2.3. Процедура узгодження та виконання податкового зобов’язання

Визначення суми податку є однією з стадій виконання податкового зобов’язання. Узгоджене податкове зобов’язання – це сума податку (збору), яку платник зобов’язується сплатити до бюджету (цільового) фонду у визначений строк.

Податкове (грошове) зобов’язання може бути узгоджене одним з таких способів:

• самостійно платником податків, податковим агентом шляхом подання контролюючому органу податкової декларації (уточнюючого розрахунку);

• самостійне узгодження при отриманні доходів не від податкового агента;

• внаслідок нарахування контролюючим органом суми грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування.

За загальним правилом податкове зобов’язання самостійно визначається платником податків у податковій декларації та вважається узгодженим з дня подання такої декларації контролюючому органу. Особливістю є те, що узгоджене в такий спосіб зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Оскаржити можна лише суму податкового (грошового) зобов’язання, визначену контролюючим органом.

Визначення суми грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ здійснюється контролюючим органом лише в наступних випадках:

• платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

• дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

• згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

• рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

• дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

• результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Про нарахування суми податкового зобов’язання платникові податків контролюючим органом надсилається (вручається) податкове повідомлення-рішення, в якому має зазначатись:  підстава такого нарахування;  посилання на норми податкового законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи;  сума податкового зобов’язання, яку має сплатити платник податку;  граничні строки сплати або строки виправлення показників податкової звітності;  попередження про наслідки несплати грошового зобов’язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк;  граничні строки для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов’язання та штрафних (фінансових) санкцій. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями.

Сплата податкового зобов’язання розпочинається з моменту визначення податкового зобов’язання та його самостійної фіксації платником податків у податковій декларації та триває протягом десяти календарних днів з моменту настання останнього дня відповідного граничного строку для подання такої податкової декларації. Суму податкового зобов’язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов’язаний сплатити до закінчення митного оформлення товарів, якщо інше не передбачено податковим законодавством.

Строк сплати суми податкового зобов’язання визначеної контролюючим органом залежить від причин, за якими було здійснене таке визначення. У випадку, коли визначення податкового зобов’язання було здійснене з причин, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені ПКУ (наприклад, згідно ст. 287 ПКУ плата за землю сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення), а якщо такі строки не визначено – протягом 30 календарних днів.

У випадку, коли визначення суми податкового зобов’язання контролюючим органом пов’язане з порушенням податкового законодавства платником податків, строк сплати становить 10 днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Десятиденний строк сплати суми грошового зобов’язання також встановлено і у випадку закінчення процедури оскарження рішення контролюючого органу про таке нарахування.

Юридичні особи сплачують суми податкового зобов’язання через установи банків, а фізичні особи – через установи банків та поштові відділення. У випадку, коли платники податків-фізичні особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів.

Несплачена у визначений податковим законодавством строк сума податкового (грошового) зобов’язання перетворюється в податковий борг. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган ДФС надсилає (вручає) йому податкову вимогу. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 20 НМДГ.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості:  про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави,  розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою,  обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк,  попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також  про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

1. податковий борг самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

2. контролюючий орган або суд, рішенням, що набрало законної сили, скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;

3. контролюючий орган або суд, рішенням, що набрало законної сили, зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;