2.1 Диференційований підхід до формування навички читання у чотирирічній початковій школі

Сучасна чотирирічна початкова школа покликана забезпечити молодшого школяра шляхом виявлення і цілісного розвитку здібностей, формування умінь і бажання вчитися. практична реалізація цих завдань корегує освітню мету: виховання особистості дитини на основі формування навчальної діяльності. З огляду на це урахування вікових можливостей та індивідуальних особливостей учнів стає головним компонентом під час розробки предметної освітньої галузі та її методичної реалізації.

У кожному розділі навчання мають бути вирішеними цілі розвитку того виду навчальної діяльності, що задана особливостями і характером певного предмета. предметна навчальна діяльність являє собою цілісну систему дій, умінь, навичок. Кожен рік навчання у початковій школі - це особливий ступінь розвитку дитини від 6 до 10 років. Тому мають бути виділені для кожного етапу пріоритетні напрямки, що відповідають віку учнів і логіці розвитку системи специфічних умінь і навичок.

Читацька діяльність із яскраво вираженою комунікативно спрямованістю є провідною для розділу “Читання і література” у предметі рідна мова. Вона багато аспектна і містить у собі такі поняття, сприйняття твору, бібліографічна грамотність. Але її основним, вихідним моментом є навичка читання.

Сучасні психологи і методисти визначають навичку читання на початковому етапі як процес відтворення звукової форми слова за її графічною (буквеною) моделлю з виявленням, активною переробкою й усвідомленням смислової інформації. Виходячи з цього визначення, навичка читання розпадається на дві групи умінь:

1) уміння, що пов'язані з відтворенням звукової форми слова - спосіб, правильність (безпомилковість), темп читання;

2) уміння, що ґрунтуються на виявленні й усвідомленні смислової інформації - свідомість (розуміння), виразність читання.

З першого для навчання формування навички читання відбувається цілісно і проходить декілька етапів, пов'язаних із психолого-лінгвістичними особливостями цього процесу.

1. Становлення продуктивного способу читання по складах і набуття уміння розуміти зміст прочитаного.

Виникнення помилок під час читання на одному етапі пов'язане з неправильним розпізнанням знаків букв (перекручування) і відтворенням складової структури слова (пропуск, заміна, перестановка). Усі ці помилки - результат утруднень, що виникають на основі формування способу читання.

Формування темпу відбувається за рахунок орієнтування на перехід до читання цілими словами. Будь-яке інше спонукання до форсування темпу читання у цей період є недоцільним і шкідливим.

Смислова виразність виявляється лише в усвідомленні завершеності висловлювання і передається паузами на місці розділових знаків (.!?). Про види виразності говорити нам поки що рано.

Цей період як правило припадає на перший рік навчання.

2. Перехід на читання цілими словами з інтенсивним формуванням темпу читання вголос і одночасним засвоєнням уміння читати про себе, оволодіння схоплювати зміст тексту випереджаючи прочитування.

Виникнення помилок з неправильним передбаченням (перекручування кінців слів), захопленням темпом читання, що перешкоджає осмисленню, невмінням контролювати власне читання (перекручування, пропуск слів, перестрибування через рядок тощо).

Виразність під час первинного читання схоплювати зміст словосполучення, фрази і виявляється у логічно правильному прочитуванні будь-якого типу простого речення. Якість виразності в цей період безпосередньо пов'язується з розвитком темпу читання.

Цей період, як правило, охоплює кінець першого і весь другий рік навчання.

3. Інтенсивне формування видів читання: виразного читання вголос і швидкого читання про себе, темп якого випереджає не менше ніж на 15-20 слів читання вголос.

Виникнення помилок пов'язується із несформованістю контролю за змістом під час читання.

Цей період, як правило, відповідає третьому року навчання.

4. Розвиток комунікативних умінь на основі читання і засобами читання: інтенсивне формування навичок декламації, привселюдних читань, уміння виразно читати з листа і правильно інтонувати усі види складних і простих речень, перехід до свідомої роботи над удосконаленням навички читання.

Причини виникнення помилок ті ж самі, що і на третьому етапі, а також можуть критися у тривалій відсутності практики читання і обмеженості словникового запасу.

Авторські програми “Дитяче читання”, “Мова та література”

(О. Дуелей, А. Ємець, О. Коваленко, Ю. Тельнуховської) розроблено з урахуванням наведеної періодизації формування навички читання і реалізовано у навчальних посібниках “Бджілка”, “Хвилинка”, “Колосок”, “Лучик”, “Дитяче читання”, “Українська мова”.

Ефективно з метою диференціації за роками навчання і широкою цільовою спрямованістю на індивідуалізацію формування навички читання у шкільній практиці можуть використовуватися дидактичні посібники “Вчуся читати” із серії “У школі та вдома” видавництва “Ранок”, що виходять як оригінальні посібники російською й українською мовами. Кожний випуск розрахований на певний етап навчання. Усі подані у них матеріали мають цільове призначення для відпрацювання тієї чи іншої якості навички читання. Особливістю є те, що навчальний матеріал для вправ - якісна дитяча література: вірші, оповідання, загадки, казки. Форма подачі матеріалу - ігрова, яка захоплює дітей процесом читання і виводить молодших школярів у світ доступних їм книг, що, у свою чергу, сприяє організації змістовного дозвілля. Вони призначені для класноурочної і позаурочної групової та індивідуальної роботи з молодшими школярами.

Випуск I. 2000 р. Задачник, що містить вправи, які допомагають дитині, що засвоїла буквар, удосконалювати навичку до рівня свідомого читання з темпом 60 слів за хвилину. Основне завдання цього випуску - робота над формуванням темпу читання вголос є попередженням помилок на пропуск; заміну і перестановку букв, перекручувань; формування первинних навичок контролю за читанням, розвитком виразності читання на матеріалі забарвлення, безкінечних пісеньок тощо, а також освоєння номінативного значення слів.: перехід до усвідомлення слова-образу; залучення дітей до мовних ігор.

Випуск II. 2001 р. Спрямований на інтенсивне формування темпу читання на основі методу читання-письма, а також уміння розуміти, передбачати зміст тексту і свідомо контролювати процес читання уголос, так і про себе. Виразність читання і комунікативні навички формуються в процесі залучення учнів до гри у “Театр долоньок”.

Випуск III. Складається з двох частин.

Частина 1. - “Вчуся читати” призначається для формування умінь виразно читати різні типи текстів. Особливу систему вправ складають літературні і мовні ігри, що допомагають дітям засвоїти достатньо широкий аспект почуттів і переживань, навчитися передавати їх засобами міміки, жестів, рухів. Працюючи з посібником, діти опановують прийоми поглибленого розуміння тексту: складання плану, характеристика персонажа, а також оволодівають переглядовим читанням, що формує швидкий темп читання про себе.

Частина 2. - “Читаємо, декламуємо, змагаємося” побудована на залученні учнів до гри -театралізації, ознайомлює їх різними видами театрів (театр на палицях, театр у шапочках-масках, театр естради, театр рукавичок, театр тіней тощо).

Випуск IV. Спрямований на формування в учнів комунікативних умінь, одним з яких є переказ. У цьому посібнику подані різноманітні види літературних ігор, що у даний час є складовою і невід'ємною частиною всіх програм з читання для початкової школи.

Методика роботи з посібником у стислому викладі подається у кожному випуску як сторінка для дорослих. А досвід роботи педагогів розкривається у підготовленому до випуску спеціальному методичному посібнику для вчителів.

Матеріали посібника призначені для організації та проведення класно-урочних занять, а також самостійної роботи учнів удома.

Використання задачників у класно-урочній системі занять може мати декілька варіантів: