46. Організація - це група людей, діяльність яких координується для досягнення певної мети.

Підприємство - це господарюючий суб'єкт, який створено для виробництва товарів та послуг і веде свою діяльність з метою отримання прибутку .

Риси, притаманні всім підприємствам:

1) наявність ресурсів: люди, капітал, матеріали, технології, інформація;

2) залежність від зовнішнього середовища;

3) горизонтальний поділ праці - поділ праці на конкретні завдання;

4) підрозділи, що виникли у результаті горизонтального поділу праці;

5) необхідність управління;

6) здійснення певних видів діяльності.

Сучасні підприємства розрізняють не лише за сферами діяльності. Важлива відмінність між ними полягає у відносинах власності, що проявляється у різних організаційних структурах бізнесу. Свідченням цього є поява різних видів підприємств, властивих ринковій економіці. Кожний з них вживається для їх класифікації за певними ознаками.

Для практики підприємницької діяльності в ринкових умовах, кваліфікованого управління підприємствами є їх чітка і повна класифікація за певними ознаками. Загальна кількість відокремлених і згрупованих видів підприємств залежить від числа відібраних класифікаційних ознак.

47. Функції підприємств та їхня характеристика.

Виділяють зовнішні і внутрішні функції підприємства. До зовнішніх функцій відносять:

1) входження в соціально-економічні процеси, які відбуваються в суспільстві;

2) включення в макроекономічні структури, оскільки при сучасному розподілі праці жодна економічно незалежна одиниця не в змозі за­безпечити весь виробничий процес самостійно, саме тому юридична особа включається до макроекономічної структури через рух сиро­винним, робочої сили, товарів та послуг, грошового капіталу і матері­алів;

3) промисловий спосіб виробництва товарів та послуг;

4) проникнення на ринки товарів та послуг та отримання через цей ри­нок прибутку.

До внутрішніх функцій відносять:

1) об'єднання ресурсів (матеріальних, фінансових, соціальних, психо­логічних - включають різний життєвий та професійний досвід, ефективність емоційної підтримки, енерговольовий потенціал);

2) розподіл функцій, тобто розподіл завдань між членами організацій;

3) забезпечення доходів (зарплата працівників);

4) визнання та можливість самореалізації;

5) захист та гарантія майбутнього.

Внутрішнє середовище підприємства складається з п'яти елементів:

1) мета - це конкретний кінцевий стан або бажаний результат, якого прагне досягти група працюючи разом;

2) структура - це логічні взаємовідносини рівнів управління та функ­ціональних областей, побудованих у формі, яка найбільш ефективно досягає мети;

3) завдання - це запланована робота, серія робіт чи частина роботи, що повинна бути виконана заздалегідь установленим способом у визна­чений термін;

4) технологія - це поєднання кваліфікованих навичок, обладнання, інф­раструктури, інструментів, відповідних технічних знань необхідних для здійснення бажаних перетворень у матеріалах та людях;

5) персонал підприємства - керівництву необхідно передбачити, як по­веде себе конкретна особа в конкретній ситуації.

Зовнішнє середовище підприємства охоплює:

1) сферу безпосереднього впливу - це сукупність тих зовнішніх факторів, що активно, реально та негайно впливають або можуть вплинути на діяльність підприємства. Ця сфера включає такі сили, як конкуренти, покупці, постачальники, органи державного регулювання, власники підприємств, ділові партнери, інвестори, маркетингові посередники, профспілки, засоби масової інформації та ін.;

2) сферу опосередкованого впливу - лише формує загальні перспекти­ви розвитку підприємства, сприятливі чи не зовсім тенденції, про­блеми, кон'юнктуру ринку тощо та визначає загальні напрями роз­витку галузі на віддалену перспективу. Ця сфера включає політичні та соціально-культурні фактори, стан економіки, НТП, технологічні зміни та законодавчий вплив уряду, міжнародні відносини, стосунки з місцевим населенням, деякі макроекономічні явища (безробіття, ін­фляцію, кризу надвиробництва) та ін.

48. Класифікація підприємств за різними ознаками.

Для практики підприємницької діяльності в ринкових умовах, кваліфікованого управління підприємствами є їх чітка і повна класифікація за певними ознаками. Загальна кількість відокремлених і згрупованих видів підприємств залежить від числа відібраних класифікаційних ознак. Достатньо повна класифікація підприємств має бути забезпечена за умови використання таких ознак:

1) мета і характер діяльності (комерційні і некомерційні);

2) форма власності (приватні, колективні, державні, спільні);

3)належність капіталу (національні, закордонні, змішані (спільні) ); 4)правовий статус і форма господарювання (одноосібні, кооперативні, орендні, господарські товариства);

5) галузево-функціональний вид діяльності (промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, виробничо-торгові, торгово-посередницькі, інноваційно-впроваджу вальні, лізингові, банківські, страхові, туристичні тощо)

6) технологічна і територіальна цілісність (головні (материнські), дочірні, асоційовані, філії);

7) розмір середньооблікового за чисельністю працівників і сумою валового доходу від реалізації продукції (малі, середні, великі)

49. Внутрішнє середовище підприємства і характеристика його складових елементів

Найчастіше у внутрішньому середовищі підприємства чи будь-якої іншої організації виділяють п'ять змінних, до яких належать: цілі організації, її структура, технологія, завдання і люди, що об'єднують свої зусилля з метою досягнення поставлених цілей.

1. Ціль - це конкретний кінцевий стан, або бажаний результат, якого прагне досягти група, працюючи разом. Під час процесу планування керівництво розробляє цілі і доводить їх до відома членів організації. Організація може мати різноманітні цілі. Бізнесова організація зосереджена на створенні певних товарів в рамках специфічних обмежень - за витратами отриманим прибутком. Відповідно, цілі – рентабельність (прибутковість) і продуктивність. Для цього необхідна координація зусиль у таких галузях, як частка ринку, розробка нової продукції, якість послуг тощо. Державні органи не мають на меті отримання прибутку, але витрати їх хвилюють. Звідси, їх цілі - надання конкретних послуг в межах певних бюджетних обмежень. При виконанні більшу увагу будуть приділяти соціальній відповідальності. Цілі підрозділів повинні робити внесок у цілі організації і не суперечити їм.

2. Структура організації - це логічні взаємовідносини рівнів управління та функціональних областей, побудовані у формі, яка дозволяє ефективно досягати цілей організації.

Існує дві основні концепції відносно до структури: спеціалізований розподіл праці та сфера контролю.

3. Завдання - це предписана робота, серія робіт або частина роботи, щоповинна бути виконана заздалегідь встановленим способом у визначений термін. З технічного боку, завдання адресовані посаді, а не працівнику, що її займає. Характеристики завдань полягають у тому, що вони традиційно поділяються на три категорії. Це робота з людьми, предметами (машинами, сировиною, інструментами) та інформацією.

4. Технологія розглядається, як засіб трансформування сировини (люди, інформація чи фізичні матеріали) в продукти чи послуги, заздалегідь заплановані.

5. Відносно персоналу організації та її кадрового потенціалу необхідно передбачити як поведе себе конкретна людина в даній ситуації. З цією метою враховують її здібності, обдарованість, схильність до певної діяльності, потреби, сподівання, сприйняття, ставлення, точку зору тощо.

Всі внутрішні зміні взаємозв'язані. У своїй сукупності вонирозглядаються як соціотехнічні підсистеми. Зміни однієї з них певною мірою впливають на всі інші.

50. Капітал і прибуток. Їхня характеристика.

Капітал - сума коштів, яка необхідна для започаткування та здійснення діяльності. Авансований капітал - це грошова сума, яка вкладається власником у певне підприємство з метою одержання прибутку. Він витрачається на придбання засобів виробництва і наймання робочої сили. Ці дві різноспрямовані частини авансованих грошових коштів називають відповідно постійним і змінним капіталом. У свою чергу постійний капітал поділяється на основний і оборотний.

• Основний капітал - це частина постійного капіталу, яка складається з вартості засобів праці та обертається протягом кількох періодів виробництва.

• Оборотний капітал - це та частина постійного капіталу, яка витрачається придбання на ринку предметів праці й оплату праці робочої сили.

Прибуток підприємства в загальному розумінні являє собою частину вартості прибуткового продукту, створеного працею, і є складовою частиною доходу підприємства. Всі підприємства здають замовнику готові об'єкти або реалізують продукцію, відшкодовують витрати на виробництво, купують основні виробничі фонди і нормовані обігові засоби, та для нормальної діяльності вони мають отримувати, крім того, ще й певний прибуток.

Таким чином, прибуток — це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування. Він слугує джерелом сплати податків. З урахуванням значення прибутку вся діяльність підприємства спрямована на його зростання. Тобто прибуток, як економічна категорія відбиває дохід, який створений в процесі матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності.