3. Поведінка фірми в умовах ринку досконалої конкуренції.
3.1. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді
Для побудови моделі поведінки виробника потрібно відповісти на наступні питання:
1.Виробляти чи не виробляти продукт?
2.Якщо виробляти, то скільки?
3.Які прибутки чи збитки принесе це виробництво?
У мікроекономіці є два методи пошуку відповідей на ці питання:
1. Сукупний аналіз (порівняння сукупної виручки і сукупних витрат).
2. Граничний аналіз (порівняння граничної виручки і граничних витрат).
Сукупний аналіз
Підприємство виробляє продукцію, якщо це приносить йому економічний прибуток або якщо збитки будуть меншими, ніж у разі повного припинення виробництва.
1.Якщо TR > ТС, то фірма вирішує завдання максимізації прибутку.
2.Якщо ТС > TR, то фірма мінімізує збитки.
Якщо фірма припинить виробництво, то її збитки дорівнюватимуть постійним витратам. Тому якщо збитки від виробництва менші ніж постійні витрати, то таке виробництво потрібно продовжувати. Тоді сукупна виручка буде перевищувати змінні витрати:
TC – TR < FC,
(FC + VC) – TR < FC → VC < TR
Відповідь на друге питання: виробляти потрібно такий обсяг продукції, який максимізує прибутки або мінімізує витрати.
Відповідь на третє питання: економічний прибуток чи збиток фірми дорівнює різниці між сукупною виручкою і сукупними витратами .
Вибір виробником варіантів поведінки на основі порівняння сукупних витрат і сукупної виручки можна подати графічно (Рис. 3.1.1.).
Рис. 3.1.1. Варіанти максимізації прибутку, мінімізації збитків і закриття фірми
Якщо лінія сукупної виручки (TR1) перетинає криву сукупних витрат (ТС) і деяка її ділянка знаходиться вище, ніж крива, то обсяги виробництва, що відповідають цій ділянці, приноситимуть підприємцеві економічний прибуток.
Якщо лінія валової виручки (TR2) лежить нижче кривої сукупних витрат, але вище кривої змінних витрат (VC) (на деякій ділянці), то виробник вирішує завдання мінімізації збитків.
Якщо ж лінія сукупної виручки розміщена навіть нижче за криву змінних витрат, то найменші збитки підприємець матиме тоді, коли взагалі припинить виробництво.
Граничний аналіз
Тепер порівняємо граничну виручку і граничні витрати .
Доцільно виробляти будь-яку одиницю продукції, гранична виручка від продажу якої перевищує граничні витрати на її виробництво (MR > МС). Аналогічно, якщо гранична виручка менше граничних витрат (MR < МС), то виробництво доцільно зменшувати.
Рівновага виробництва досягається тоді, коли гранична виручка зрівняється з граничними витратами (MR = МС), а підприємець отримає найбільший прибуток чи найменший збиток.
Графічне порівняння граничної виручки, граничних та середніх витрат наведено на рис. 3.1.2.
Якщо лінія граничної виручки перетинає криву середніх сукупних витрат, то фірма вирішує проблему максимізації прибутку.
Його максимальний розмір досягається у точці К, де перетинаються лінія граничної виручки і крива граничних витрат (рис. 3.1.2.).
Рис. 3.1.2. Порівняння граничної виручки, граничних і середніх витрат
Сукупний обсяг прибутку визначається як площа прямокутника AKR1С1, який утворюють вісь цін, лінія обсягу виробництва, лінія, що відповідає середнім витратам при цьому обсязі виробництва, та лінія граничної виручки.
2.Якщо лінія граничного доходу проходить нижче, ніж крива середніх сукупних витрат, то фірма вирішує проблему мінімізації збитків. Вони будуть найменшими в точці М, де перетинається крива граничних витрат з лінією граничної виручки (Рис. 3.1.2.). Обсяг цих збитків можна визначити через площу прямокутника MBC2R2.
3.Якщо лінія граничного доходу не перетинає криву середніх змінних витрат, то фірмі потрібно відмовитись від виробництва та шукати шляхи усунення постійних витрат, що в даній ситуації дорівнюють збиткам [8].