2.2. Послідовність проведення експериментів

Завдання1. Провести експериментальне визначення робочої точки транзистора, тобто значень постійних струмів і напруг, які необхідно подати на базу та колектор транзистора, щоб отримати підсилення електричного сигналу без спо­творень. Для цього:

1.Зняти передавальну характеристику транзистора, тобто залежність U_БЕ=f(U_KE). Схема для зняття передавальної характеристики подана на рис. 4.8. В схемі використовується регульоване джерело постійної напруги та вольтметри V₁ та V₂ постійного струму для вимірювання постійних напруг U_БЕ та U_KE.

Рис.8. Схема вимірювання передавальної характеристики підсилювача

Результати вимірювань занести в табл. 4.З та на їх підставі побудувати графік як показано на рис. 4.3.

Таблиця 4.З

Результати вимірювань передавальної характеристики

UБЕ, В

UKE, В

2. На графіку визначити лінійну ділянку і на її середині вибрати робочу точку транзистора. Значення постійних напруг бази і колектора (U_БЕ0, U_KE0), які відповідають вибраній робочій точці, записати в табл. 4.4.

Таблиця 4.4.

Робоча точка транзистора

UБЕ0, В	UKE0, В

Завдання 2. Провести дослідження підсилювальних властивостей БТ. Для цього:

1. Зібрати схему експерименту, зображену на рис. 4.9.

Рис. 4.9. Схема експерименту для дослідження підсилювальних властивостей біполярного транзистора

2. За допомогою змінного резистора R_Б2 встановити в схемі робочу точку транзистора, тобто постійні напруги на базі та колекторі транзистора U_БЕ0 і U_KE0, які бу­ли визначені в попередньому завданні. Значення цих напруг контролювати з допомогою вольтметрів постійного струму V₁ та V₂. Як змін­ний резистор R_Б2 використати магазин опорів.

3. Подати на вхід схеми гармонічну напругу амплітудою 10...20мВ і частотою 10 кГц. Контроль за цією напругою здійснювати за допомогою двоканального осцилографа, подавши її на вхід першого каналу. До входу другого ка­налу підключити вихід підсилювача. Отримані осцилограми вхідної та вихідної напруг перерисувати на міліметровий папір. По осцилограмах визначити коефіцієнт підсилення напруги К_U, як відношення амплітуд вхідної і вихідної напруг, та зробити висновки про подібність вхідного і вихідного сигналів, наявність спот­ворень та інше.

4. Збільшити амплітуду вхідної напруги в декілька разів та знову перерисувати осцилограми напруг і зробити по них висновки.

5. Підключити між виходом генератора та входом схеми (рис. 4.9) додатковий низькоомний резистор R, а на виході - опір навантаження R_Н=R_К. Встанови­ти амплітуду вихідної напруги генератора 20...30 мВ та провести за до­помогою вольтметра змінного струму вимірювання напруг на підключених резисторах, тобто U_R і U_ВИХ, а також U_ВХ. Одержані результати вимірювань занести в табл. 4.5.

Таблиця 4.5