радикального крила Русько-української радикальної партії та народовців - членів Народної ради. Установчий з'їзд партії відбувся 16 грудня 1896 p. у Львові..Ідейно-політична платформа УНДП була поєднанням радикальної програми та програми народовців. її творці, вдало використавши теоретичне надбання українських радикалів і багаторічний досвід народовців, створили програму центристської партії. Центральне місце у програмі партії займала автономістська ідея як найбільш реальна вимога тогочасної політики. Партія наголошувала на необхідності проведення глибокої політичної та економічної організації українського суспільства.

Українськасоціал-демократична партія (УСДП). Українськасоціал-демократична партія - легальна реформістськасоціалістичнапартія, щодіяла в СхіднійГаличині та Буковині як одна з автономнихсекційСоціал-демократичноїробітничоїпартіїАвстрії, згодом - як самостійнапартія в західноукраїнських землях у складіПольщі. УСДП стояла на позиціях незалежностійсоборності України. Спиралась на промислових і сільськогосподарськихробітників. Значноговпливу в суспільно-політичномужиттірегіону не мала. Створена у Львові 17 вересня 1899 р. «молодими» радикалами, яківийшли з РУРП.

 Створення політичних партій і громадсько-політичнихорганізацій у Наддніпрянщині..

напочатку ХХ ст. українськийнаціональнийрухактивізувався і політизувався. Поряд з загальноросійськимивиникаютьукраїнськіполітичніпартіїрізнихнапрямків: соціалістичного - РУП, УСП, Українськасоціал-демократична «Спілка», УСДРП; національно - революційного - УНП; ліберально-демократичного - УДП та УРП, якіоб'єдналися в УРДП.

В програмахукраїнськихполітичнихпартійбулобагатоспільного, однакбули й відмінності. Навідмінувідзагальноросійських, в Україні не булонікрайніхлівих, як більшовики, нікрайніхправих, які носили монархічний характер.

Національно-революційнатечія в українськомурусі початку ХХ ст. представлена Українською народною партією, на чоліякої стояв М.Міхновський.ЦяпартіяпослідовновідстоювалаідеюсамостійностіУкраїни. Проте вона не стала масовоюзагальноукраїнськоюорганізацією - час для такихідей не настав. Соціалістичнатечія в українськомурусібула представлена в першу чергуРеволюційноюукраїнськоюпартією, яка утворилася у 1900 р.

Революційна українська партія (РУП). У НаддніпрянщиніпершоюукраїнськоюполітичноюпартієюбулаРеволюційнаукраїнськапартія, створена в 1900 р. у Харкові на зборахстудентських громад. Середїїкерівниківбули Дмитро Антонович, М. Русов, Б. Камінський, Л. Мацієвич.

Першим програмним документом РУП стала брошура «НезалежнаУкраїна», написана харківським адвокатом М. Міхновським.Основнимиположеннямицього документу були: 1) мета партії - створеннянезалежноїукраїнськоїдержави; 2) лідернаціональногоруху - інтелігенція, що служить своємународові; 3) засобидосягненняголовної мети - будь-які, включаючинасильницькі; 4) основні лозунги боротьби - «хто не з нами, той проти нас», «Україна для українців», «переможемоабовмремо»; 5) ніякихкомпромісів з помірнимиукраїнофілами.

Українська демократична партія (УДП). Українська демократична партія - українськапартіяліберально-народницькогоспрямування, створена у 1904 р. у Києві з членівЗагальноїукраїнськоїбезпартійноїдемократичноїорганізації. Середчленів-засновників УДП були СергійЄфремов, Є. Чикапенко, Борис Грінченко. У 1905 р. булоопублікованопрограму УДП. У нійзасуджувався самодержавно-бюрократичний лад, щопротягомтривалого часу гнітив народиРосійськоїдержави, і доводилась необхідністьзапровадженняконституційноїформиправління. У національномупитанніставилисявимоги: наданняширокоїнаціональноїавтономіїУкраїні; створенняУкраїнського сейму, якиймігбисамостійнопроводитифінансову й економічнуполітику, враховуючизагальнодержавні потреби. Програмавідстоювалаповноправневикористанняукраїнськоїмови в шкільництві, судочинстві, адміністрації. Для вирішення аграрного питання в Україніпередбачалосяпередатидержавні, удільні та монастирськіземлі у власність краю, щоб за невелику плату наділити нею тих, хтоїїобробляє.Основніпрограмні засади УДП зазналипевноговпливусоціалістичнихідей.

. Українська радикальна партія (УРП). Українська радикальна партія - українськапартіяліберально-народницькогонапряму. Створена восени 1904 р. групоючленів, щовийшли з Українськоїдемократичноїпартії. Лідерамипартії стали Б. Грінченко, С. Єфремов,- М. Левицький, Ф. Матушевський, Л. Юркевич та ін.

Програмнівимоги УДП і УРП у багатьохвипадках, зокрема з національногопитання, співпадали. УРП висувалавимогинаданняширокоїнаціонально-територіальноїавтономіїУкраїні, яка повинна була стати рівноправноюскладовоючастиноюреформованоїфедеративноїдержави; виступала за вільневживанняукраїнськоїмови в школах і адміністративнихустановахУкраїнитощо. Основніпрограмні засади УРП зазнавализначногопливусоціал-демократичнихідей. УРП розгорнулаширокувидавничу роботу.

Українськасоціал-демократична, робітничапартія (УСДРП). Українськасоціал-демократична робітничапартія (популярна назва - есдеки) - політичнапартія, щоутворилася у грудні 1905 р. з Революційноїукраїнськоїпартії. Визнаваламарксистськуідеологію; складалася з інтелігенції, частково з робітників і селян. Підкреслюючинаціональнепитання і домагаючисьавтономіїУкраїни, УСДРП вела свою діяльністьнезалежновідРосійськоїсоціал-демократичноїробітничоїпартії.

Товариствоукраїнськихпоступовців (ТУП). Товариствоукраїнськихпоступовців - нелегальна міжпартійнагромадсько-політичнаорганізація, щодіяла у НаддніпрянськійУкраїні в 1908-1917 pp. ТУП було створено на початку 1908 p. у Києві за ініціативоючленівУкраїнської демократично-радикальноїпартії (УДРП) для координаціїдіяльностіукраїнськогонаціональногоруху в періоднаростанняреакції вРосійськійімперії.Політичнапрограма ТУП зводилась до трьохосновнихвимог:

- впровадженні парламентаризму;

- перебудовиРосійськоїдержави на федеративних засадах;

^- національно-територіальної автономії України.