63. Поняття про мозковий штурм, його роль у розвязанні творчої проблеми

"Мозковий штурм"

"Мозковим штурмом" називають спільне розв´язання проблем, яке забезпечується

особливими прийомами.

Ця форма спілкування виникла наприкінці 30-х років XX ст. з метою активізації творчої

думки (використовувалися засоби для зниження критичності і самокритичності людини. Це

сприяло підвищенню її впевненості в собі й готовності до творчого пошуку).

"Мозковий штурм" умовно поділяють на декілька етапів:

— генерація ідей;

— відбір кращої ідеї;

— Ті аналіз.

Під час першого етапу "мозкового штурму" — генерації ідей — усі учасники мають

право висувати свої пропозиції щодо вирішення поставленого завдання. Критику ідей

заборонено. Усі учасники мають право спокійно висловлювати свої думки.

Наступний етап — відбір кращої ідеї. Під час цього етапу не прийнято наголошувати на

авторстві тієї чи іншої ідеї. Вважають, що кращі ідеї с результатом колективної творчості.

Останній етап — аналіз ідей (учасники розподіляються на дві групи — прибічників і

супротивників. Ними мають бути проаналізовані всі аргументи "за" й "проти" кожної ідеї).

З метою більшої ефективності роботи учасники мають дотримуватися певних правил:

1) слідкувати, щоб на розгляд виносилася лише одна проблема;

2) в обговоренні мають брати участь не більше ніж 12 осіб;

3) учасників треба розмістити по колу, щоб вони бачили одне одного і були

рівноправними;

4) обмежити час обговорення до 30 хв. (доведено, що дефіцит часу породжує стрес і

стимулює діяльність мозку).

У результативності "мозкового штурму" велику роль відводять лідерові (від нього

залежить моральна і психологічна атмосфера групи, уміння організувати роботу так, щоб

жодна пропозиція не була втрачена, щоб усі ідеї було обговорено, щоб висловлювання були

не оціночними, а змістовними).

Усе це стимулює зацікавленість учасників "мозкового штурму" процесом пізнання,

сприяє підвищенню активності людини, розвиткові її творчого потенціалу, сприяє

встановленню взаєморозуміння, високої моральної культури спілкування, адже учасникам

довіряли керувати іншими і виступати перед ними публічно.

Для успішного "мозкового штурму" важливо вміти користуватись як вербальними, так і

невербальними засобами.

Це насамперед мовлення. Таке мовлення часто називають ораторською, або публічною,

мовою. Промовляючи перед аудиторією, учасники "шліфують" уміння будувати і подавати

свій виступ так, щоб він якнайкраще відповідав вимогам інформування, переконання,

навіювання та зараження. Звичайно, кожен промовець повинен мати певні мовленнєві

навички, відпрацьовану техніку. Тому перед промовцем постає завдання:

— учитися вибудовувати образи засобами мови і вміти їх виголошувати;

— добре знати особливості монологічної форми мовлення;

— уміти користуватися всіма прийомами впливу на слухачів;

— навчитися точно формулювати свої думки;

— вдало добирати слова;

— граматично правильно будувати фрази;

— чітко промовляти звуки та їх сполучення;

— правильно ставити наголос тощо.

Тоді культура мовлення, у свою чергу, сприятиме підвищенню культури спілкування

людей, що зібралися на зустріч. Мовлення має бути грамотним, літературним.__