2.5. Процедура повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання

Процедура повернення надміру сплачених сум податку чи стягненого податкового боргу спрямована на захист прав і забезпечення законних інтересів юридичних та фізичних осіб-платників податків в тому випадку, коли розмір сплачених чи стягнутих до бюджету коштів перевищує розмір податкового зобов’язання (податкового боргу).

Сама переплата податків, зборів, фінансових санкцій (штрафів, пені) може виникнути з різних причин, найбільш поширеними з яких є:  недостатнє знання податкового законодавства;  помилки в розрахунках, ставках податків чи зборів, облікових ставках НБУ;  скасування чи зміна судом рішення контролюючого органу про нарахування або донарахування суми податкового зобов’язання, якщо така сума була сплачена (стягнута);  визнання акту, що закріплює податок неконституційним/незаконним, тобто внаслідок як неправомірних дій контролюючих органів, так і добросовісного введення в оману самого платника податку.

Помилково сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від платників податків, що не є платниками таких грошових зобов’язань.

Надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Податкове законодавство обмежує право платника податків розпоряджатися переплаченою сумою, оскільки чітко встановлює шляхи її використання (залік і повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань) та ряд умов, при дотриманні яких платник податків може реалізувати таке право.

Однією із основних умов повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань є відсутність податкового боргу у платника податків. Для того, щоб претендувати на повернення таких грошових зобов’язань, платник податків повинен повністю погасити борг.

Наступною умовою повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань є воля самого платника податків, яка виражається у поданні до відповідного контролюючого органу заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку).

Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань повинна містити напрям перерахування коштів: • на поточний рахунок платника податків в установі банку; • на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; • шляхом повернення готівкою за чеком у випадку відсутності у платника податків банківського рахунка.

Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань може бути розглянута контролюючим органом, якщо термін виникнення такої суми не перевищив 1095 днів.

При дотриманні зазначених умов податковий орган готує висновок про повернення помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та подає його для виконання відповідному органові Держказначейства, який протягом п'яти робочих днів здійснює повернення відповідних коштів платникам податків. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу Держказначейства висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Зазначений порядок не поширюється на повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, оскільки стосовно даного податку законодавцем встановлено спеціальну процедуру. Платники ПДВ отримують право на бюджетне відшкодування в наступному податковому періоді частини від’ємного значення ПДВ, фактично сплаченого отримувачем товарів/послуг і включення залишку (несплачений ПДВ) від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:  були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);  мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов’язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів. Зазначене рішення відображається у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу ДФС податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

У випадку підтвердження права платника податків на бюджетне відшкодування податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Держказначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Нововведенням ПКУ є запровадження автоматичного бюджетного відшкодування платникам податків, які відповідають наступним вимогам:

1. не перебувають у судових процедурах банкрутства;

2. включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про: а) відсутність підтвердження відомостей; б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання); в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця; г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи; ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;

3. здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка;

4. загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов’язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом трьох послідовних звітних місяців, не перевищує 10 % заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування;

5. середня заробітна плата не менше ніж у два з половиною рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів);

6. мають один з наступних критеріїв: а) чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з такими платниками податку, перевищує 20 осіб у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів); б) основні фонди для ведення задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців; в) або рівень визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток до сплати до бюджету є вищим від середнього по галузі за підсумками останнього звітного податкового року;

7. не мають податкового боргу;

8. великий платник податків не декларував від’ємне значення об’єкта оподаткування на прибуток за підсумками останнього звітного податкового року .

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється після подання відповідної заяви платника податків та за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації. У випадку підтвердження відповідності платника податків встановленим вимогам та його права на бюджетне відшкодування, податковий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом зазначених строків, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.