31. Типи нормативно-етичних теорій за характером моральної мотивації: а) деонтологічна етика (орієнтація на виконання обов’язку); б) етика чеснот.

Деонтоло́гія  — вчення про проблеми моралі і моральності, розділ етики. Термін введений Бентамом для позначення теорії моральності як науки про мораль. Згодом наука звузилася до характеристики проблем людського обов'язку, розглядаючи обов'язок як внутрішнє переживання примусу (моральна вимога), задається етичними цінностями.В понятті обов´язку відображається діалектика чуттєвого і раціонального, об´єктивного і суб´єктивного, об´єктивована  в суб´єкті у формі свідомої спонуки на виконання морально не­обхідного. На ґрунті обов´язку особа утверджується як свідо­мий суб´єкт моральності у декількох напрямках. По-перше, в діяльності самоудосконалення з моральної потреби відповіда­ти поняттю "людина". По-друге, в діяльності, пов´язаній з опа­нуванням і утвердженням суспільного досвіду як основи, дже­рела людяності. По-третє, в діяльності удосконалення роду людського власним творчим доробком. Щодо першого аспекту морального обов´язку, то він конкретизується у вигляді потре­би усунення суперечності двох природ людини для повноти мо­рального самоутвердження. Підпорядковуючи чуттєві спонуки розумно виробленим засобам самоутвердження, людина реалі­зує себе згідно з ними. Саме тут покладена підстава моральної стійкості перед будь-якими спокусами, що пов´язані з плинни­ми чуттєвими насолодами. Останні здатні підпорядковувати розум, примусити його задовольняти забаганки тіла, часто аж до повної втрати людської гідності.Почуття обов´язку, спрямоване на пошану і збереження в собі людини, — найбільш ефективний засіб протистояння слабкостям власної природи та звабливим обставинам. Сказане свід­чить, що людина зобов´язана, в першу чергу, перед собою самою. 

32.Типи нормативно-етичних теорій за характером кінцевої мети: а) евдемонізм; б) гедонізм; в) утилітаризм; г) перфекціонізм; д) агапізм.

• гедонизм исходит из того, что смысл жизни заключается вудовольствиях, в наслаждении жизнью (школа киренаиков). Однако этика давно зафиксировала преходящий характер наслаждений, а также разрушающее воздействие удовольствий на личность, сосредоточившуюся исключительно на них;

• эвдемонизм построен на идее о том, что смысл жизни состоит в достижении счастья, которое мыслится как реализация важнейших разумных целей человека.

• утилитаризм основывается на том, что смысл жизни состоит в получении пользы (эгоистический вариант) или принесении пользы (альтруистический вариант).

• Перфекціоні́зм- переконаність у тому, що вдосконалення, як власне, так і інших людей, є тією метою, до якої має прагнути людина. Передбачається, що шукана досконалість включає, перш за все, чесноти, а також розвиток властивих людині талантів і обдарувань.

• У прагматизмі про­відним принципом бачився агапізм, тобто любов як породжую­че начало світу. Закони любові діють у Всесвіті та проявляють себе у вигляді законів еволюції. Усі речі прагнуть один до одно­го і у цьому зв´язку вдосконалюються.