51. Поняття підприємництва і бізнесу

Підприємництво — це основний вид самостійної господарської діяльності, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, яких називають підприємцями, від свого імені і на свій ризик на постійній основі. Ця діяльність спрямована на досягнення запланованого результату (одержання прибутку або підприємницького доходу) шляхом найкращого використання капіталу і ресурсів економічно відокремленими суб'єктами ринкового господарства. Вони несуть повну матеріальну відповідальність за результати своєї діяльності і підпорядковуються правовим нормам (законодавству) країни. Підприємницька діяльність здійснюється фізичними та юридичними особами. Осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, називають підприємцями.

Бізнес — це справа, ділова активність, спрямована на вирішення завдань, пов'язаних у кінцевому підсумку із здійсненням на ринку операцій обміну товарів і послуг між економічними суб'єктами ринку, з використанням форм та методів конкретної діяльності, які склалися в ринковій практиці.

Бізнес робиться заради одержання доходу (прибутку) від результатів діяльності у найрізноманітніших сферах — виробництві і торгівлі товарами та послугами, банківській та страховій справах, при проведенні транспортних, орендних і багато інших операцій як видів діяльності.

Бізнес — поняття більш широке, ніж підприємницька діяльність, оскільки до бізнесу належить здійснення будь-яких одноразових комерційних угод у будь-якій сфері діяльності, які направлені на одержання доходу.

52. Види бізнесу

За характером підприємницької діяльності бізнес ділиться на види. Ось одні з найпоширеніших видів бізнесу:

Виробничий – цей вид бізнесу спрямований на створення кінцевого продукту або послуги. Наприклад, виробництво продуктів харчування, одягу, автомобілів, та інших благ суспільства. Торгово-комерційний. Це бізнес, спрямований на реалізацію товарів і послуг, як кінцевому споживачеві, так і посередникам. Даний вид бізнесу досить легко організувати, в порівнянні з виробничим він простіше. До нього відносяться як різні торговельні мережі дистриб’юторів, так і торгівельні біржі.

Фінансовий. Даний вид діяльності спрямований на створення і перебільшення фінансових активів. Наочними прикладами фінансових організацій є банки.

Консалтинговий або консультаційний. Даний вид бізнесу спрямований на надання консультаційних послуг приватним клієнтам та цілим організаціям. Найчастіше багатьом організаціям не по кишені мати юридичну, фінансову службу, та й не має сенсу, але виникає необхідність скористатися їх послугами, і тут на допомогу приходять консалтингові організації. Прикладом є: аудиторські компанії, юридичні організації та інші. Це далеко не всі види бізнесу, крім того, необхідно розуміти, що в реальності всі ці види бізнесу тісно взаємопов’язані і переплітаються між собою. Так, наприклад, виробниче підприємство, також є і комерційною організацією, так як воно реалізує вироблені їм товари.

53. Підприємницький простір та характеристика його складових.

Підприємницький простір - це територіальна цілісність в межах якої певні фактори чинять вплив на професійну діяльність підприємця або підприємець повинен враховувати ці фактори і будувати під них свою діяльність.

Підприємницький простір складається з трьох сфер: 1) правової; 2) соціальної; 3) економічної.

Правова сфера - це „правила гри", які суспільство встановлює для про функціонування підприємця, це закони та підзаконні акти, які регу­люють ділову активність та відносини, які виникають між підприємцями та суспільством. Це основа всього підприємництва.

Соціальна сфера - складовими елементами є:

1) домінуюча в суспільстві концепція суспільного побуту, тобто уява суспільства про те, як воно повинно розвиватися, до якої цілі воно прагне та історичний досвід нації;

2) національні традиції та звичаї;

3) освітній рівень нації та рівень професійної підготовки спеціалістів;

4) відношення оточуючого середовища до підприємницької діяльності та підприємців;

5) наявність інфраструктури необхідної для ефективного ведення бізнесу;

6) відношення державного апарату до підприємницької діяльності та під­

приємців.

Економічна сфера - являє собою умови конкуренції у вибраній під­приємцем галузі. Конкурентна боротьба та її характеристика грунтується на таких показниках:

1. рівень цін;

2) розмір кредитних ставок;

3) ставки оподаткування.

Фактори простора підприємства можна класифікувати за такими ознаками: 1.3а сферою оточення: фактори мікросередовища (внутрішні), мак- ро середовища (зовнішні). 2. Залежно від ступеня впливу: прямий та непрямий (побічний) вплив. 3.3а характером дії: фінансово-економічні, організаційно-правові, соціально-психологічні. 4.3алежно від ролі факторів у створенні підприємницького клімату: стимулюючі та стримуючі.

54. Зовнішній і внутрішній фактори впливу на підприємницьку діяльність.

Зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на діяльність підприємства, формують його бізнес-середовище, яке фактично визначає становище підприємства на ринку, його економічний потенціал та фінансове благополуччя. Так, до зовнішніх відносять фактори: 1) міжнародного рівня, які поєднують у собі загальноекономічні чинники, вплив міжнародної політики та конкуренції; 2) національні, що включають політичні, економічні, демографічні чинники; 3) ринкові, до яких належать конкурентні, науково-технічні та споживчі чинники. Враховуючи їх велику кількість, зазначимо, що в процесі аналізу ділової активності підприємства слід виділяти ті, які мають максимальний вплив на діяльність підприємства. У зв’язку з тим, що вплинути на характер їх дії саме підприємство не в змозі, завданням аналізу є відпрацювання варіантів реагування на зміни зовнішнього середовища на випадок, якщо така ситуація стане актуальною.

До внутрішніх факторів відносять: 1) конкурентну позицію підприємства; 2) принципи діяльності; 3) ресурси та їх використання; 4) маркетингову ситуацію й політику; 5) фінансовий менеджмент. Значення всебічного аналізу внутрішніх чинників для прийняття зважених управлінських рішень переоцінити важко. Такий аналіз дає змогу визначити межі виробничих і збутових можливостей підприємства та обрати ті напрями перетворень, розвиток яких дасть максимальний господарський ефект у довгостроковій перспективі.