6.2. Агранулоцитоз

В основі агранулоцитозу лежить ізольоване ураження гранулоцито-поезу, яке

характеризується повним або майже повним зникненням гранулоцитів у крові.

Розрізняють:

1. Міелотоксичний агранулоцитоз (може бути спричинений медика­ментами,

іонізуючою радіацією, ядами, інфекційними агентами, пух­линами).

І 2. Імунний агранулоцитоз (викликається антилейкоцитарними ан­титілами).

Клініка: раптове підвищення температури тіла, біль в горлі, не­приємний запах з

рота, затруднена мова і ковтання. Об'єктивно:

виразки і некротичні вогнища на слизовій оболо.нці язика, ясен, м'якого

піднебіння, мигдаликах; в крові - лейкопенія, гранулоцито­пенія, відносний

лімфоцитоз. В кістковому мозку порушення

дозрівання елементів гранулоцитарного ряду (різке зменшення кількості зрілих

гранулоцитів (паличкоядерних і сегментоядерних ней­трофілів), метамієлоцитів і

переважання промієлоцитів.

Лікування. Призначають стимулятори лейкопоезу: нуклеінат натрію по 5 мл 5%

розчину 1-2 рази на день внутрішньом'язево або всередину -по 0,2 г 3 рази на

день; пентоксин по 0,2 г 3-5 раз в день; метилурацил по 0,5 г 3-4 рази в день;

лейкоген по 0,02 г 3 рази в день. Курс лікування 2-3-4 тижні. Широко

застосовують кортистероіди (особливо при імунних формах): преднізолон по

40-80-100 мг на добу до нормалізації кількості лейкоцитів з подальшим

поступовим зниженням", дози. Рекомендується переливання лейкоцитарної маси або

розморо­жених лейкоцитів по 1-2 дози 2-3 рази в тиждень до підвищення кількості

лейкоцитів. З метою боротьби з вторинною інфекцією засто­совують антибіотики

широкого спектру дії, антистафілококову плазму, аитистафілококовий

гама-глобулін; при вираженій інтоксикації -дезінтоксикаційні засоби (гемодез,

ізотонічний розчин хлориду натрію, розчин Рінгера, по 400-500 мл 5% розчину

глюкози та ін.).

6.3. Панмієлофтиз

Панмієлофтиз - гостра недостатність кісткового мозку, швидке спу­стошення

кровотворної тканини з виникненням панцитопеніі і появою загрозливих для життя

ускладнень, таких як анемія, кровоточивість, інфекційні процеси.

Клініка: загальна слабість, головний біль, говолокружіння, серцебит­тя,

задишка, кровотечі різної локалізації, інфекційні процеси. Об'єктивно: блідість

шкіри і слизових оболонок з геморагічними проявами на них, тахікардія,

ослаблення тонів серця, систолічний шум над верхівкою серця 1 над судинами. В

аналізі крові зниження нетрофільних гранулоцитів (до 0,56-0,75 х 10 9/л, що

відповідає приблизно 1,0 х 10 9/л лейкоцитів), тромбоцитів (до 20-30 х 10 9/л).

-

Лікування. Антибіотики широкого спектру дії в максимальних дозах (краще з

урахуванням чутливості до них флори). При недостатній ефективності добавляють

препарати направленої дії, анти­стафілококову плазму, антистафілококовий

гама-глобулін, перели­вання лейкомаси по 1-2 дози 2-3 рази в тиждень. Показані

дезінтоксикаційні засоби. При кровотечі застосовують переливання тромбоцитарної

маси 2-3 рази в тиждень, судиннозміцнюючі засоби (препарати кальцію,

аскорбінову кислоту, рутин, аскорутии), амінокапронову кислоту,

місцево-гемостатичну губку, тромбін. Для купірування анемії проводять

переливання еритроцитарно? маси, відмиті або розморожені еритроцити).