
- •Розділ 1 теоретичні засади дослідження
- •1.1. Літературна казка як жанр художньої літератури
- •1.2. Синтаксичні стилістичні прийоми та їх роль у художньому тексті
- •Висновки з розділу 1
- •Розділ 2 дослідження особливостей використання синтаксичних стилістичних засобів у романі дж. Р. Р. Толкіена «новвіт»
- •2.1. Лінгвостилістичні особливості індивідуального стилю Дж. Р. Р. Толкіена
- •2.2. Синтаксичні стилістичні засоби у романі Дж. Р.Р. Толкіена «Hobbit»
- •Висновки з розділу 2
- •Висновки
- •Перелік використаних джерел
Висновки з розділу 1
Проведений аналіз теоретичного матеріалу дає нам можливість дійти наступних висновків:
1. Літературна казка – це багатоваріантний жанр художньої словотворчості, твір з фантастичним сюжетом, оригінальною авторською концепцією, який заснований на синтезі фольклорних і літературних традицій і який переслідує етико-естетичні цілі.
Особливість казки полягає в тому, що казка розповідається з метою розваги, також казка має виховне значення, але вона не створюється з метою виховання.
2. Синтаксичні стилістичні прийоми створюють особливу організацію висловлювання, дозволяють якомога точніше та правильніше донести до читача авторську думку, створити в нього певне враження, викликати почуття.
На основі проведеного аналізу було обрано класифікацію синтаксичних стилістичних прийомів запропоновану В.А. Кухаренко, на основі якої у другому розділі дослідження буде вивчено та систематизовано синтаксичні стилістичні прийоми у романі Дж. Р. Р. Толкіена «Hobbit».
Розділ 2 дослідження особливостей використання синтаксичних стилістичних засобів у романі дж. Р. Р. Толкіена «новвіт»
2.1. Лінгвостилістичні особливості індивідуального стилю Дж. Р. Р. Толкіена
За логікою дослідження розглянемо особливості індивідуального стилю автора.
Слід зазначити, що інтелектуальні властивості людини виразно проявляються не на будь якому рівні використання мови, зокрема на рівні структурно-мовному, який віддзеркалює ступінь володіння буденною мовою, а лише на складних рівнях організації мовної особистості лінгвокогнітивному та мотиваційному. Так, індивідуальний стиль розглядають як сукупність домінуючих відмінних властивостей мовлення індивіду, які проявляються у використанні мовних одиниць – як у якісних, так і в кількісних відносинах – у рамках даного функціонального стилю, жанру, текстової категорії [9, с. 98].
За логікою дослідження розглянемо лінгвостилістичні особливості індивідуального стилю Дж. Р. Р. Толкіена.
Дж. Р. Р. Толкіен був пpофесоpом в області англо-саксонської мови і литеpатуpи в Оксфордському університеті, де заробив репутацію одного з кращих філологів у світі. Тоді він почав писати великий цикл міфів і легенд Середзем’я.
Однією з найважливіших особливостей стилю Дж. Р. Р. Толкіена є винайдені ним мови народів, що населяють придуманий ним світ, так звана мовотворчість. Цікаво, що при всьому різноманітті мов і діалектів можна виділити їхні родинні зв'язки і прослідкувати розвиток деяких з них. Це пояснюється тим, що в процесі створення «нових» мов вчений застосував свої філологічні знання. Відомо, що при створенні ельфійської мови Дж. Р. Р. Толкіен спочатку відбирав коріння з фінської, керуючись її фонетичною милозвучністю, і приводив їх в єдину систему. У результаті вийшла унікальна, мелодійна мова зі своєю лексикою та граматикою, яка досі викликає захват у лінгвістів і простих читачів.
Автору властива словотворчість. Дж. Р. Р. Толкіен поняття реального життя переносить у вигаданий ним світ, дещо змінюючи його (gentlehobbit, за аналогією з gentleman); придумує нові назви для фантастичних тварин (mumakil); часто зустрічаються окказіональні слова, утворені за допомогою словоскладання: elf-rune, dwarf-make, dwarf-candles, elf-fountains, goblin-barkers; оригінальні числівники: eleventy-first (birthday) – 111.
Особливістю мови Дж. Р. Р. Толкіена є також те, що про що б він не писав: про сім'ю, добробут, про бої і т.д. - Будь-яка тема представлена досить різноманітною лексикою. При цьому автор використовує цілі семантичні поля, об'єднані тією чи іншою тематикою: younger cousin, relatives, poor and unimportant families, heir, birthday, the older folk, old Ham Gamgee, young Frodo. Часте вживання слів і словосполучень, що відносяться до темряви чи ночі: dark hour before dawn, dark night, the shadow of evening, the waning of the moon, the full moon, under the shadow, a shadow or a mist, impenetrable shadows, wrapped in - створює атмосферу таємниці, небезпеки і невідомості. Часто простежується тема лісу і природи: the trees, to hew, forests, vale, bark, bough, creaking and groaning of bough, sounds of the wood, perilous wood, valleys, dales і так далі.
Слід зазначити, що автор використовує набір лексичних, семантичних та фонетичних засобів, які в сукупності допомагають створити закінчений і яскравий образ не тільки головних героїв, але і другорядних персонажів. В якості прикладу можна навести численні образи хоббітів – істот, яких придумав письменник. Так, в репліках хоббітів присутня велика кількість слів і виразів, характерних для розмовної мови, що створює образи простих і відкритих істот, які завжди залишаються дуже приземленими. Lad, queer, agin, dad, a queer breed, to fool about, to tell somebody off, mighty table, a tidy bit of money tucked away up there, prentice, grand, trapse, confounded, fiddlesticks, it beats me, and all , bless him, I hear tell, mark you, I fancy. У їх діалогах переважають прості речення, що відрізняються лаконічністю і стислістю (I do. I hope so. Very well.). Повтори, вигуки (What fun! What fun ... Good-bye! Good-bye! You don't belong here; you 're no Baggins - you - you're a Brandybuck!), що передають емоції.
У своїх творах автор досить часто використовує тире або крапку з комою в поясненнях та в репліках персонажів. "People became enthusiastic; and they began to tick off the days on the calendar; and they watched eagerly for the postman, hoping for invitations." "I don't know half of you half as well as I should like; and I like less than half of you half as well as you deserve" [28, с. 26]. "He looked indisposed - to see Sackville-Bagginses at any rate; and he stood up, fidgeting with something in his pocket" [28, с. 40]. Ці знаки пунктуації сигналізують про додаткові паузах, визначаючи темп читання.
Також Дж. Р. Р. Толкіен використовує графічні прийоми, переважно курсив, яким виділяються слова і вирази, які потребують особливої уваги читача в силу своєї новизни, незвичайності (tweens, eleventy-one, mathom), або авторської емфази (At ninety-nine they began to call him well-preserved , but unchanged would have been nearer the mark .... Frodo was going to be thirty-three, 33 an important number: the date of his 'coming of age'. Our Sam says that everyone's going to be invited to the party ...).
Таким чином можна сказати, що для творів Дж. Р. Р. Толкіена типова множинність і велика різноманітність стилістично забарвлених лінгвістичних одиниць, завдяки чому образи складаються, «вирісовуються» з дрібниць, другорядних, на перший погляд деталей.
Можна зазначити, що для письменника характерний особливий стиль, який запам'ятовується і впізнається – послідовний, логічний, неквапливий. Для більш детального вивчення проаналізуємо текст роману Дж. Р. Р. Толкіена «Hobbit» та визначимо особливості використання в ньому синтаксичних стилістичних прийомів.