29. Виховання і самовиховання волі.

Розвиток волі не віддільний від становлення всієї особистості: її спонукальної сфери, самосвідомості, інтелекту, здібностей, характеру, темпераменту, свідо­мості. Тільки в діяльності, подоланні внутрішніх та зов­нішніх перешкод, виконанні обов'язків, завдань і дору­чень відбувається становлення вольових якостей.

Жодні добрі наміри, раціональні настанови, що не вті­люються в життя, не сприяють її становленню.

Виховання волі передбачає і врахування дії соціаль­но-психологічних механізмів - психологічного зара­ження, уподібнення, наслідування, ідентифікації та ін. Сприяє цьому створення умов для морального само­ствердження, самореалізації та самовираження в кон­кретних справах. Одним із чинників становлення волі є інтелект людини, зокрема її здатність до аналізу, перед­бачення ситуації та прийняття обґрунтованого рішення.

За рівнем вольового розвитку розрізняють такі типи особистостей:

1)  «гармонійно розвинені», які виявляють вольову активність у соціальній, моральній сферах, розумовій і фізичній діяльності;

2)  «практики», які виявляють високу вольову активність тільки в практичній діяльності;

3)  «теоретики», які виявляють вольову активність здебільшого в розумовій діяльності;

4)  особи «із недорозвиненою волею», активність яких не значна в будь-якій діяльності.

Важливими умовами вольової підготовки людини є систематичне збагачення досвіду вольової поведінки, розвиток здатності, уміння мобілізувати сили на подо­лання труднощів. Для загартування волі важливо не допустити відходу від поставленої мети, виявляти напо­легливість, сміливість, стійко переносити труднощі, невдачі, вірити у свої сили. Прислужиться цьому своє­часне виконання прийнятих рішень, доведення розпо­чатої справи до кінця, свідомий вплив на себе щодо подолання негативних якостей, станів, рис характеру. Людина, яка не працює над своїм загальним розвитком, уникає труднощів, неорганізована, пасивна, лінива, боязка, належних вольових якостей не сформує. Допо­магають у розвитку волі підвищення позитивної моти­вації до вольових дій, нагромадження досвіду вольової поведінки та цілеспрямоване самовиховання.

Рівень вольової активності є інтегральною характе­ристикою вольової регуляції і залежить від сили потре­би, інтенсивності пережитої людиною емоції, вольового зусилля.

Вольова сфера визначає здатність людини долати зовнішні та внутрішні перешкоди, досягати позитивних результатів діяльності та поведінки, взаємодіяти зі спо­нукальною, емоційною та інтелектуальною сферами і самосвідомістю особистості.

Міцність, стійкість вольових якостей залежать від моральної спрямованості, світогляду, духовності, змісту діяльності. Зміцнює волю систематична вольова поведін­ка, мобілізована на подолання труднощів.