18.Держави — основні суб'єкти міжнародного права

Держави є єдиними суверенними суб'єктами міжнародного права, тому що міжнародна правосуб'єктність властива їм у силу самого факту їх існування. Держави відіграють основну роль на міжнародній арені не тільки тому, що вони мають територію, населення, апарат влади і управління (публічна влада), але і тому, що вони мають суверенітет, який заперечує наявність над ними якогось іншого суб'єкта політичної влади і робить їх юридично рівними між собою при взаємовідносинах на міжнародній арені. Державний суверенітет означає повну самостійність і незалежність держави при розв'язанні питань внутрішнього і зовнішнього життя. До елементів суверенітету держави належать: а) територіальна цілісність, котра означає, що ніхто не вправі змінити територію держави без згоди на те її вищих органів державної влади або її народу; б) територіальне верховенство, що означає, що на території держави діють закони тільки тієї держави; в) нероздільність державної влади, що включає визнання всіма гілками влади верховенства законодавчої влади, що формує систему органів держави і визначає їхні повноваження; т) незалежність державної влади як усередині країни від будь-яких фізичних і юридичних осіб, так і зовні, на міжнародній арені від інших держав і міжнародних організацій. Якщо державу яким-небудь чином обмежено в суверенітеті (наприклад, не має повного верховенства на своїй території), то вона обмежується й в обсязі міжнародної правосуб'єктності.

19. Види держав

Розрізняють прості і складні держави. Прості (унітарні) держави являють собою єдину систему вищих органів державної влади, якій цілком підпорядковані органи влади на місцях. Територія унітарної держави підрозділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають політичної самостійності і тому не можуть від свого імені виступати наміжнародній арені.

федерація — це союзна держава, яка має постійні загальносоюзні органи влади й управління, складається з державних утворень, виступає в якості єдиного суб'єкта міжнародного права. Федерація має такі ознаки: територія федерації складається з територій її суб'єктів; верховна законодавча, виконавча і судова влада належить федеральним державним органам;компетенція між суб'єктами федерації і самою федерацією розмежовується союзною Конституцією;суб'єкти федерації мають свої конституції, свої вищі законодавчі, виконавчі і судові органи;вищий законодавчий (представницький) орган федерації має двопалатну структуру (є палата, що представляє інтереси суб'єктів федерації, і палата, що представляє інтереси населення всієї країни).

Розрізняють: територіальні і національні федерації. Територіальна федерація має такі ознаки: — державні утворення, що складають даний вид федерації, не є суверенними утвореннями; — суб'єкти такої федерації позбавлені конституцією права прямого представництва в міжнародних відносинах; — установлена заборона одностороннього виходу зі спілки; — управління збройними силами здійснюється федеральними органами.

Національна федерація, на відміну від територіальної, характеризується наступними ознаками:— її суб'єкти є національно-державними утвореннями; — суб'єкти федерації об'єднуються відповідно до принципу добровільності; — гарантованість суверенітету великих і малих націй; — формування вищих органів державної влади в певній частині з представників суб'єктів федерації;— закріплення в конституції або інших документах (наприклад, договорах про поділ компетенції між федерацією та її суб'єктами і т.д.) права суб'єктів федерації на зовнішні зносини в певних сферах, за винятком політичної; — зтвердження права націй на самовизначення. До національних федерацій можна віднести Російську Федераці

Конфедерація) — це така форма об'єднання держав, при якій держави, що входять в союз, зберігають свій суверенітет у повному обсязі. риси конфедерації: — конфедерація утворюється на основі відповідних міжнародних договорів; — суб'єкти конфедерації мають право сецесії — право безумовного і вільного виходу зі складу конфедерації в будь-який час; — суверенітет у конфедерації належить державам, що входять у її склад, і тому ніякі рішення союзної влади не мають обов'язкової сили без згоди суб'єктів конфедерації; — у предмет ведення конфедерації входить невелике коло питань (зазвичай, питання війни і миру, зовнішньої політики, формування єдиної системи безпеки, єдиної армії і т.п.), крім яких суб'єкти конфедерації зберігають повну самостійність;