- •1. Вступ
- •2. Законодавство, що регулює правовідносини у сфері інтелектуальної власності
- •3. Адміністративне розслідування
- •4. Судовий розгляд
- •5. Проблемні питання застосування законодавства
- •5.1. Суб'єкт правопорушення
- •5.2. Прокат примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних
- •5.3. Звільнення від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення
- •5.4. Строки накладення адміністративного стягнення
- •5.5. Конфіскація контрафактної продукції
- •5.5.1. Конфіскація "на користь держави"
- •Список використаної літератури
5.2. Прокат примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних
Статтею 164-9, як зазначалося вище, КпАП ( 80731-10 ) було доповнено згідно із Законом N 1587-III ( 1587-14 ), у ст. 2 якого дано визначення розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних як введення в обіг шляхом їх продажу чи іншої передачі права власності.
Узагальнення засвідчило, що в разі незаконного розповсюдження примірників шляхом їх продажу у суддів не виникало проблем із розглядом справ цієї категорії. Однак іноді під розповсюдженням шляхом іншої передачі права власності судді розуміли і прокат. Це не є правильним, оскільки при прокаті не відбувається передачі права власності.
Надання у прокат необхідно визначати як незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності у разі відсутності дозволу від суб'єкта авторських і суміжних прав, а також коли продукція, яка надається у прокат, є контрафактною, що є порушенням майнових прав автора на такий об'єкт права інтелектуальної власності (ст. 15 Закону N 3792-XII ( 3792-12 ) і становить склад правопорушення, адміністративна відповідальність за яке передбачена ст. 51-2 КпАП ( 80731-10 ), і лише такий підхід слід вважати правильним.
У ст. 164-9 КпАП ( 80731-10 ) не передбачено відповідальності за розповсюдження примірників аудіовізуальних творів шляхом надання їх у прокат, а також за зберігання примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, не маркованих контрольними марками або маркованих, але таких, що мають серію чи містять інформацію, які не відповідають носію цього примірника або мають номер, який не відповідає даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок. Правильною є практика вирішення справ такої категорії в судах Львівської області.
Наприклад, протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 51-2 КпАП ( 80731-10 ) оформлено щодо приватного підприємця Ш. 7 серпня 2003 р. оперуповноваженим ВМС у м. Львові за фактом виявлення в пункті прокату, який їй належить, відеопродукції відеокасети із записом фільму "8 женщин" без контрольної марки. 26 серпня 2003 р. справу розглянув суддя Франківського районного суду м. Львова, зазначивши у постанові, що "зафіксовано незаконне використання примірників аудіотворів, які згідно з висновком експертизи від 10 липня 2003 р. N 1925 є контрафактною продукцією, а це є ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51-2 КпАП". Суд постановив застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. із конфіскацією вилученої продукції.
Районний суд правильно визначив прокат як незаконне використання і притягнув Ш. до адміністративної відповідальності за ознаками ст. 51-2 КпАП ( 80731-10 ), оскільки при наданні у прокат примірників відеокасет без дозволу фірм - суб'єктів авторського і суміжних прав, які мають відповідний дозвіл на відтворення, прокат та розповсюдження, Ш. згідно зі ст. 15 Закону N 3792-XII ( 3792-12 ) порушила майнові права на використання об'єкта права інтелектуальної власності шляхом здавання його у прокат.
Статтею 164-9 КпАП ( 80731-10 ) передбачено адміністративну відповідальність за розповсюдження об'єктів права інтелектуальної власності (шляхом продажу або іншої передачі права власності, але не шляхом прокату). При наданні у прокат не відбувається передачі права власності, передається на визначений термін тільки правоможність користування об'єктом.
Що стосується інших шляхів передачі права інтелектуальної власності, наприклад дарування, міни, то таких справ у провадженні судів не було.
