2.2. Процедура податкової звітності

Подання податкової звітності є одним з елементів податкового обов’язку платника податку та необхідною умовою контрольної діяльності фіскальних органів, оскільки здійснення податкового контролю передбачає наявність документальних даних про фінансово-господарську діяльність платника податку, визначення його податкового зобов’язання, строки його виконання.

В літературі з податкового права під податковою звітністю розуміють сукупність дій платника податку (його представника) та податкового органу щодо складання, ведення та здачі документів встановленої форми, які містять відомості про результати діяльності платника податку, його майновий стан та фіксують процес обчислення податку, а також суму, яка підлягає сплаті до бюджету.

Основною формою податкової документації є податкова декларація (розрахунок) – документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. З метою нарахування та/або сплати податкових зобов’язань до податкових декларацій прирівнюються митні декларації. (ст. 46 ПКУ).

Відповідальними за складення та подання податкової звітності є:  юридичні особи,  постійні представництва нерезидентів, а також їх  посадові особи;  фізичні особи-платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;  податкові агенти.

Обов’язковими реквізитами податкової декларації є:  тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);  звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;  звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);  повне найменування платника податків;  код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер;  місцезнаходження (місце проживання) платника податків;  найменування органу ДФС, до якого подається звітність;  дата подання звіту (або дата заповнення);  ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;  підписи платника податку-фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити:  відмітка про звітування за спеціальним режимом;  код виду економічної діяльності (КВЕД);  код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; - індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Податкова декларація повинна бути підписана:  керівником платника податків, а також  особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації;  фізичною особою-платником податків або  його законним представником;  особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та  подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Податкова декларація подається в установлені ПК строки органу ДФС, в якому перебуває на обліку платник податків, за кожний встановлений ПК звітний період щодо кожного окремого податку, платником якого він є, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПК, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення (не пізніше, ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації); У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення органу ДФС з вини оператора поштового зв'язку, такий оператор несе відповідальність. При цьому платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації.

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб (обов’язково для великих та середніх платників).

За умови дотримання платником податків необхідних реквізитів посадова особа органу ДФС зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом ДФС. Податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у тому випадку, коли орган ДФС не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або не надсилає його платнику податків у встановлений строк.

У разі подання платником податків до органу ДФС податкової декларації, заповненої з порушенням вимог, такий орган ДФС зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. У разі отримання відмови органу ДФС у прийнятті податкової декларації платник має право: 1) подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку подання; 2) оскаржити рішення органу ДФС.

Якщо буде встановлено факт неправомірної відмови органом ДФС у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом ДФС. За кожною заявою платника податків щодо порушення посадовою особою органу ДФС обов’язку прийняти податкову декларацію в обов'язковому порядку проводиться службове розслідування відповідно до закону.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених ПК.

ЦОВВ, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, впроваджує та утримує автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" для надання послуг з подання за допомогою мережі Інтернет в електронному вигляді звітності, обов'язковість подання якої встановлено законодавством, до міністерств, інших ОДВ та фондів загальнообов'язкового державного страхування. Автоматизована система "Єдине вікно подання електронної звітності" повинна забезпечувати підтримку роботи засобів електронного цифрового підпису всіх акредитованих центрів сертифікації ключів, що працюють на ринку України відповідно до чинного законодавства.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

1. календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

2. календарному кварталу або календарному півріччю – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

3. календарному року, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним;

5. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб-підприємців – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

• або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

• або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, не застосовуються.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Крім того, ПК зазначає, що податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу ДФС за місцем свого обліку.