1.14. Гострий розлад мозкового кровообігу

У нашій країні прийнята класифікація гострих розладів мозкового кровообігу,

згідно якої виділяють: 1. Перехідні порушення мозкового кровообігу. 2.

Крововиливи в оболонки. 3. Інсульт (геморагічний, ішемічний - неемболічний і

емболічний інфаркти мозку). 4. Гостра гіпертонічна енцефалопатія.

Із загальномозкових симптомів спостерігаються головний біль, голо­вокружіння,

нудота, блювота, дезорієнтація, розлади свідомості, ко­роткочасна втрата

свідомості, парестезії, парези, паралічі, афазичні розлади, зорові порушення,

порушення координації рухів, асиметрія сухожильних рефлексів, патологічні

рефлекси, порушення чутливості. При стовбурових крововиливах проходять глибокі

порушення дихання

і функції серцево-судинної системи. Неврологічна симптоматика зале- жить від

локалізації і об'єму ураження.

Невідкладна допомога

1. Введення язикотримача чи S-подібної трубки, яка попереджує западіння язика,

перешкоджає тризму, полегшує процедуру відсмоктування слизу.

2. Відсмоктування слизу, блювотних мас із порожнини рота, рото-і носоглотки при

допомозі металевих наконечників, катетерів і елект-

ровідсмоктувачів.

3. Введення в шлунок тонкого зонду і відсмоктування шлункового

вмісту.

4. При раптовій зупинці дихання - штучне дихання за методом "рот-в рот" чи "з

роту - в ніс", 'при відсутності його відновлення - штучна вентиляція легень з

допомогою дихальної апаратури чи ендотрахе-альна інтубація.

5. При порушенні бронхо-ларинго-фарингеальної функції надати хворому положення

дренажу: опустити головний кінець на 20-30 градусів. Це положення не показане

при геморагічному інсульті.

6. Оксигенотерапія з піногасіями.

7. Постійний зв'язок з веною за допомогою венопункції і венесекції або

постійного катетера підключичної вени.

8. Дегідратаційна терапія (особливо при гіпертонічній енцефало-. патії);

а) швидкодіючі салуретики - фуросемід 80 мг чи урегіт 100 мг в/в;

б) еуфілін 2,4% 5-10 мл в 10-15 мл ізотонічного розчину натрію хлориду (при

відсутності тахікардії та екстрасистолії);

в) альбумін 1,5 мл/кг.

9. При підвищеному артеріальному тиску:

а) клофелін 0,01% - 1 мл (0,15-0,3 мг) чи рауседил 2,5 мг в/в повільно в 5%

розчині глюкози;

б) дібазол 1% 3-4 мл в/в в ізотонічному розчині натрію хлориду;

в) діазоксид (гіперстат) 100-300 мг - 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду

в/в швидко;

г) наиіпрус ЗО мг в/в повільно в 150-250 мл фізрозчину або арфонад 5% - 5 мл

в/в крапелько;

д) при тяжкому гіпертонічному кризі, який . супроводжується лівошлуночковою

недостатністю, застосовують гангліоблокатори: пен­тамін 5% 0,2-0,5 мл в 20 мл

5% розчину глюкози в/в повільно під контролем AT і загального стану чи

беизогексоній 2,5% 0,5-1,0 мл. 10. При падінні артеріального тиску:

а) гормонотерапія: гідрокортизон 125 мг в/в крапелько .в 250 мл 5%

глюкози;

б) мезатон 1% - 0,5-1 мл в/в або норадреналін 0,2% - 0,5-1 мл в/в

крапелько;

в) серцеві глікозиди: строфантін 0,05% - 0,5 мл або корглікон 0,06%

- 1 мл в/в струйно повільно.

11. Для покращення мікроциркуляції, реологічних властивостей крові та венозного

відтоку один з препаратів:

а) троксевазин 5 мл в 100-150 мл ізотонічного розчину натрію хлориду в/в

крапельна;

б) кавінтон 10-20 мг в 250-500 мл 5% глюкози в/в крапельно;

в) пентоксифілін (трентал) 100 мг в 200 мл фізрозчину в/в;

г) цинаризин (стурегон) 25-50 мг в/в повільно. 12. Нормалізація вегетативних

порушень:

а) при психомоторному збудженні один з препаратів:

- седуксен 0,5% - 1-2 мл в/в ;

- галоперидол 0,5% - 1 мл в/в;

- дімедрол 1% - 2 мл в/в;

реланіум 0,5% - 2 мл в/в;

дроперидол 1% - 1 мл в/в;

- натрію оксибутират 20% - 10 мл в/в повільно; - аміназин 2,5% - 2 мл в/в;

- анальгін 50% - 2 мл в/м.

б) при гіпертонії необхідне фізичне охолодження тіла - міхур з льодом на

ділянку проекції великих судин.

13. При розвиткові метаболічного ацидозу призначають соду 4%

-200-400 мл в/в крапелько.

14. Нормалізація водно-електролітного балансу у хворих з клінічними симптомами

зневоднення (суха шкіра, сухий язик) призна­чають: рідини 35-50 мл/кг/добу

(фізрозчин, 5% глюкоза, розчин Рінгера-Локка, пентасоль, реополіглюкін);

препарати калію- 10 мл панангіну чи калію-хлориду 7,5% - 10-15 мл.

15. Пеніцилін по 1 млн через 4-6 год. в/м'язево. Т6. При діагностиці

крововиливу:

а) діцинон (етамзипат) 12,5% - 2-4 мл в/в чи в/м (стимулює фізіологічні

гемостатичні механізми);

б) препарати антифібринолітичної дії:

- епсилон-амінокапронова кислота 5% - 100 мл в/в крапельна (7 днів);

- вікасол 1% - 1 мл, 1-2 мл в/в;

в) хлорид кальцію 10% - 10 мл в/в;

г) плазмозамінник: желатиноль 8% - 450 мл в/в крапельно. 17. При діагностиці

тромбозу:

а) тромболітики:

- стрептаза (авелізии) 1-2 млн в/в крапельно на фізрозчині або

-стрептодеказа 1,5-3 млн в/в струйно; .

б) антикоагулянти прямої дії: гепарин 10 тис.од. через 4 год. в/в або в жирову

клітковину живота під контролем часу зсідання крові.