Тема 10.

1 Пит. Економічне та політичне співробітництво між єс та ін..Державами. Східне партнерство.

Європейський Союз установив економічні та політичні зв'язки з понад ЗО країнами та політичними угрупованнями країн світу. Угоди, які укладено ЄС з іншими країнами, можна класифікувати за їх метою:

1) угоди з метою членства в ЄС;

2) угоди про асоціацію з ЄС (Угода про ЄЕП, угоди з країнами

Центральної та Східної Європи, європейсько-середземноморські угоди, угоди з Туреччиною, Кіпром та Мальтою), які укладено на підставі ст. 310 Договору про Співтовариство;

3) угоди про доступ на Спільний ринок Співтовариства за умовами взаємності (угоди з африканськими, карибськими та тихоокеанськими країнами, угоди про створення зони вільної торгівлі чи митного союзу, угоди про партнерство та співробітництво), які укладено на підставі ст.ст. 181, 133, 308 Договору про Співтовариство;

4) угоди про співробітництво в галузі політики та безпеки, які укладено на підставі ст. 181 Договору про Співтовариство1

До того ж у 2004 р. було розпочато Європейську Політику Сусідства — режим більш тісної політичної співпраці та економічної інтеграції між ЄС та країнами-сусідами: Азербайджаном, Алжиром, Білорусію, Вірменією, Грузією, Єгиптом, Ізраїлем, Йорданом, Ліваном, Лівією, Марокко, Молдовою, Палестинською Автономією, Сирією, Тунісом та Україною.

Європейська Політика Сусідства передбачає створення привілейованих стосунків між ЄС та його сусідами, що будуть грунтуватись на взаємній повазі до спільних цінностей (демократії, прав людини, верховенства права, принципів ринкової економіки тощо), при цьому швидкість прогресу у відносинах буде залежати від зусиль країн-сусідів та їх конкретних досягнень у виконанні зобов'язань щодо дотримання спільних цінностей.

Центральним елементом Європейської Політики Сусідства є двосторонні Плани дій, що укладаються між ЄС та кожною сусідньою країною.

Європейська Політика Сусідства набула подальшого розвитку у програмі "Східне Партнерство", яку було ініційовано Європейською Комісією 3 грудня 2008 р.

Східне Партнерство передбачає поглиблення відносин між ЄС та деякими країнами-сусідами (Арменією, Азербайджаном, Білорусією, Грузією, Молдовою та Україною) через посилення політичного співробітництва, укладення двосторонніх угод про асоціацію, створення зон вільної торгівлі та поступове полегшення візового режиму.

2 Питання.. Угода про партнерство та співробітництво між Європейським Союзом та Україною

Україна була однією з перших країн колишнього Радянського Союзу, з якою ЄС підписав Угоду про партнерство та співробітництво (УПС)*. Цю угоду підписано 14 червня 1994 р. Вона набрала чинності 1 березня 1998 р…..Цілі УПС: 1) розвиток тісних політичних відносин шляхом постійного діалогу з політичних питань; 2) сприяння торгівлі та інвестиціям і гармонійним економічним взаєминам; 3) забезпечення основ для взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, науково-технічного та культурного співробітництва; 4) підтримка України в її зусиллях зміцнювати демократію та повністю завершити перехід до ринкової економіки.

УПС укладено на 10 років, після чого, якщо сторони не забажають, припинити її чинність, дію Угоди буде автоматично продовжено. Але, скоріш за все, замість подовження чинної УПС буде укладено нову "посилену" угоду протягом 2009— 2010 років, як передбачено Європейською Політикою Сусідства.

УПС регулює питання політичного діалогу, торгівлі товарами та послугами, умови здійснення підприємницької діяльності та захисту інвестицій, регулювання поточних платежів та капі-талу, забезпечення вільної та справедливої конкуренції, захист інтелектуальної, промислової і комерційної власності, співробітництво в галузі законодавства, інші питання економічного співробітництва ЄС та України. УПС вимагає створення З спільних інститутів — Ради з питань співробітництва, Ко-мітету з питань співробітництва та Комітету з парламентського співробітництва. До складу української частини Ради з питань співробітництва входять члени Кабінету Міністрів України (головою за посадою є Прем'єр-міністр України), а з боку ЄС — члени Ради Міністрів та члени Європейської Комісії. Рада з питань співробітництва має право обговорювати питання виконання УПС та давати рекомендації сторонам УПС.

Комітет з питань співробітництва між Україною та ЄС, який працює на рівні вищих урядових службовців, є постійно діючим допоміжним органом Ради з питань співробітництва. Комітет з питань співробітництва організовує засідання Ради з питань Співробітництва та забезпечує безперервність її роботи між засіданнями. Українська частина Комітету з питань співробітництва є підпорядкованою та підзвітною прем'єр-міністрові Стаття 4 УПС передбачає можливість створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною за умови подальшого просування України шляхом економічних реформ. Згідно з УПС важливою умовою зміцнення економічних зв'язків між Україною та Співтовариством є зближення чинного та майбутнього законодавства України із законодавством Співтовариства (ст. 51 УПС). Указ проголошує, що головним зовнішньополітичним пріоритетом України у середньотерміновому вимірі є надбання асо-ціації з ЄС. Указ Президента України визначає основні напрями інтеграційного процесу України до ЄС. Серед них: а) адаптація законодавства України до законодавства ЄС; б) економічна інтеграція та розвиток торгівельних відносин між Україною і ЄС; в) політична консолідація та зміцнення демократії в Україні; г) адаптація соціальної політики України до стандартів ЄС; д) культурно-освітня і науково-технічна інтеграція; тощо.