1.1.1. Конструювання окремих вузлів столів

Столи обідні поділяють на дві групи за конструкцією підстілля - нерозбірні І розбірні. Нерозбірна конструкція підстілля (царгового пояса) виконується на рамкових кінцевих закритих шипах одинарних з потемком (РК-ЗП-1) або з півпо- темком (РК-ЗПп-1). Така конструкція підстілля міцна і надійна в експлуатації, проте дуже незручна з погляду транспортування. На рис. 1.17 подано виносний елемент конструкції нерозбірного з'єднання царг стола з ніжкою. Зовнішній технологічний уступ поверхонь ніжки та царги повинен бути мінімальним (2-3 мм), що сприяє збільшенню довжини шипа, а відповідно і міцності з’єднання.

Ніжки квадратного або прямокутного перерізу безпосередньо до стільниці можна закріплювати шурупами за допомогою спеціальних кутових кутників.

Для конструювання підстілля нерозбірних столів також можна використати спеціальні кутові кутники, які дають змогу одночасно з’єднувати між собою царги з ніжками і стільницею (рис. 1.18).

Перевагу надають столам розбірним, тобто зі знімними ніжками, незалежно від їхнього функціонального призначення. На рис. 1.4 *1.1.11 показано столи зі знімними ніжками, тобто підстілля розбірне.

Рис. 1.17. З'єднання ніжки з царгами стола нерозбірного: 1 - стільниця, 2 - царга, 3 - ніжка, 4 - шкант

Ніжки та царги виготовляють із деревини листяних або шпилькових порід, поверхні яких мають бути личковані шпоном. Варіанти примикання царг до ніжок розбірних столів залежно від форми перерізу останніх подано на рис. 1.19.

Рис. 1.19. Варіанти примикання царг із ніжками

На рисунку бачимо, що царги можуть примикати до ніжок під прямим кутом, під кутом 45° і по твірній поверхні ніжок круглого перерізу. Для круглих ніжок у місці контакту з царгою можна виготовляти лиску. Міжцаргові бруски служать опорою для вставних стільничок або до них шкантами закріплюють кронштейни

Рис. 1.18. Кріплення ніжок столів кутовим кутником шурупами: а, б - зовнішній вигляд кутових кутників у двох варіантах, в, г - кріплення ніжок та стільниці, д - кріплення ніжок, царг та стільниці (шурупи не показані), НаГеїе [93]

попороту, що додатково і єднання може підсилюватись кутником на шурупах. Скріплювані, ходові, напрямні та міжцаргові бруски виготовляють з деревини листяних порід. Рекомендовані перерізи ніжок у міліметрах: 60x60, 52x52, 60x44, 054.

Способи кріплення знімних ніжок обідніх столів за допомогою скріплювачів :і деревини, металевої шпильки і стандартної шайби подано на рис. 1.20.

І Ііжки можуть бути прямолінійними скошеними в одному або в декількох напрямках, кабріоль або класичні, стояти вертикально або з нахилом у різних напрямках, що визначає дизайнер.

Нині використовують металеві кутники-скріплювачі, що подано на рис. 1.21. Такого тину кутники-скріплювачі, тільки менших розмірів, застосовують у конструюванні табуретів, журнальних столиків тощо. Замість шпильок, що зображені на рис. 1.20, можна використовувати й інші металеві вироби для кріплення

Рис. 1.20. Вузол кріплення знімних ніжок стола до царгового пояса шпилькою через скріплювач з деревини:

І шпилька ф. 243.01 [43], 2 - ніжка, 3 - царга, 4 - скріплювач, 5 - гайка-метелик ф. 242.13-17 [43], 6 - шайба ф. 247.03 [43]

Рис. 1.21. Вузол кріплення знімних ніжок стола до царгового пояса за допомогою шпильки та металевого кутника-скріплювача:

1 - шпилька, 2 - ніжка, 3 - царга, 4 - кутник-скріплювач ф. 221-08-09 [43], 5 - гайка, ф. 342-13 [43], 6 - шуруп, 7 - штифт

знімних ніжок столів обідніх - спеціальні циліндричні гайки, стрижні з вушком і шпилькою, а також наскрізні болти, рис. 1.22. Кріплення ніжок наскрізним болтом є найміцнішим, але використовується в крайніх випадках, адже наявність головки болта на лицевій пласті ніжки знижує товарний вигляд виробу. Нерухомі стільниці столів із царговим поясом з’єднують шкантами на клею або звичайними кутниками на шурупах.

Напрямні та ходові бруски трансформованих обідніх столів можуть бути замінені більш прогресивними конструкціями з металу. На рис. 1.23 зображено металевий механізм для розсування напівстільниць обідніх столів, який складається з одного напрямного і двох ходових профілів. Механізм виготовляють

з градацією довжин / через кожних 50 мм. Розсування ходових брусків у цьому механізмі виконується окремо на кулькових підшипниках.

Рис. 1.22. Варіант кріплення знімних ніжок обідніх столів:

1 - гайка циліндрична спеціальна, 2 - болт М8,3 - шайба,

4 - стрижень-стяжка з вушком, 5 - шпилька, 6 - кутник-скріплювач,

7 - гайка М8, 8 - зовнішній вигляд підсадної ніжки стола, що закріплена металевою смугою (див. рисунки 1.14 та 1.15)

Більш досконалим є механізм розсування півстільниць стола обіднього на роликах з тросиком, що дає змогу їх переміщати одночасно в протилежних напрямках, рис. 1.24. Тросик діаметром 1,2+1,3 мм фіксують до ходових профілів болтами, відповідно до горішнього і долішнього, що сприяє симетричному руху

Рис. 1.23. Металевий механізм для розсувних обідніх столів: і - напрямний профіль, 2 - ходовий профіль, З - отвори для шурупів,

4 - центральний упор напрямного профілю, 5 - упор ходового профілю

Рис. 1.24. Металевий механізм для розсувних обідніх столів з роликами на тросику: І - профіль напрямний, 2 - профіль ходовий, 3 - кронштейн, 4 - ролик,

5 - тросик, 6 - болт фіксації тросика, 7 - напівстільниця, 8 - царга стола поздовжня

Симетричного розсування та змикання напівстільниць стола обіднього можна досягнути механізмом, що складається з рейок та зірочки (рис. 1.25). Брусок 5 закріплюють між поперечними царгами стола, зірочку 2 - на осі посередині його довжини. До цього ж бруска шурупами по пластях приєднують напрямні бруски (шканти, що входять у пази 4 ходових брусків). Ходові бруски попарно

Рис. 1.25. Механізм розсувний для напівстільниць стола обіднього з зірочки та рейок:

1 - рейка, 2 - зірочка,

3 - брусок ходовий,

4 - паз напрямний,

5 - брусок напрямний, 6 - царга бічна, 7 - вставна стільничка, 8 - шуруп

Рис. 1.26. З'єднання вкладних стільничок стола обіднього торцевою картковою двошарнірною врізною завісою з сергою:

« ! <-» :.... ’>

закріплюють до долішньої пласті стільниць шурупами або шкантами, при цьому зубці рейок і зірочки входять у щеплення. З метою вільного переміщення ходових брусків у поперечних царгах за їхнім розміром зроблені вирізи.

Для вкладних напі^стільничок трансформованих обідніх столів у схемах 1, З та інших виникає потреба з’єднання вставних стільничок між собою завісами, які можуть мати різне конструктивне рішення (рисунки 1.26, 1.27).

1.2. Столи, зі змінною висотою робочої поверхні

Столи такого типу називають комбінованими, або журнально-обідніми. Зміна висоти робочої поверхні столів (далі - висоти столів) давно захоплювала дизайнерів, тому що їх можуть використовувати багатофункціонально дорослі та діти. Розглянемо принципове конструктивне рішення таких столів. Найпростішим способом зміни висоти стола є перекидання його підстілля навколо точки О (за стрілкою) на 90°, рис. 1.28. Підстілля може бути у вигляді корпусу (тумби) або рамкової коробки. Саму стільницю до підстілля необхідно фіксувати спеціальними засувками або липучкою. Недоліком такого стола є те, що за цією схемою можна отримати тільки дві висоти.

Рис. 1.27. Завіса пластинчаста тривісна для з’єднання вкладних стільничок стола обіднього розсувного:

1 - завіса, 2 - зовнішній вигляд вузла, 3 - зовнішній вигляд завіси,

4 - виносний елемент кріплення стільничок завісою

Рис. 1.28. Зміна висоти стола за рахунок повертання підстілля на 90°

Складнішу конструкцію стола зі змінною висотою стільниці подано на рис. 1.29.

Механізм підйому стільниці цього стола здійснюється поступово за допомогою ручки 9 в межах величини Н. Принципове конструктивне рішення таке: горизонтальний гвинт З, закріплений між двома коробчастими опорами 1, має праву та ліву стрічкову різьбу, на опорах розміщені гайки 5 з вушками; ходові стояки 4 розміщені в прямокутних отворах коробчастих опор, у горішній частині яких закріплені елементи 8 з вушками; до вушок гайок гвинта та ходового стояка закріплені коромисла б; стільниця стола закріплена до ходових стояків через фланець шурупами. Отже, при повертанні ручки 9 за годинниковою стрілкою гайки 5 віддаляються одна від одної і коромисло 6 піднімає ходові стояки разом ЗІ стільничкою, що показано стрілками. При повертанні ручки в протилежному напрямку стільниця опускається. На рисунку зображено проміжкові положення Стільниці. Точка А (вушко гайки) є проміжною, і відповідно точки А₁ і А₂ є крайніми. Точка В є також проміжною, відповідно В_х і В₂ - крайні. Коробчасте підстілля стола конструюють із плитних матеріалів традиційним способом. Цікавим механізмом підйому стільниці є рейково-ланцюговий, що подано на рис. 1.30.

Рис. 1.29. Принципова конструктивна схема стола журнально-обіднього з підйомною стільницею, гвинто-важільний механізм:

1 - опора коробчаста, 2 - царга коробчаста, З - гвинт, 4 - ходовий стояк,

5 - гайка з вушком, 6 - коромисло, 7 - стільниця, 8 - кріпильний елемент стояка з вушком, 9 - ручка для обертання гвинта

Рис. 1.30. Принципова конструктивна схема стола журнально-обіднього з підйомною стільницею, рейково-ланцюговий механізм:

1 - опора коробчаста, 2 - зірочка мала, 3 -зірочка велика приводу,

4 - ручка приводу підйому, 5 - ланцюг, 6 - рейка, 7 - ходовий стояк, и _ гтІАкииия. V наш а коробчаста

Рис. 1.31. Стіл журнально-обідній із підйомною та розкладною стільницею на схрещених ніжках. Вигляд зовнішній:

1 - стіл обідній, 2 - стільниця повернута за схемою 5, рис. 1.8,

З - проміжне положення розкладання стільниці, 4 - стіл журнальний,

5 - кнопка стопора, 6 - вісь обертання долішньої стільниці, 7 - пружини

Цей механізм має вертикальні ходові стояки 7 з рейками 6, що розміщені в коробчастих опорах 1. Вертикальний рух стояків здійснюється за рахунок зчеплення зірочок 2 з рейками б і ланцюга 5, що приводиться в рух ручкою 4. Ланцюгова передача міститься в середині коробчастої конструкції царги 9.

Підйом стільниці стола також можна здійснити за допомогою схрещених ніжок за рахунок зміни кута між ними («ножиці»), що подано на рис. 1.31. Опорна частина однієї ніжки закруглено загострена, друга має коліщатка, що дає змогу змінювати відстань між ніжками без ковзання по підлозі. Повертання ніжок здійснюється зусиллям пружин 7 симетричного розтягування. Висоту стільниці фіксують кноикою-гальмом 5.

1.3. Столи па центральній опорі

Традиційною опорою стола є чотири ніжки. За трьох ніжок виріб стає нестійким і застосовується тоді, коли стоїть у спокої, наприклад підквітник. Великі столи можуть мати більше чотирьох ніжок, але тепер це можна зустріти лише н спецпроектах. Для прийняття їжі стоячи (до чотирьох осіб) проектують столи на трьох або одній центральній опорі. Центральні опори можуть бути у вигляді одного стрижня, колони або декількох колон. Зовнішній вигляд таких столів подано на рис. 1.32: 1 - стіл із шестигранною стільницею і складною за формою І конструкцією опорою романського стилю XI—XIII століть, призначений для обладнання культових споруд; 2 - стіл з круглою чорною розмальованою стільницею на позолоченому п’єдесталі з шестигранною основою, імовірно виготовлений в Англії у XVIII ст.; З - стіл з поворотною круглою стільницею Рюльмана з дерева амбоіни і слонової кістки, опора плоска ступінчаста з аркоподібною основою, 1929 р.; 4 - сучасний стіл із центральною металевою опорою і скляною стільницею з двох частин, що з’єднані завісами і додатковою поворотною опорою для

Рис. 1.32. Столи на центральній опорі

підтримання стільниці. На рис. 1.33 подано конструктивне рішення вузлів столів на центральній опорі. Центральна опора з деревини виконується діаметром 90 -ні 50 мм з переклеєних брусків, суцільна або пустотіла. Переклеєну опору в середині заповнюють брусками з деревини шпилькових порід. На рис. 1.34 подано конструктивне рішення шестиніжкової центральної опори.

Рис. 1.33. Конструктивне рішення столів на центральній опорі:

а - центральна опора з ніжками, 6 - триніжкова опора, 8 - п’яти- ніжкова опора, г - двотумбова опора, д - хрестоподібна опора

Рис. 1.34. Конструктивне рішення столів на центральній шестиніжковій опорі: а - умовний загальний вигляд опори,

6 - з'єднання трьох брусків із зарубкою в «третину дерева», в - проекції деталей

І Іри конструюванні столів на центральній опорі для закладів громадського харчування найчастіше використовують різні металеві профілі та кронштейни. Для опор прямокутного характеру з деревини можна застосовувати кутові кутники (рис. 1.35).