КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Інститут журналістики

Кафедра соціальних комунікацій

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана/директора

З навчальної роботи

______________________

«____»____________20__ року

Робоча програма навчальної дисципліни Теорія масової інформації

для студентів

галузь знань 0303 «Журналістика та інформація»

напрями підготовки: 6.030301  «Журналістика»

КИЇВ – 2014

Робоча програма з Теорії масової інформації

для студентів галузі знань 0303 «Журналістика та інформація», напрямів: 6.030301  «Журналістика».

«____» ______________ 20___ року – 23 с.

Розробники: Корнєєв В.М., кандидат філологічних наук, доцент кафедри соціальних комунікацій.

Робоча програма дисципліни Теорія масової інформації затверджена на засіданні кафедри соціальних комунікацій

Протокол № 1 від “27”серпня 2014року

Завідувач кафедри соціальних комунікацій

_____________________ (Різун В.В.)

“27” серпня 2014року

Голова науково-методичної комісії ____________________ (Шевченко Н.П.)

«_____» _________________ 2014 року

© Корнєєв В.М. 2014 рік

© Інститут журналістики, 2014рік

ВСТУП

Навчальна дисципліна Теорія масової інформації

є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань 0303 «Журналістика та інформація», для напрямів підготовки: 6.030301  «Журналістика», 6.030302 «Реклама і зв’язки з громадськістю», 6.030303«Видавнича справа та редагування»

Дана дисципліна нормативна

за напрямами: «6.030301  «Журналістика», 6.030302 «Реклама і зв’язки з громадськістю», 6.030303«Видавнича справа та редагування»

Викладається у 1 семестрі 2 курсу в обсязі – 72 год.

( 2 кредити ECTS) зокрема: лекції – 16 год., самостійна робота – 56 год. У курсі передбачено 1 змістовий модуль та 1 модульна контрольна робота. Завершується дисципліна – заліком.

Мета дисципліни – формування системи знань про масову інформацію як соціальний феномен, про законодавче регулювання масовоінформаційної діяльності, про характеристики аудиторії, на яку спрямовується робота журналіста. Актуальними завданнями курсу є вироблення умінь та навичок аналізу масово-інформаційної діяльності, осмислення студентами критеріїв ефективності журналіста, закономірностей виробництва інформації, необхідності дотримання етичних норм, професійних стандартів. Практичний аспект вивчення курсу полягає у формуванні осмисленої оцінки національного інформаційного простору з позиції його якісних характеристик.

Завдання – сформувати базове теоретичне поняття про масову інформацію, структуру інформаційної індустрії, закономірності виробництва інформації та закласти основу для вироблення у студента професійних навичок інформаційної діяльності.

Структура курсу включає 8 лекційних занять, які становлять один навчальний модуль. Важливим елементом структури курсу є самостійна робота, яка передбачає виконання завдань в усній та письмовій формі

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• зміст поняття масова інформація;

• закони, що регулюють масово-інформаційну діяльність;

• соціально-психологічні характеристики аудиторії;

• типологію інформаційних процесів

• технології виробництва, зберігання та поширення масової інформації

• етичні норми та професійні стандарти роботи журналіста

вміти:

• кваліфікувати види інформації встановлювати відповідність інформації видовим характеристикам;

• встановлювати відповідність інформаційної діяльності законам України;

• визначати характеристики аудиторії та адекватність твору цільовій аудиторії;

• аналізувати журналістські матеріали з позиції відповідності етичним нормам та фаховим стандартам.

Місце дисципліни в структурно-логічній схемі підготовки фахівців напряму 0303 «Журналістика та інформація». Курс «Масова комунікація та інформація: Теорія масової комунікації; Теорія масової інформації» посідає важливе місце серед інших навчальних дисциплін, формуючи теоретичну основу для подальшого удосконалення практичних умінь та навичок інформаційного виробництва. Окремий модуль «Теорія масової інформації» готує студентів до вивчення галузевих журналістик на старших курсах, зокрема газетно-журнального, радіо-, телевиробництва та інших фахових дисциплін; закладає основи розуміння інформаційного виробництва для спеціальностей «Реклама і зв’язки з громадськістю», «Видавнича справа та редагування», формує критерії оцінки інформаційної якості медіапродуктів.

Зв’язок з іншими дисциплінами. Для окремого модулю «Теорія масової інформації» в межах курсу «Масова комунікація та інформація: Теорія масової комунікації; Теорія масової інформації, Комунікаційні технології» студент повинен мати базову підготовку з модулю «Теорія масової комунікації» та курсу «Вступ до фаху» для всіх спеціальностей напряму 0303 «Журналістика та інформація». Ці дисципліни створюють систему ґрунтовних знань про специфіку діяльності ЗМК, жанрову систему, принципи та функції журналістики, природу видавничої діяльності та технології виготовлення інформаційних продуктів, закономірності функціонування реклами як соціального інституту. Спираючись на ці знання студенти можуть опанувати масово інформаційні аспекти діяльності в медійній галузі.

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

У змістовий модуль входять 6 тем. Обов’язковим для заліку є виконання модульної контрольної роботи та комплексної самостійної роботи, яка формується на основі виконання завдань до кожної лекційної теми

Оцінювання за формами контролю:

	ЗМ1
	Min. – _ балів	Max. – __ бали
Письмове бліц-опитування під час лекцій	10	20
Модульна контрольна робота	20	30
Комплексна самостійна роботіа	20	30
„50” – мінімальна оцінка, яку може отримати студент; 80 – максимальна оцінка, яку може отримати студент

Залік є письмовим складником дисципліни «Масова комунікація та інформація: Теорія масової комунікації; Теорія масової інформації». 3алік оцінюється 20-ма балами за такими критеріями:

І. Оформлення тексту – 4 бали.

4 – відсутність мовних і правописних помилок;

3 – правописні та/або лексичні помилки;

2 – є багато правописних та/або лексичних помилок і граматичні помилки (загалом – не більше 5);

1 – є багато правописних і мовних помилок (до 7 помилок включно);

0 – більше 7 правописних і мовних помилок.

ІІ. Логіка та композиція викладу – 8 балів.

8 – текст з точки зору логіки і композиції досконалий;

6 – є незначні порушення логіки викладу;

4 – є порушення логіки викладу та порушення в композиції письмової відповіді;

2 – логіка викладу значно порушена, а композиція не відповідає логіці викладу;

0 – відсутня логіка викладу матеріалу.

ІІІ. Оцінка змісту тексту – 8 балів.

8 – відповідь правильна і повна, містить репродукцію студентом отриманих знань та аналітичний компонент (власні висновки, власну позицію, оцінку, аналіз тощо);

7 – відповідь правильна і повна, але містить тільки репродукцію студентом отриманих знань (без висновку, власної позиції, оцінки, аналізу тощо);

6 – відповідь правильна, але не повна;

5 – відповідь правильна, але не містить аналітичних складників, викладач повинен сам зробити висновок на основі викладеного студентом матеріалу;

4 - відповідь частково правильна, але не повна та не аргументована.

3 – відповідь частково правильна, але позиція студента не аргументована;

2 – відповідь частково правильна, але позиція не аргументована (обсяг відповіді – до 100 символів, 1-2 речення);

1 – відповідь частково правильна (у залежності від контексту й аргументації студента);

0 – відповідь неправильна.

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 40 балів, не здали контрольні, не виконали індивідуальні завдання, включені у портфоліо, для одержання заліку обов’язково повинні виконати додаткові завдання, узгоджені з викладачем. Рекомендований мінімум для допуску до заліку – 50 балів.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу” від 1 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:

	Змістовий модуль1	іспит / залік	Підсумкова оцінка
Мінімум	50	10	60
Максимум	80	20	100

При цьому, кількість балів:

• 1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

• 35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

• 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

• 65-74 відповідає оцінці «задовільно»;

• 75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

• 85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);

• 90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

Шкала відповідності (за умови іспиту) Шкала відповідності (за умови заліку)

За 100 – бальною шкалою	За національною шкалою
90 – 100	Зараховано
85 – 89
75 – 84
65 – 74
60 – 64
1 – 59	не зараховано

За 100 – бальною шкалою	За національною шкалою
90 – 100	5	відмінно
85 – 89	4	добре
75 – 84
65 – 74	3	задовільно
60 – 64
35 – 59	2	не задовільно
1 – 34