3.Держава цинь

Створенню сильної централізованої держави Цінь сприяли реформи Шан Яна - сановника Циньского держави. Ці реформи полягали в наступному. Була узаконена вільна купівля-продаж землі, що завдало удару общинному землеволодіння. Розпад громади прискорив реалізацію закону про примусове дробленні великих родин. З метою централізації держави було проведено нове адміністративне ділення за територіальним принципом. Змінилася система стягування податків: новий податок визначався кількістю оброблюваної землі. Було переозброїти та реорганізовано військо, створено 18 ступенів знатності за військові заслуги. Ці реформи ознаменували перехід до розвиненого рабовласницького державі. Життя в державі підпорядковувалася загальним правилам. Імператор ввів єдині письмові знаки, упорядкував міри ваги і довжини, затвердив обов'язкові для всіх закони, навіть обрядова начиння і зброя виготовлялися за єдиним зразком.Суворе дотримання законів вважалося першорядним умовою порядку в країні.

Сильну централізовану державу Цинь зуміло підпорядкувати собі інші китайські держави, і в результаті була утворена величезна імперія. Главою держави був імператор (ху-Анді). У його руках зосереджувалася вся повнота законодавчої, виконавчої та судової влади.Управління імперією здійснював розгалужений державний апарат, до складу якого входили десятки тисяч чиновників. На чолі апарату управління стояли лівий і правий Ченсян (міністри). Заступниками ченсянов були секретарі. До вищих державним чиновникам ставилися начальник палацової варти, чиновник, який відав культом предків імператора, чиновник, який відав питаннями зовнішніх зносин. Велику роль в діяльності державного апарату грали імператорські радники.

Після завоювання давньокитайських царств в імперії були проведені адміністративна, аграрна, фінансова і військова реформи за зразком реформ Шан Яна. Межі колишніх царств були знищені. Величезну територію розділили на 36 областей, які, у свою чергу, ділилися на повіти, повіти - на волості, а волості - на тин (нижча адміністративна одиниця). На чолі кожної області стояли два управителі - представники військової та цивільної влади, які призначалися зі столиці і в будь-який момент могли бути зміщені імператором. Старі аристократичні титули були знищені. Критерієм знатності стали багатство і державні заслуги. Були введені дуже суворі закони, які карали за найменші провини. Чиновники у своїй діяльності керувалися твердо встановленими єдиними законами. Державний апарат цього періоду був громіздким, складним, на службі складалася маса чиновників.

Проведені реформи ненадовго згуртували держава. З-за глибоких соціальних протиріч спалахували повстання, найпотужніше з яких у 206 р. до н. е.. призвело до загибелі циньской монархії. До влади прийшла нова династія - ханьських.

4.Держава Хань

Засновником нової династії був сільський староста Лю Бан, один із керівників повстання. Свою діяльність він розпочав з проведення реформ, які були спрямовані на пом’якшення становища рабів і селян. Багато рабів було звільнено, зменшено поземельний податок. Але ці реформи не зупинили росту рабовласництва і великого приватного землеволодіння – головних причин, що породжували соціальні протиріччя. Становище народних мас через деякий час знов погіршилось.

Структура центрального і місцевого апарату залишилась без змін. Великі зусилля царської влади були спрямовані на централізацію держави. Був здійснений новий адміністративний поділ країни, за яким уся територія була поділена на 13 великих округів, які очолювали намісники імператора .

На чолі областей і повітів були три чиновники, які призначалися центральною владою, правитель і його помічники у цивільних і військових справах. Крім того, діяльність місце-вих адміністрацій контролювалась державними інспекторами.

У VІІІ р. н.е. Ван Ман захопив владу та оголосив себе імператором “нової” династії. Він став проводити реформи, спрямовані на пом’якшення класових протиріч. Була заборонена купівля та продаж землі, а всі землі – оголошені царськими. Водночас поновлювалась стародавня система общинного землеволодіння. Була заборонена купівляпродаж рабів. Але це стосувалось лише приватних рабовласників. Державне рабоволодіння не обмежувалось.

Але реформи не дали позитивного результату, і класові протиріччя ще більше загострювались.

Це призвело до повстання “Червонобрових”, у результаті якого у 23 р. н.е. до влади прийшла ханська династія.

Укази і розпорядження Ван Мана було скасовано, і еко-номіка країни почала стабілізовуватися.

Суттєві зміни відбулися в державному апараті. Функції управління країною були поділені між 5 відомствами, а при імператорі створено дорадчий орган – імператорську раду.

У другій половині ІІ ст. н.е. внаслідок боротьби політичних груп розвивається політична криза. Господарська сис-тема країни занепадає. У 184 р. н.е. повстання “Жовтих пов’язок” охоплює всю країну. У 220 р. н.е. імперія династії Хань розпадається на три царства.