Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Варыант 1.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
30.98 Кб
Скачать

2 Питання

Бюдже́тний у́стрій — організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Б. у. України визначається з урахуванням державного устрою і адміністративно-територіального поділу України.

Бюджетні правовідносини с різновидом фінансових правовідносин, пов'язані з формуванням, розподілом і використанням бюджетних ресурсів держави й місцевого самоврядування та врегульовані нормами бюджетного права.

Бюджетним правовідносинам властиві ознаки фінансових правовідносин, проте вони характеризуються своїми особливостями:

- виникають, змінюються або припиняються у сфері формування, розподілу й використання коштів державного і місцевого бюджетів;

- характеризуються присутністю більш вузького кола суб'єктів, на відміну від суб'єктів інших фінансових правовідносин, оскільки їх учасниками є суб'єкти, які володіють бюджетними повноваженнями, приймають участь у бюджетному процесі або є одержувачами бюджетних коштів;

- бюджетні правовідносини регулюються насамперед законами України, як цього вимагає стаття 92 Конституції України, відповідно до якої виключно законами України встановлюються державний бюджет України й бюджетна система України;

- більшості бюджетних правовідносин притаманна строковість, оскільки їх здійснення пов'язане з певними строками, які прямо встановлені в нормативно-правових актах про бюджет (виконати бюджетні показники по доходах і видатках потрібно в строк — місяць, квартал, рік, а не взагалі за річним підсумком, тому що фінансування й виплати не повинні затримуватись і не здійснюються всі в кінці бюджетного року), та періодичність — державний і місцеві бюджети приймаються на певний період.

3 Питання

Пода́тки — це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і у термінах, передбачених законодавством.

Фіскальна функція оподатковування — основна функція оподатковування. Історично найбільш древня й одночасно основна: податки є переважною складовою доходів державного бюджету. Реалізація функції здійснюється за рахунок податкового контролю й податкових санкцій, які забезпечують максимальне збирання встановлених податків і створюють перешкоди до ухилянню від сплати податків. Простіше кажучи, це збір податків на користь держави. Завдяки даній функції реалізується головне призначення податків: формування й мобілізація фінансових ресурсів держави. Всі інші функції оподатковування — похідні від фіскальної. У всякому разі, поряд із чисто фінансово-фіскальними цілями податки можуть переслідувати й інші, наприклад економічні або соціальні. Інакше кажучи, фінансові цілі, будучи найістотнішими, не є винятковими.

Розподільна (соціальна) функція оподатковування — полягає в перерозподілі суспільних доходів (відбувається передача коштів на користь слабших і незахищеніших категорій громадян за рахунок покладання податкового тягаря на сильніші категорії населення).

Регулююча функція оподатковування — спрямована на вирішення за допомогою податкових механізмів тих або інших завдань економічної політики держави. На думку видатного англійського економіста Джона Кейнса, податки існують у суспільстві винятково для регулювання економічних відносин.

Контрольна функція оподатковування — дозволяє державі відслідковувати своєчасність і повноту надходжень у бюджет коштів і зіставляти їхню величину фінансових ресурсів.

Стимулююча функція оподатковування — спрямована на підтримку розвитку тих або інших економічних процесів. Вона реалізується через систему пільг і звільнень. Нинішня система оподатковування надає широкий набір податкових пільг малим підприємствам, підприємствам інвалідів, сільськогосподарським виробникам, організаціям, що здійснюють капітальні вкладення у виробництво й добродійну діяльність, і т.д.

Дестимулююча функція оподатковування — спрямована на встановлення через податковий тягар перешкод для розвитку яких-небудь економічних процесів.

Можна назвати також відтворювальну підфункцію, що призначена для акумуляції коштів на відновлення використовуваних ресурсів. Цю підфункцію виконують відрахування на відтворення мінерально-сировинної бази, плата за воду й т.д.

Накопичувальна функція — узагальнення усіх функцій.

3 Варіант