41. Механізми взаємодії людей в процесі спілкування

Розрізняють два види спілкування: вербальне і невербальне. Спілкування за допомогою слів, називається вербальним спілкуванням (від лат. verbalis - словесний). Нерідко можна чути думку, що мова приховує справжнє обличчя людини. Але, разом з тим, мова може і демонструвати її, навіть всупереч волі мовця. При невербальному спілкуванні засобом передачі інформації є невербальні (несловесні) знаки (пози, жести, міміка, інтонація, погляди і т. д.). Мова здатна точно і неупереджено фіксувати інтелектуальні міркування людини, служити засобом передачі однозначно трактованих повідомлень. Саме тому мова успішно використовується для закріплення і передачі різного роду ідей, а також координації спільної діяльності, для осмислення душевних переживань людини, його взаємин з людьми. Взаємодія людей у процесі спілкування здійснюється з допомогою відповідних методів. Зміст спілкування включає в себе певні методи впливу партнерів один на одного. До них відносяться: зараження, навіювання, наслідування, переконання і примус. Зараження - це несвідома, мимовільна схильність людини певним психічним станам. Воно виявляється через передачу певного емоційного стану або, за висловом відомого психолога Б. Д. Парыгина, психічного настрою. Лідери (формальні і неформальні) будь-якого колективу являють собою модель підсилювача певного психічного настрою, який може виникнути в групі. Експериментально встановлено, що чим вищий рівень розвитку особистості, тим критичніше її ставлення до дії і, тим самим, слабкіше дію механізму "зараження". Навіювання - цілеспрямований неаргументоване вплив однієї людини на іншого. При навіювання (сугестії) здійснюється процес передачі інформації, заснований на її некритическом сприйнятті. Явище опору внушающему впливу називається контрсуггестией. Навіювання здійснюється шляхом безпосереднього прищеплення психічних станів, що не потребує доказах і логіці. Навіювання - це емоційно-вольовий вплив. Ефект навіювання залежить від віку: більш старших службовців слухають більше. Більш сугестивності стомлені, ослаблені фізично люди. Експериментально доведено, що вирішальною умовою ефективного навіювання є авторитет вселяє. Наслідування - відтворення рис і образів демонстрованого поведінки іншої людини. Оскільки мова йде про засвоєння запропонованих зразків поведінки, існує два плану наслідування: чи конкретній людині, або нормами поведінки, виробленим групою. Переконання - інтелектуальний вплив на свідомість особистості через звернення до її власного критичного судження. Воно побудовано на тому, щоб за допомогою логічного обґрунтування добитися згоди від людини, що приймає інформацію. Переконання є головним методом впливу на свідому сферу особистості. Його призначення - активізація мислення особистості при засвоєнні інформації, формування у неї переконаності. Метод переконання впливає на свідомість. На рівні повсякденної свідомості у результаті цього впливу утворюється розуміння. У цьому розумовому освіту присутні уявлення про те, віра в пропоновану інформацію. Все це носить спрощено-пізнавальний характер. Тільки тоді, коли особистість подолає горизонти буденного розуміння і підніметься до ґрунтовного змістовного пізнання якогось явища, в її свідомості почнуть складатися переконання, тобто власна позиція. Переконання рідко застосовується як окремий метод впливу на людей. Воно постійно взаємодіє з наслідуванням і навіюванням. Відмінність між цими поняттями полягає в тому, що переконання передбачає свідоме розуміння людьми адресної ним інформації, а наслідування і навіювання розраховані на неосмислене сприйняття ними цієї інформації в силу авторитету виступаючого, настрою аудиторії, під тиском громадської думки, особистої ціннісної орієнтації. Подібний психологічний ефект впливу можна спостерігати при прослуховуванні лекцій, проведенні масових театральних, спортивних заходів. Яскравим прикладом результативності наслідування і навіювання є такі явища, як мода, чутки. Застосування методу наслідування ґрунтується на схильності людей до груповим психологічним станам. Наслідування як свідоме або несвідоме імітування чиїхось дій, манери поведінки і мислення, широко поширене в житті, в тому числі і діловій практиці. Більш складним є метод навіювання. Це шляхом приведення слова або якимось іншим способом у визначений психологічний стан (настрій, враження, дії) іншої особи при відверненні його вольового уваги і зосередження. Відмінність навіювання від наслідування полягає в тому, що при наслідуванні досягнення мети забезпечується наочної виразністю джерела інформації або підвищеною привабливістю вихідної від нього інформації. Тут ефект образу - основа сприйняття інформації. А при навіюванні досягнення мети визначається безпосереднім емоційним впливом, головний заряд якого несе слово. Примус, у порівнянні з попередніми методами, - це найбільш насильницький метод впливу на людей, що передбачає змусити людину вести себе всупереч його бажанням і переконанням. В основі примусу лежить страх перед покаранням і іншими небажаними для індивіда наслідками. Етично примус може бути виправдане лише у виняткових випадках, зокрема, якщо справа доходить до порушення правопорядку або встановлених у суспільстві моральних норм. У спілкуванні переконання, навіювання, наслідування і примус застосовуються як взаємопов'язана система методів. Для того щоб зрозуміти, як особистість включена в процес спілкування, необхідно розглянути відповідні сторони даного процесу.

42.