6.4. Тромбогеморагічний синдром

Тромбогеморагічний синдром (ТГС) - вид патології гемостазу, в основі якого

лежить розсіяне зсідання крові в циркуляції з утворенням

множинних мікрозгустків і агрегатів клітин крові.

Клініка ТГС складається з симптомів основного захворювання, яке послужило його

причиною, ознак гемокоагуляційного або змішаного шоку. Діагностика ТГС

базується на сукупній оцінці результатів групи найбільш інформативних тестів

(тромбоцитопенія споживання, менше 150 х 109/л), різнонаправлені порушення

тромбінового, про-тромбінового і активованого парціального тромбопластичного

часу;

. позитивні етаноловий і протамінсульфатний тести; підвищення про­дуктів

фібринолізу, зниження антитромбіну III в плазмі, зниження рівня плазміногену в

плазмі. . Гіпофібриногенемія, фрагментація еритроцитів в мазку і депресія інших

факторів згортання, якщо вони є, служать додатковим підтвердженням діагнозу.

Невідкладна допомога

- боротьба з патологічними процесами, які викликають і поглиблю­ють ТГС

(ліквідація гнійно-септичних процесів);боротьбс з шоком:

внутрішньовенне введення сольових розчинів, трансфузії плазми, ре-ополіглюкіна

(до 500 мл/доб), глюкокортикоідів (преднізолон внутрішньовенне по 80 мг),

гепарину (по 5000 од. до кожної дози); ;.

- альфа-1-адреноблокатори (покращення мікроциркуляції в орга­нах, попередження

трамбування судин, послаблення агрегації і зникнення з кровотоку тромбоцитів);

- трентал 1 курантил (по 100-200 мг внутрішньовенно повторно);

- гепарин (по 10 000 од. внутрішньовенно, пізніше по 5000 од. кожні 4 години до

подовження часу згортання в 2 рази) в гіперкоагуляційній і в перехідній фазах

процесу);

- інгібітори протеіназ (контрикал по 50 000 - 100 000 од. внутрішньовенно,

крапельно (в фазі гіпокоагуляціТ).

65. Кровотеча при геморагічних діатезах

Геморагічні діатези - група захворювань, при яких спостерігається ї схильність

до кровоточивості і повторних кровотеч.

Загальними клініко-морфологічними проявами є крововиливи в різні органи і

тканини, зовнішні і внутрішні кровотечі (з травного тракту, легеневі, маткові,

ниркові та ін.), вторинна анемізація. Ускладненнями є порушення функцій різних.

органів при крововиливах в них,

геміпарези при порушеннях мозкового кровообігу, регіонарні паралічі і парези

при перетискуванні гемангіомами великих нервових сто­вбурів, гемартрози при

повторних крововиливах в суглоби та ін.

6.5.1. Тромбоцитопенічна пурпура

(хвороба Верльгофа) - геморагічний діатез, зумовлений нестачею в крові

кров'яних пластинок. Основними ознаками хвороби є виникнен­

ня на шкір! і слизових оболонках множинних дрібних геморагій і великих

геморагічних плям; кровотечі з носа, шлунково-кишкового тракту, нирок, матки,

крововиливи у внутрішні органи, кровотечі при екстракції зубів. Позитивні

симптоми джгута і щипка.

В крові спостерігається зменшення вмісту тромбоцитів (як правило, менше 50 х 10

9/л), гіпохромна анемія (після значних кровотеч), збільшується час кровотечі до

15-20 хв., порушена ретракція кров'яно­го згустка, на тромбоеластограмі

визначається різке сповільнення часу ретракції і утворення кров'яного згустка.

Лікування: переливання крові, тромбоцитарної маси (з метою кро-возаміщення і

гемостазу), вітаміни Р,С (зміцнення судинної стінки), хлорид кальцію, вікасол,

кортикостероіди, видалення селезінки.