МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ННІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ, СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ І МИСТЕЦТВА

Кафедра соціальної роботи

План-конспект лекційного заняття з методичним забезпеченням Тема:Соціалізація як базова категорія соціальної роботи

Студентки 2 курсу навчання за ОКР «магістр»

напряму підготовки «соціальна робота»

спеціальності 8.13010201

Лесечко Оксани Іванівни

Керівник: доктор пед. н., професор Шпак Валентина Павлівна

м. Черкаси - 2014 рік

Лекція №1

1. Зміст заняття:

1. Визначення поняття «соціалізація».

2. Види соціалізації: стихійна, відносно спрямована, соціально-контрольована.

3. Характеристика факторів соціалізації: (мегафактори, макрофактори, мезофактори, мікрофактори).

4. Етапи соціалізації: до трудовий, трудовий, після трудовий.

5. Характеристика понять «де соціалізація» та «ресоціалізація».

Оснащення заняття: роздатковий матеріал, таблиці, схеми.

Завдання для обов’язкового виконання

Домашні завдання: Засвоїти теоретичний матеріал теми, ознайомившись детально із основними документами, збірниками, законів чи Інтернеті.

Понятійний апарат: Агенти соціалізації, соціалізація, десоціалізація, ресоціалізація.

Агенти соціалізації — це люди та установи, діючі соціальні суб’єкти, за допомогою яких людина соціалізується завдяки процесам навчання, комунікації, прилучення до культури.

Соціалізація — комплексний процес засвоєння індивідом певної системи знань, норм і цінностей, які дозволяють йому бути повноправним членом суспільства. 

Десоціалізація - це процес відмови від старих цінностей, норм, ролей і правил поведінки.

Ресоціалізація - процес засвоєння нових цінностей, норм, ролей та правил поведінки замість втрачених

Список використаних джерел:

1. Соціальна робота: підручник / В.А. Поліщук, О.П. Бартош-Пічкар, Н.М. Горішна та ін.; за ред. Н.Г. Ничкало. – Т., 2010. – 330 с.

2. Капська А. Й. Соціальна робота : навч. посіб. / А. Й. Капська. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 328 с.

3. Соціальна робота в Україні:навч. посіб. / І.Д. Зверева, О.В. Безпалько, СЯ. Харченко та ін.; За заг. ред. І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової.

4. Понятійно-термінологічний словник з соціальної роботи / укл. І.В.Козубовська, І.І.Мигович, В.В.Сагарда; заг. ред. І.В.Козубовська, І.І.Миговича. – Ужгород : УжНУ, 2001. – 152 с.

Визначення поняття «соціалізація».

Соціалізація процес пристосування (адаптації) дорослої людини, яка з певних обставин (перебування в певній «антисоціальній» групі, довготермінове перебування у в'язниці тощо) довгий час була поза суспільством, або перемістилася з одного суспільства в інше (зміна громадянства тощо.)

Процес соціалізації проходить відповідно до статі та етапів життя, які поділяються на:

Дитинство
	Юність
			Молодість
				Зрілість
						Старість

Визнаним теоретиком соціалізації в сучасній соціології вважається Т. Парсонс. Його теорія зорієнтована на стале суспільство, в якому кожен індивід усвідомлює свою соціальну роль, розуміє, чого від нього чекають інші. Саме соціалізація (поряд із соціальним контролем) є тим засобом, за допомогою якого підтримується соціальна рівновага. Соціалізація має дві фази – соціальної адаптації та інтеріоризації.