5.11. Гостра недостатність наднирників

Гостра недостатність наднирників (Адісонова криза) - стан, який виникає

внаслідок різкого дефіциту кортизону, альдостерону і екстра-целюлярного об'єму

рідини.

Загальний стан важкий. Хворих турбує нудота, блювота, різка м'язева слабість,

висока температура, проноси, болі в животі, іноді метеоризм, кровава блювота,

мелена, акроціаноз, профузне пото­виділення, похолодання кінцівок, гіпертермія,

судоми, ступор, марен­ня, зорові галюцинації, кома. Різко посилюється

пігментація. Гіпотонія, пульс частий, малий. Тони серця приглушені. •

Кров: лейкоцитоз, еритроцитоз, збільшується вміст гемоглобіну, еозинофілія,

лімфоцитоз, гіпонатріємія (н.- 138-148 ммоль/л), гіперкаліємія (н.- 3,8-5,2

ммоль/л), гіпохлоремія (н.- 95-105 ммоль/л), * підвищується рівень залишкового

азоту (н. 14,28-28,56 ммоль/л) І сечовини (н.- 4,6-7,4 ммоль/л), гіпоглікемія

(н.- 6,6 ммоль/л).

Сеча: ацетонурія, альбумінурія, циліндрурія, олігурія. Зниження загального та

вільного кортизону крові (н.- 13-16 мкг/100 мл). Зни­жується виділення з сечею

17-ОКС (н.- сумарні - 3,61-20,3 мкмоль/л, -вільні - 0,11-0,77 мкмоль/добу).

Невідкладна допомога

1. Замісна терапія. Гідрокортизон гемісункцинат крапелько 100-400 мг або

преднізолон 60-90 мг. При важкому стані спочатку гідрокортизон вводять 100 мг

в/венно струменево. Потім ДОКСА 0,5% - 20-40 мг (на добу), через 6-8 годин

в/м'язево.

2. Для боротьби з дегідратацією 1 колапсом призначають в/венно крапелько 5%

розчин глюкози та ізотонічного розчину натрію хлориду до 3-4 л (під контролем

електролітів крові та гематокриту).

3. Легкозасвоювані білкові препарати (альбумін, протеїн, амінозол і ін.).

4. При нестримному блюванні вводять 1% - 10 мл розчин хлористого натрію

в/венно.

5. Для боротьби з інфекцією призначають великі дози антибіотиків.

6. При судинному колапсі в/венно, крапелько вводять 0,2% - 1 мл розчину

норадреналіну.

5.12. Феохромоцитомна криза

Феохромоцитома - гормональна пухлина, що виникає із хро-мафінної тканини

мозкового шару наднирників, парагангліїв або симпатичних вузлів.

Феохромоцитомна криза - тяжкий, загрожуючий життю хворого стан, який

розвивається внаслідок раптового і різкого підвищення в крові рівня адреналіну

і норадренцліну, виснаження компенсаторних механізмів, що регулюють

фізіологічну дію катехоламінів і рівень Тх вмісту.

Приступ розвивається раптово. Хворий скаржиться на позноблюван-ня, відчуття

страху, повзання мурашок, нудоту, блювоту, зіниці під час приступу розширені.

Шкірні покриви бліді, акроціаноз, кінцівки хо­лодні, температура підвищується

до 40 градусів С. Задишка, тахікардія, порушення ритму серця - екстрасистолія,

миготлива тахіаритмія, гіпертонія.

Болі в животі під маскою гостро! кишкова? непрохідності, гострого холециститу.

Тривалість від кількох хвилин до години. Закінчується приступ раптово.

Кров: лімфоцитоз, еозинофілія, гіперглікемія (н.- 6,6 ммоль/л), гіперкальціємія

(н.- 3,8-5,2 ммоль/л), підвищення згортання крові.

Сеча: протеінурія, глюкозурія, циліндрурія, високий вміст адреналіну (н.-

11,2-1.4 мкг/л), норадреналіну (н.- 12,7-2,6 мкг/л).

Невідкладна допомога

1. Для зниження артеріального тиску в/венно вводять альфа-адреноблокатори -

фентоламін гідрохлорид 2-4 мг або тропафен 2% - 1-2 мл на ізотонічному розчині

хлориду натрію. В подальшому препарат вводять кожні 5 хвилин до зниження

артеріального тиску, а при його зниженніі стабілізації вводять в/м'язево кожні

2-4 години з поступовим переходом на приймання фентоламіну (регітмну) по 25-50

мг перорально кожні 3-6 годин.

2. При вираженій тахікардії (більше 120 ударів в хвилину) призна­чають

бета-адреноблокатори (індерал, обзидан). В/венно повільно вводять 1-2 мл 0,1%

розчину обзидану; при необхідності ін'єкцію повторюють (сумарна доза не повинна

перевищувати 5-10 мг), потім - перорально по 20-40 мг 4 рази на добу.

3. З метою боротьби з колапсом в/веино крапелько вводять норад-реналін (2-4 мг,

розведений в 1000 мл 5% розчину глюкози) і серцеві середники.