Лікування дтз

Консервативне:

1. Тиреостатичні препарати (мерказоліл, тіамазол, метізол, тірозол)

2. Бета-адреноблокатори (анаприлін, пропранолол).

3. При досягненні еутиреозу комбінована терапія: тіонаміди і Л-тироксин.

4. Глюкокортикоїди (при важкому перебізі).

Оперативне (покази: важкі ускладнення медикаментозного лікування, неефективність консервативної терапії, токсична аденоима щитовидної залози).

Тиреотоксичний криз – це ускладнення ДТЗ, яке може розвинутись на фоні стресу, інтеркурентного захворюванння, фізичної напруги, після струмектомії, якщо операція проводиться без досягнення компенсації захворювання.

Клініка: загострення всіх симптомів тиреотоксикозу. Характерна гіпертермія, блювота, рясне потовиділення, гостра серцева недостатність, рухове занепокоєння або адинамія, різке порушення поведінки (до психозу), галюцинації, що змінюються загальмованістю, втратою свідомості, а потім комою. Хворі помирають від гострої серцевої недостатності або недостатності наднирникових залоз.

Лікування кризу:

1. Тіонаміди (мерказоліл тощо) – 40-80мг/добу (перорально, через назогастральний зонд або ректально).

2. Для пригнічення секреції тиреоїдних гормонів через годину після дачі тіонамідів вводиться 1% розчин Люголя внутрішньовенно крапельно або в клізмі.

3. Глюкокортикоїди у зв’язку із гіпофункцією наднирникових залоз (преднізолон 2-6мг/кг).

4. При зниженні артеріального тиску – мінералокортикоїди – флудрокортизон.

5. Β-адреноблокатори 2 мг/кг на добу перорально 3-6 разів на добу або в/в повільно.

6. Седативні препарати (діазепам, аміназін, дроперидол). У важких випадках може бути застосований наркоз.

7. Показані десенсибілізуючі препарати – супрастін, піпольфен.

8. При вираженій гіпертермії використовують фізичні методи охолодження. При неефективності – амідопірин або контрікал, як антогоністи протеаз, або анальгін.

9. З метою регідратації та детоксикації – внутрішньовенно або ректально вводяться глюкозо-солеві розчини (1:1).

10. Серцеві глікозиди застосовуються при стійкій тахікардії, що не знімається застосуванням β-адреноблокаторів.

11. Великі дози вітамінів (С і групи В).

12. Постійна оксигенотерапія.

13. Для покращення мікроциркуляції – розчин альбуміну, плазма крові, реополіглюкін.

14. Для профілактики інфекццій – антибіотики широкого спектру.

15. Лікування тиреотоксичного кризу проводять до повного усунення клінічних і метаболічних проявів. Якщо протягом 24-48 годин стан хворого не поліпшується рекомендується плазмофорез, перитонеальний діаліз, гемосорбція.

Аутоімунний тиреоїдит (АІТ) – хронічне захворювання, що у дитячому і підлітковому віці відрізняється рядом особливостей клінічної картини і перебігу, обумовлених недавнім дебютом захворювання.

Класифікація:

• За функціональним станом ЩЗ:

1. Гіпотиреоз

2. Еутиреоз

3. Тиреотоксизоз

• За розмірами ЩЗ:

1. Гіпертрофічна форма.

2. Атрофічна форма.

• За клінічним перебігом:

1. Латентний.

2. Клінічний.

• По нозологічній формі:

1. АІТ як самостійне захворювання.

2. АІТ у поєднанні з іншими захворюваннями ЩЗ.

Діагностика:

Діагноз АІТ встановлюється на підставі сукупності клінічних, ультразвукових, радіоімунологічних, імунологічних, радіоізотопних та морфологічних методів дослідження.

• Збільшення об’єму щитовидної залози з розрахунку на площу поверхні тіла

• Високий титр антитіл до тиреоїдної пероксидази

• Ультразвукові зміни ЩЗ: дифузна гетерогенність і на фоні дифузного зниження ехогенності – розмиті ізо- і гіперехогенні фокуси.

• Зміна рівнів гормонів ЩЗ в залежності від функціонального стану залози

• Вирішальним діагностичним тестом є тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія з подальшим цитологічним дослідженням пунктату. У пунктаті виявляють переважання лімфоїдних елементів над тиреоїдним компонентом, можуть виявлятися клітини Ашкеназі-Гюртля.

Диференційну діагностику АІТ проводять з іншими формами тиреоідиту, гіперплазією ЩЗ, ендемічним, спорадичним зобом, аденомою та раком щитовидної залози, дифузним токсичним зобом.

Лікування:

1. Санація вогнищ інфекції.

2. Призначення будь-яких препаратів з метою впливу на аутоімунний процес не показане через відсутність доказів їх ефективності.

3. Дітям, які мають ознаки гіпотиреозу показана терапія L-тироксином.

4. При гіпертиреоїдній фазі АІТ показана симптоматична терапія.

5. Пацієнти з АІТ, що проживають у районах йодного дефіциту, можуть отримувати фізіологічні дози йоду.

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю:

1. Яка тривалість замісної терапії тиреоїдними препаратами при вродженому гіпотитереозі?

А. Постійно.

Б. Обмежений проміжок часу.

В. Тривалий проміжок часу.

Г. Переривчасті курси.

Д. Короткий проміжок часу.

2. Для вродженого гіпотиреозу характерно:

А. Хондродиспластичні пропорції скелета.

Б. Зниження рівню холестерину.

В. Нормальні пропорції тіла.

Г. Підвищена збудливість, дратівливість.

Д. Втрата маси тіла.

3. Для діагностики гіпотиреозу найбільш важливим є дослідження:

А. Вмісту трийодтироніну, тироксину та тиреотропіну в крові.

Б. Рівня лужної фосфатази в крові.

В. Рівня холестерину в крові.

Г. ЕКГ.

Д. «Кісткового віку».

4. Для вродженого гіпотиреозу не характерно:

А. Нормальний розумовий розвиток.

Б. Затримка розумового розвитку.

В. Сонливість.

Г. Відставання в фізичному розвитку.

Д. Відставання в моторному розвитку.

5. На який день після народження проводиться скринінг на вроджений гіпотиреоз?

А. На 4-5 день.

Б. На 2-3 день.

В. На 3-4 день.

Г. На 1-2 день.

Д. На 6 день.

6. В ранній постнатальний період для вродженого гіпотиреозу не характерні наступні ознаки:

А. Судомний синдром.

Б. Велика маса тіла при народженні.

В. Пізнє відходження меконію.

Г. Тривала жовтуха новонароджених.

Д. Переношена вагітність.

7. До ранніх ознак гіпотиреозу відносяться такі симптоми:

А. Відкриті бокові тім’ячка.

Б. Раннє закриття великого тім’ячка.

В. Гіпотермія.

Г. Гіпертермія.

Д. Погана епітелізація пупочної ранки.

8. Терапія гіпотиреозу включає:

А. Індивідуальний підбір дози тиреоїдних гормонів.

Б. Постійний прийом гормонів.

В. Цикловий прийом тиреоїдних гормонів.

Г. Психостимулятори.

Д. Седативні препарати.

9. Передозування тиреоїдними гормонами проявляється таким симптомами:

А. Тремор.

Б. Слабкість.

В. Пронос.

Г. Закреп.

Д. Пітливість.

10. Для гіпотиреозу після 6-місячногог віку характерно:

А. Анемія.

Б. Гіпокаліємія.

В. Гіпонатріємія.

Г. Гіперхолестериремія.

Д. Гіпохлоремія.

11. При якому із перелічених захворювань пропорції тіла такі, як при нелікованому вродженому гіпотиреозі у дітей:

А.Хондродистрофія.

Б. Гіпофізарний нанізм.

В. Синдром Клайнфельтера.

Г. Синдром Шерешевського-Тернера.

Д. Соматогенний нанізм.

12. Для якого із перелічених захворювань характерні симптоми гіпотиреозу?

А. Гіпофізарного нанізму.

Б. Хондродистрофії.

В. Адреногенітального синдрому.

Г. Хвороби Аддисона.

Д. Хвороби Іщенко-Кушинга.

13. Лабораторними критеріями первинного гіпотиреозу у дітей є:

А. Зниження рівнів тироксину, трийодтироніну та підвищення рівня тиреотропіну в крові.

Б. Зниження рівнів тироксину, трийодтироніну та тиреотропіну в крові.

В. Підвищення рівнів тироксину, трийодтироніну та зниження рівня тиреотропіну в крові.

Г. Зниження рівня холестерину в крові.

Д. Підвищення рівня лужної фосфатази в крові.

14. Для дифузного токсичного зобу у дітей характерно:

А. Регіонарна пітливість.

Б. Дифузна підвищена вологість шкіри.

В. Сонливість, загальмованість.

Г. Зниження апетиту.

Д. Набряки.

15. Які зміни серцево-судинної системи з перелічених найбільш характерні для дифузного токсичного зобу у дітей?

А.Збільшення розмірів серця.

Б. Стійка тахікардія.

В. Підвищення діастолічного тиску.

Г. Глухі тони.

Д. Брадикардія.

16. Що із переліченого є характерним для аутоімунного тиреоїдиту Хашимото?

А. Щитовидна залоза збільшена, бугриста, щільної консистенції.

Б. Щитовидна залоза І-ІІ ст., щільної консистенції, неоднорідна.

В. Наявність симптомів гіпотиреозу.

Г. Підвищення титру антитіл.

Д. Все перераховане.

17. При лабораторному обстеженні дитини, хворої на дифузний токсичний зоб, звичайно виявляють:

А. Підвищення вмісту тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3) в крові.

Б. Зниження вмісту Т3 та Т4 в крові.

В. Підвищення вмісту тиреотропіну (ТТГ) в крові.

Г. Підвищення рівню холестерину в крові.

Д. Зниження рівня глюкози в крові.

18. При якому із захворювань виділяють характерну тріаду симптомів: зоб, екзофтальм, тахікардію?

А. Дифузний нетоксичний зоб.

Б. Дифузний токсичний зоб.

В. Гіпотиреоз.

Г. Аутоімунний тиреоїдит.

Д. Гострий тиреоїдит.

19. До очних симптомів, що спостерігаються при дифузному токсичному зобі у дітей, належать:

А. Симптом Грефе.

Б. Симптом Далримпля.

В. Симптом Мебіуса.

Г. Симптом Штельвага.

Д. Все перераховане.

Б. Задачі для самоконтролю:

ЗАДАЧА №1.

Дівчинка 2 місяця. Скарги матері на жовтушність, в’ялість дитини, сонливість, не плаче, коли приходить час годування чи коли вологі пелюшки.

Дитина народилася від першої вагітності (42 тижні), з масою тіла 3800 г. Погано брала грудь. Довго не заживала пупкова ранка.

Об’єктивно: шкірні покриви жовтушні, холодні, з мармуровим малюнком. Бокові тім’ячка відкриті. Відмічаються незначні набряки (периорбітальні, на тилах кисті і стоп). Носове дихання утруднене. При плачі голос низький, грубий. Дитина в’яла, не слідкує за яскравими іграшками, не реагує на різкі звуки.

Пульс 100 на хв. Тони серця звучні. Живіт м’який, безболісний.

Завдання:

1. Поставити попередній діагноз.

2. Перерахувати необхідні обстеження для підтвердження діагнозу.

3. Якщо неможливо провести обстеження, яке призначите лікування: преднізолон, аміналон, фуросемід, тироксин, гонадотропін?

ЗАДАЧА №2.

Хлопчик 4-х років, відстає в психічному розвитку. Народився від доношеної вагітності в асфіксії. Маса тіла при народженні 3500, зріст 52 см. З перших місяців відстає в психомоторному розвитку. Головку почав тримати в 9 місяців, сидіти в 1 рік 6 міс., не говорить. Прорізалося 2 зуби.

Об’єктивно: маса тіла 12 кг, зріст 85 см. Шкірні покриви сухі, холодні. Обличчя амімічне, пастозне, очні щілини звужені, губи потовщені, язик великий, не вміщується в ротовій порожнині. Хлопчик не ходить, в’ялий, пасивний. Волосся сухе. Набряки на кистях, стопах, над- и підключичні ямки виповнені. Набряки щільні. Кінцівки короткі. Мозковий череп збільшений, відкрите бокове тім’ячко, широко розставлені ноги, широке перенісся. Пульс 84 в хв, АТ – 85-60 мм.рт.ст. Тони серця ослаблені, систолічний шум на верхівці. Живіт збільшений в об’ємі, пупкова грижа.

Кістковий вік відповідає новонародженому. Нв 90 г/л, еритроцити – 3,2х10¹²/л. Холестерин 16 ммоль/л. ТТГ 50 мкЕд/мл.

Завдання:

1. Поставте діагноз.

2. Які гормони впливають на розумовий розвиток дитини.

3. Які гормони впливають на диференціацію кісткової тканини.

4. Який прогноз у відношенні розумового розвитку?

ЗАДАЧА №3.

Хвора 14 років скаржиться на швидку втомлюваність, сонливість, зябкість, схильність до закрепів, знижений апетит, нерегулярні місячні. Хворіє близько 2-х років. Лікувалась нерегулярно. Зріст 146 см, вага 50 кг.

Шкірні покриви бліді, сухі, холодні. відмічаються набряки кистей і стоп, над і підключичних ямок, периорбітальні. Волосся на голові сухе, ламке, випадає. Пульс 68 на хв, ритмічний. АТ 100/60 мм.рт.ст Тони серця ослаблені. Щитовидна залоза збільшена, видна при огляді. При пальпації щільна, безболісна, рухома.

При УЗД ЩЗ відмічається збільшення залози, її гетерогенність. При імунологічному дослідженні відмічається високий титр антитіл до тиреоїдної пероксидази.

Завдання:

1. Попередній діагноз.

2. Перерахуйте можливі причини збільшення щитовидної залози.

3. Призначити лікування.

ЗАДАЧА №4.

Дитина 1рік 2 міс., відстає у психофізичному розвитку. Не ходить, сидить не стійко, не говорить, іграшками не цікавиться. Від перших нормальних пологів, маса тіла при народженні – 4500. Голівку тримає з 9 місяців. На штучному вигодовуванні з 2-х місяців. Об’єктивно: в’яла, неактивна, одутловата. Шкіра бліда з жовтяничним відтінком, суха. Риси обличчя грубі. Широке перенісся, ніс сідлоподібний, язик великий, висунутий з рота, голос грубий. Зубів немає, велике тім’ячко відкрите – 2,5*2,5 см. Сухожильні рефлекси знижені. Дихання везикулярне. Тони серця ослаблені, брадикардія. Живіт здутий. Печінка не палькується. Сечовипускання не порушено. Закрепи. Щитоподібна залоза не палькується, не візуалізується.

Завдання:

1. Який найбільш вірогідний діагноз?

2. Які лабораторно-інструментальні дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу?

ЗАДАЧА №5.

Дитині 1 рік 5 міс., не ходить, не говорить, в’яла, неактивна. Від перших нормальних пологів, маса тіла при народженні – 4500. Голівку тримає з 9 місяців. На штучному вигодовуванні з 2-х місяців. Об’єктивно: в’яла, неактивна, одутловата. Широке перенісся, ніс сідлоподібний, язик великий, висунутий з рота, голос грубий. Шкіра бліда з жовтяничним відтінком, суха. Зубів немає, велике тім’ячко відкрите – 2,5*2,5 см. Сухожильні рефлекси знижені. Дихання везикулярне. Тони серця ослаблені, брадикардія. Живіт здутий. Печінка не палькується. Сечовипускання не порушено. Закрепи. Щитоподібна залоза не палькується, не візуалізується.

Завдання:

1. Попередній діагноз.

2. Які додаткові обстеження необхідно провести для підтвердження діагнозу.

3. Призначте лікування.

ЗАДАЧА №6.

Хлопчик 3-х років, відстає в психічному розвитку. Народився від доношеної вагітності в асфіксії. Маса тіла при народженні 3500, зріст 52 см. З перших місяців відстає в психомоторному розвитку. Головку почав тримати в 9 місяців, сидіти в 1 рік 6 міс., не говорить. Прорізалося 2 зуби.

Об’єктивно: маса тіла 12 кг, зріст 85 см. Шкірні покриви сухі, холодні. Обличчя амімічне, пастозне, очні щілини звужені, губи потовщені, язик великий, не вміщується в ротовій порожнині. Хлопчик не ходить, в’ялий, пасивний. Волосся сухе. Набряки на кистях, стопах, над- и підключичні ямки виповнені. Набряки щільні. Кінцівки короткі. Мозковий череп збільшений, відкрите бокове тім’ячко, широко розставлені ноги, широке перенісся. Пульс 84 в хв, АТ – 85-60 мм.рт.ст. Тони серця ослаблені, систолічний шум на верхівці. Живіт збільшений в об’ємі, пупкова грижа.

Кістковий вік відповідає новонародженому. Нв 90 г/л, еритроцити – 3,2х10¹²/л. Холестерин 16 ммоль/л. ТТГ 50 мкЕд/мл.

Завдання:

1. Поставте діагноз.

2. Призначити лікування.

ЗАДАЧА №7.

Дівчинка 12-ти років. Непокоїть біль у ділянці серця, серцебиття, відчуття жару, запаморочення, слабкість. Скарги з’явились 2 місяці тому, після перенесеної лакунарної ангіни. Схудла на 4кг, погіршилась успішність в школі, сон. Апетит не порушений. Об’єктивно: маса – 38кг, зріст – 155см. Плаксива, дратівлива. Шкіра підвищеної вологості. Тургор тканин знижений. Тони серця гучні, тахікардія. Дихання везикулярне. Живіт м’який, безболісний. Печінка та селезінка не пальпуються. АТ 140/50 мм рт. ст. Щитовидна залоза ІІІ ступеня, дифузна, еластична, безболісна. Тремор пальців рук.

Завдання:

1. Поставте попередній діагноз.

2. Які зміни рівнів гормонів щитовидної залози слід очікувати?

3. З якими захворюваннями слід провести диференційну діагностику?

ЗАДАЧА №8.

Хворий 12 років скаржиться на швидку втомлюваність, сонливість, зябкість, схильність до закрепів, знижений апетит. Хворіє близько 2-х років. Лікувався нерегулярно. Зріст 146 см, вага 50 кг.

Шкірні покриви бліді, сухі, холодні. відмічаються набряки кистей і стоп, над і підключичних ямок, периорбітальні. Волосся на голові сухе, ламке, випадає. Пульс 68 на хв, ритмічний. АТ 100/60 мм.рт.ст Тони серця ослаблені. Щитовидна залоза збільшена, видна при огляді. При пальпації щільна, безболісна, рухома.

Завдання:

1. Попередній діагноз.

2. Які додаткові обстеження потрібно провести для підтвердження діагнозу.

ЗАДАЧА №9.

Дитина 1рік 8 міс., відстає у психофізичному розвитку. Не ходить, сидить не стійко, не говорить, іграшками не цікавиться. Від перших нормальних пологів, маса тіла при народженні – 4500. Голівку тримає з 9 місяців. На штучному вигодовуванні з 2-х місяців. Об’єктивно: в’яла, неактивна, одутловата. Шкіра бліда з жовтяничним відтінком, суха. Риси обличчя грубі. Широке перенісся, ніс сідлоподібний, язик великий, висунутий з рота, голос грубий. Зубів немає, велике тім’ячко відкрите – 2,5*2,5 см. Сухожильні рефлекси знижені. Дихання везикулярне. Тони серця ослаблені, брадикардія. Живіт здутий. Печінка не палькується. Сечовипускання не порушено. Закрепи. Щитоподібна залоза не палькується, не візуалізується.

Завдання:

1. Поставте попередній діагноз.

2. Зміни яких основних діагностичних показників можна очікувати у дитини?

3. Які лікувальні заходи необхідно провести?

ЗАДАЧА №10.

Дівчинка 13-ти років. Непокоїть біль у ділянці серця, серцебиття, відчуття жару, запаморочення, слабкість. Скарги з’явились 2 місяці тому, після перенесеної лакунарної ангіни. Схудла на 4кг, погіршилась успішність в школі, сон. Апетит не порушений. Об’єктивно: маса – 38кг, зріст – 155см. Плаксива, дратівлива. Шкіра підвищеної вологості. Тургор тканин знижений. Тони серця гучні, тахікардія. Дихання везикулярне. Живіт м’який, безболісний. Печінка та селезінка не пальпуються. АТ 140/50 мм рт. ст. Щитовидна залоза ІІІ ступеня, дифузна, еластична, безболісна. Тремор пальців рук.

Завдання:

1. Поставте попередній діагноз.

2. Які дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу.

ЗАДАЧА №11

Хвора, 14 років, прооперована з приводу дифузного токсичного зобу. Після операції стан хворої погіршився, підвищилась температура, з’явились серцебиття, задишка, пітливість, діарея, відчуття страху. Хвора збуджена. Шкіра волога, гаряча на дотик. Температура тіла – 38.6⁰С, пульс – 160 за 1хв., ритмічний, АТ – 85/40 мм рт ст. Тони серця звучні. Дихання везикулярне, в нижніх відділах- вологі, незвучні середньо- та мілкоміхурцеві хрипи.

Завдання:

1. Поставте діагноз.

2. Чи є загроза життю хворого в даній ситуації або це звичайний стан хворих після струмектомії?

3. Які з препаратів протипоказані хворому: а) мерказоліл; б) трийодтиронін; в) тиреоїдин; г) бета-блокатори? Чому?

ЗАДАЧА №12.

Хвора, 16 років, скаржиться на роздратованість, слабкість, пітливість, погану переносимість тепла, постійне серцебиття, схуднення. Апетит збережений. Приймала препарати брому, валеріани, седуксен, проте стан не покращився. Ріст – 168 см, маса – 61 кг. Шкіра помірно волога, тепла на дотик. Симптоми Грефе, Мебіуса позитивні. Щитовидна залоза збільшена, помітна візуально (округла шия), при пальпації м’яка. Пульс 126 за хв., АТ – 130/60 мм рт ст. Межі серця в нормі. Тони чіткі, систолічний шум на верхівці і в V точці.

Завдання:

1. Поставте діагноз.

2. Які з перерахованих препаратів необхідно призначити в першу чергу: пеніцилін, ібупрофен, мерказоліл, строфантин, анаприлін, резерпін, преднізолон?

3. Перерахуйте побічні ефекти мерказоліла.

ЗАДАЧА №13.

Хворий, 14 років, прооперований з приводу дифузно-токсичного зобу ІІІ ст. Через 2 тижні після операції з’явились короткочасні судомні скорочення м’язів рук, які супроводжувались онімінням обличчя. Судоми виникали 1-2 рази на тиждень, за звичай вдень. Об’єктивно: пульс – 82 за хв., АТ – 110/70 мм рт ст. З боку внутрішніх органів відхилень від норми немає. Симптоми Труссо, Хвостека – позитивні.

Завдання:

1. Поставте діагноз.

2. Які лабораторні методи дослідження необхідно провести для встановлення діагнозу?

3. Назвіть нормальні цифри вмісту кальцію та неорганічного фосфору плазми крові?

4. Які основні гормони та вітаміни регулюють обмін кальцію в організмі?

ЗАДАЧА №14.

Хвора, 15 років, прооперована з приводу дифузного токсичного зобу. Місяць до операції лікувалась стаціонарно, приймала мерказоліл. В задовільному стані виписана додому. В домашніх умовах лікування не приймала. Перед операцією пульс був 118 за хв., АТ – 125/50 мм рт ст. На другий день після операції стан різко погіршився. Хвора збуджена, скаржиться на серцебиття, пітливість, двічі були блювання, пронос. Пульс – 170 за хв., аритмічний (миготлива аритмія), АТ – 95/50 мм рт ст. Тони серця звучні. Дихання везикулярне. Живіт м’який; помірна болючість в області кишечника. Нижній край печінки виступає на 4 см з-під реберної дуги. Температура тіла 40^оС.

Завдання:

1. Поставте діагноз.

2. Яка причина викликала різке погіршення стану хворого?

3. Які із перерахованих препаратів слід назначити: а) преднізолон, б) строфантин, в) адреналін, г) еуфілін, д) обзідан, е) тиреоїдин?

4. Які з перерахованих препаратів протипоказані?

ЗАДАЧА №15.

У хворого, 3 років, відмічається відставання в розумовому та фізичному розвитку. Народився в строк при нормальних пологах. Маса при народженні – 3600 г, ріст – 46 см, з перших місяців життя відставав в розумовому та фізичному розвитку, сидіти почав в 1,5 роки, не ходить, не розмовляє, вимовляє лише окремі слова. Маса при поступленні – 9 800г, ріст – 81 см. Шкіра суха, потовщена, з легким шелушінням. Волосся рідке, ламке, тьмяне. Череп великий, перенісся широке. Пульс – 88 за хв., малий, АТ – 85/50 мм рт. ст. Тони серця послаблені. Язик потовщений, рот напіввідкритий. Живіт збільшений в об’ємі. Яєчка маленькі, розміром з горошину, статевий член довжиною 2 см.

Завдання:

1. Поставте діагноз.

1. Які гормони впливають на розумовий розвиток дитини?

2. Які гормони впливають на диференціацію кісток скелету?

3. Який прогноз у відношенні розумового розвитку дитини?

Література.

Основна:

1. Шабалов Н.П. Детские болезни. –С-П, Питер, 2001. С. 831-845.

2. Волосовець О.П. Навчальний посібник з дитячої ендокринології / О.П. Волосовець, С.П. Кривопустов, І.М. Криворук та ін. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 153-223.

3. Майданник В.Г. Педиатрия. – Харьков: Фолио, 2002. – С. 939-1009.

4. Дедов И.И. Руководство по детской эндокринологии / И.И. Дедов, В.А. Петеркова. – М.: Универсум Паблишин, 2006. – С. 144-209.

Додаткова:

1. Жуковский М.А. Детская эндокринология. – М.: Медицина, 1995.– С. 30-45, 141-250.

2. Зелинский Б.А. Гипотиреоз (руководство для врачей) / Б.А. Зелинский, Н.Б. Зелинская. – Винница: Континент-Прим, 1998.- 116с.

3. Зелинская Н.Б. Лечение заболеваний щитовидной железы. - Винница: Континент-Прим, 1999.- 47с.

Автор асистент кафедри педіатрії №2, к.мед.н. Андрікевич І.І.