1. Фронтальна робота:

а) Урок читання, метою якого є удосконалення технічної сторони навички, коли робота будується на основі використання переважно матеріалів задачника "Вчуся читати". Проводиться, як правило, один раз на тиждень. Учитель пропонує дітям такі завдання посібника, які дозволять запобігти виникненню труднощів або усунути вади читання, властиві учням певного класу.

б) Урок читання, основним завданням якого є робота над змістом художнього твору, вміщеного у хрестоматії. Матеріали книги "Вчуся читати" на такому уроці використовуються переважно на початку, протягом 10-15 хвилин, з метою удосконалення техніки читання, вправляння артикуляційного апарата, підготовки до сприйняття художнього твору.

в) Урок української мови, на якому передбачається засвоєння певних граматичних понять або набуття орфографічних навичок. Завдання посібника "Вчуся читати" пропонуються дітям з метою організації спостереження над мовним матеріалом, як правило, у формі п'ятихвилинки інтенсивного читання.

2. Групова та індивідуально-групова робота здійснюється з метою диференціації навчання. Використовується переважно на етапах, коли учні суттєво відрізняються за рівнем сформованості навички читання. Так, у букварний період за задачником працюють діти, які вміють читати, і матеріалів букваря їм недостатньо для удосконалення набутих умінь. У період після опанування грамоти за букварем інтенсивна робота за задачником пропонується дітям, які відчувають певні труднощі в оволодінні навичкою читання. Показником наявності таких труднощів є помилки: пропуск, заміна, перестановка букв, складів, неправильний наголос, перекручення кінця слова і, як результат, нерозуміння прочитаного.

3. Індивідуальна робота проводиться з окремими учнями, які повільно опановують навичку читання, або, оволодівши до школи непродуктивним побуквенним способом читання, неспроможні без додаткової кваліфікованої допомоги подолати цей недолік. Індивідуальні заняття плануються учителем у спеціально відведений час, здебільшого після уроків.

Для найповнішої реалізації якостей читання учителю необхідно чітко розуміти, яку саме сторону навички читання формує та чи інша вправа. Тому для зручності користування подамо фрагмент змісту посібника "Вчуся читати" (випуск І, 2000 р.) вигляді таблиць.

Таблиця 1. Зміст посібника "Вчуся читати" (випуск І, 2000 р.) автора О. Джежелей, О. Коваленко

№	Назва теми	Зміст
1	Запобігання помилкам на пропуск і заміну букв	Вправи на швидке розпізнавання букв і активізацію словникового запасу
2	Передбачення смислу слова	Вправи на розвиток уміння читати за здогадкою, складати слова зі складів, читати текст з елементами складового нарощення
3	Удосконалення складового способу читання	Вправи в інтенсивному читанні м'яких і твердих приголосних з орієнтуванням на наступний голосний, на розпізнавання смислу слова при порівняльному читанні
4	Формування вмінь читати слова з буквами я, ї, є, ю	Вправи в інтенсивному читанні слів з буквами я, ї, е, ю, що позначають два звуки. Вправи на формування вміння читати слова з буквами я, ї, є, ю в різних позиціях
5	Формування умінь читати слова з м'яким знаком та апострофом	Вправи на інтенсивне порівняльне читання слів, які розрізняються наявністю чи відсутністю ь, апострофа. Вправи на значеннєве розрізнення подібних слів у реченні і тексті. Уміння поєднувати слова у словосполучення на основі значеннєвої єдності. Уміння пояснити своє твердження з опорою на дві і більше ознак
6	Попередження помилок на пропуск, заміну, перестановку букв	Вправи на інтенсивне читання слів, що різняться однією буквою, читання слів з нарощенням на початку, наприкінці й у середині слова. Формування вміння читати швидко. Читання слів з перестановкою і заміною складів Уміння зіставити і пояснити різницю в словах, які мають однаковий набір букв. Читання речень і текстів, які різняться окремими словами. Складання речень із заміною слів без зміни граматичної структури
7	Удосконалення вміння читати слова із збігом приголосних	Вправи на інтенсивне читання слів із збігом приголосних на початку, в середині і наприкінці слів
8	Формування вміння виділяти наголос як смислорозрізнювальний фактор мови	Вправи в читанні цілими словами зі свідомим, швидким визначенням наголосу в слові. Вправи в усвідомленні наголосу як смислорозрізнювального фактора мови. Наголос як складова частина мелодики ритмічної віршованої мови
9	Формування вміння правильно читати слова із буквосполученнями "дж", "дз"	Вправи на інтенсивне читання слів із буквосполученнями дж, дз
10	Формування вміння правильно читати слова з подвоєнням приголосних	Вправи на інтенсивне читання слів з подвоєнням приголосних
11	Освоєння системи значеннєвої і граматичної сполучуваності слів	Вправи у доборі до дієслова значеннєвої групи іменників, доповнення речення словами, що відповідають на запитання хто і що з урахуванням рими і змісту. Визначення іменника через значеннєву групу дієслів. Визначення іменника через групу прикметників. Відпрацювання умінь розрізняти слова, що відповідають на питання який, яка. яке, які і складати з ними значеннєві граматичні конструкції. Сполучення прикметника з групою іменників. Група слів, що відповідає на питання хто?, що?, що робить?, який? як значеннєва характеристика предмета чи явища. Читання слів із сполученнями ьо, йо
12	Передбачення на основі граматичних конструкцій і змісту	Вправа в читанні-передбаченні на основі усвідомлення взаємозв'язків, що існують між словами при утворенні словосполучення
13	Формування образних уявлень	Формування уміння складати текст за допомогою опорних слів. Відтворення системи образних уявлень на основі змістової єдності спільнокореневих слів. Передбачення форми слова з опорою на прийменник і передбачення прийменника за формою слів
14	Формування уміння читати й усвідомлювати запитання	Вправи у свідомому виразному читанні питальних речень. Уміння розуміти, формулювати запитання і відповідати на нього, уміння добирати варіанти відповідей на запитання з урахуванням жанру твору
15	Формування уміння читати і розуміти речення і тексти з конструктивними ускладненнями	Вправи в читанні речень з нарощенням і тексту з повторами. Розуміння змісту конструкцій різних типів складних речень. Усвідомлення задуму твору через осмислення різних мовних засобів, які допомагають у відтворенні багатопланової образної системи твору

Проілюструємо можливі варіанти використання цих навчальних матеріалів у класно-урочній системі занять, спираючись на зміст посібника "Вчуся читати".

Урок читання за посібником "Вчуся читати".

Тема. Робота над усвідомленням змісту прочитаного. М.Сингаївський. "Про що говорили птахи і звірі".

Мета. Удосконалювати уміння читати свідомо, аналізувати одержану інформацію, робити висновки; розвивати усне мовлення; виховувати інтерес і любов до навколишнього світу.

Хід уроку

І. Артикуляційні вправи.

1. Артикуляція голосних звуків.

На дошці записані букви голосних звуків: а, о, у, й, і, е.

Діти роблять вдих і беззвучно активно артикулюють звуки, позначені буквами, на які вказує учитель. Видих. Вправа повторюється пошепки, з підвищенням голосу, із зміною темпу та інтонаційної виразності (А? О!У.А! У? О. тощо).

2. Робота над скоромовкою Г. Бойка "Чапля" (розучування, повторення у різному темпі).

В чаплі

Чорні

Черевички.

Чапля

Чапа

До водички.

II. Мотивація навчальної діяльності.

- Сподобалась вам скоромовка про чаплю? Всі її

запам'ятали? Всі можуть повторити? А чи замислили

ся ви над її змістом? Про що в ній розповідається?

Чи може справжня чапля мати черевички? А у якої

чаплі вони можуть бути? (У казкової).

III. Повідомлення теми і мети уроку.

- Отже, сьогодні на уроці ми будемо з вами шукати і розплутувати нісенітниці.

IV. Читання учнями речень, вміщених на с. 128 посібника "Вчуся читати".

1. Самостійне напівголосне читання.

2. Читання ланцюжком з подальшим поясненням змісту прочитаного за завданням посібника.

3. Вибіркове читання.

- Знайдіть і прочитайте лише ті речення, в яких міститься нісенітниця. Переробіть речення так, щоб їх зміст став правильним.

V. Фізкультхвилинка.

VI. Читання учителем вірша М. Сингаївського "Про що говорили птахи і звірі".

- Про що ж говорили птахи і звірі? До кого вони зверталися?

VII. Читання вірша учнями.

1. Напівголосне читання.

2. Вибіркове читання.

- Кому із тварин не повірив автор? Як ви думаєте, чому? Прочитайте. А кому не повірили ви?

Кому повірили? Чому? Як ви думаєте, чому звірі і птахи так називали своїх дітей? Чи можна сказати, що вони говорили неправду?

3. Читання в особах.

- Прочитайте вірш в особах. Скільки в ньому дійових осіб? (7). З якою інтонацією треба читати слова "батьків" - птахів і звірів?

VIII. Підсумок уроку.

IX. Домашнє завдання.

Вдома перевірте себе: розплутайте нісенітницю, яку склав В.Шаройко (с. 130). Придумайте свої нісенітниці для того, щоб загадати їх у класі.

У системі формування читацьких навичок чільне місце відводиться урокам класного читання. Однак аналіз навчально-виховного процесу засвідчує, що рівень проведення цих уроків не завжди відповідає сучасним вимогам. Більша частина часу відводиться формуванню таких якостей читання, як швидкість, правильність, виразність. Залишаються не вирішеними завдання удосконалення структури уроків класного читання. Внаслідок цього основне завдання уроків класного читання - виховання активних читачів шляхом розвитку читацької самостійності - реалізується не повною мірою. Зазначені недоліки вимагають глибокого аналізу рівня сформованості читацьких навичок молодших школярів у сучасних умовах і на цій основі визначення шляхів удосконалення організаційно-методичної системи виховання школярів-читачів відповідно до вимог сьогодення.

Отже, зіставлення вимог суспільства щодо формування всебічного й гармонійно розвинутої особистості, з одного боку та існуючою практикою - з іншого, дозволяє виявити протиріччя на сучасному етапі розвитку початкової школи:

між новими вимогами до інтелектуального та духовного розвитку учнів національної загальноосвітньої школи є недостатнім рівнем розвитку читацької активності і самостійності молодших школярів;

між необхідністю підвищення ефективності виховання учнів-читачів і рівнем готовності вчителів до організації проведення уроків класного читання.