- •Реформа освіти та цензури.
- •Народницький рух та основні його напрямки.
- •Вплив на українське відродження громадівського руху
- •Україна в роки революції 1905-1907рр.
- •§ 9 Січня 1905р. – «кривава неділя» - розстріл мирної демонстрації в Петербурзі за наказом російського царя Миколи ÷÷ . Початок революції.
- •Україна в роки першої світової війни
- •Політичне становище в Україні після повалення царизму.
- •Виникнення укр. Політ. Партій.Течії в укр. Русі.
- •Створення Центральної Ради, її соціальна база, програма, лідери та основні напрямки діяльності( березень – квітень 1917 р.)
- •Політичні партії Західної України ( кінець хіх – поч. Хх ст.)
- •Причини прийняття і та іі Універсалу цр, їх зміст та наслідки.
- •Декабристський рух в Україні. «Південне Товариство».
- •Причини скасування кріпатства. Передумови та наслідки.
- •Причини падіння Центральної Ради:
- •Основні положення селянської реформи 1861
- •Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського. Внутрішня та зовнішня політика гетьманського уряду
- •Реформи середини 19 ст. В Росії та їх вплив на розвиток України
- •Міжнародне становище України 20 -21 ст. Укр. – рос відносини.
- •Хрущовська відлига в Україні.
- •Політика радянського уряду відносно селянства на поч. 20 – х р. ХХст
- •Формування багатопартійності в Україні в кінець 80-х перша половина 90-х рр. 20століття.
- •Радянська Україна в 30 роки.
- •Україна в добу кризи тоталітарної системи (70-80 ті роки)
- •Причини згортання непу в Україні.
- •Репресії в Укр в 30 р 20 ст.
- •Правозахисний рух у 60- 80-е рр.: форми, учасники, значення
- •Бойові дії на території України в період 1943-1944 та їх наслідки
- •28 Жовтня 1944 р. Територія України була остаточно визволена від загарбників.
- •Політичний розвиток України в 90-х рр. 20ст - на поч. 21ст.Сучасні політичні партії.
- •Причини формування упа та її організаційна структура.
- •Радянська україна в 30-ті рр. 20 ст. Індустріалізація.
- •. Підсумки та наслідки 2 світової війни для України.
- •Конституційний процес та особливості Конституції України 1996 р.
- •Політика коренізації
- •Радянська Україна в 20-х роках хх ст. Утворення срср
- •Окупаційний режим
- •Відбудова господарства України після ввв.
- •Основні напрямки внутрішньої політики України наприкінці хх поч. Ххі ст.
- •Демографчні
Формування багатопартійності в Україні в кінець 80-х перша половина 90-х рр. 20століття.
Багатопартійність - наявність у суспільстві, державі двох-трьох і більше офіційно зареєстрованих політичних партій і рухів, що ведуть боротьбу за владу.
Передумови:
- розширення демократизації суспільного життя, гласність;
- виникнення і розвиток в Україні дисидентства;
- нездатність КПРС виконувати керівну роль у суспільстві, яку вона собі привласнила.
Основними етапами формування багатопартійності в України були:
- перший етап (1988-1989 pp.) «Зародження багатопарт» - виникнення неформальних організацій; активізація діяльності Української Гельсінської спілки, вихід на політичну арену Народного руху України;
- другий етап (1990-1991 pp.) «Вхід багатопартійності на держ. Рівень»- почалося створення багатьох партій, їхній поділ на центристські та радикальні; поява парламентської опозиції; ініціювання важливих державних рішень, серед яких найголовніше - Декларація про державний суверенітет України;
- третій етап (почався на зламі 1991-1992 pp.) «становлення багатоп.»- його відмітною характеристикою стало партійне будівництво в умовах повної державної незалежності; розширення спектра багатопартійності: Три класичних політичних напрямів — лівий, правий та центристський. Лівий -Комуністична партія України, Соціалістична партія України та Селянська партія України. Правий - НРУ, УНР, Українська республіканська партія. Ці політичні партії лівого та правого напрямів найбільш організаційно та ідейно-політично сформованіЦентристські - політичні партії, що дотримуються помірних політичних позицій. Виступають за розвиток ринкових відносин, захист приватної власності, сприяють зміцненню політичної стабільності в суспільстві.До центристських наприкінці 1980-х - початку 1990-х pp. належали: (ЛДПУ), (ДемПУ), (ПДВУ), (СДПУ), Партія «зелених» та ін.
Проголошення незалежності України в 1991. Основними чинниками, що сприяли незалежності України, були міжнародні, регіональні і національні фактори.Міжнародні: поразка соціалістичної світової системи у "холодній війні"; втрата контролю за подіями в країнах соціалізму з боку країн Заходу; спалах міжнародних регіональних конфліктів. Регіональними- була політична і економічна криза в СРСР; втрата Москвою контролю за становищем на місцях;Національні. Серед них — існування в Україні системи ще радянських органів державного управління, а також бажання київської номенклатури позбутися московської влади, активізація національно-демократичного крила політичних організацій України
Всесоюзні відомства поступово випускали владу із слабнучих рук, втрачали контроль над економікою республіки, загальносоюзна власність на території України стала республіканською, створювалась національна валютна система. Військова – партійна бюрократія спробувала взяти реванш: 19 серпня 1991 р. у Москві розпочався заколот: було створено антиконституційний Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС), хоча завдяки русифікованим засобам масової інформації він більш відомий як ГКЧП..Спроба здійснити державний переворот прискорила хід подій. Розпад СРСР як унітарної держави почався з Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991р.1 грудня 1991 р. сталися події, які визначили надовго долю української державності — понад 90% громадян, що взяли участь у Всеукраїнському референдумі, проголосували за незалежність України; був також обраний Президент республіки—Л. Кравчук.