5.7. Гіперосмолярна кома

Гіперосмолярна кома (некетонемічна) - ускладнення цукрового діабету, в основі

патогенезу якого лежить гіперосмолярність крові, різко виражена внутріклітинна

дегідратація і відсутність кетоацидозу.

Розвивається поступово, свідомість затьмарена (від сонливості до коми),

гіперрефлексія, арефлексія, патологічні рефлекси, ністагм, геміпарези,

паралічі, шкіра суха, знижений тургор. Гіпотонія очних яблук.

Синусова тахікардія, порушення ритму, гіпотонія, задишка. Дихання поверхневе,

тахіпное. Поліурія змінюється олігурією. Циркуляторні порушення і дегідратація

закінчуються гіповолемічним шоком.

Кров: гіперглікемія (н. - 6,6 ммоль/л), гіпернатріємія (н. • 138-148 ммоль/л),

хлоремія (н. - 96-105 ммоль/л), підвищена осмолярність плазми (н.- 285-295

мосмоль/л), гіпокаліємія (н. - 3,8-5,2 ммоль/л), гіперазотемія (н. -

14,28-28,56 ммоль/л), протеінемія (н. - 60-80 г/л), лейкоцитоз, підвищується

рівень гемоглобіну. Кетоацидоз відсутній.

Невідкладна допомога

1. Інсулінотерапія (інсулін короткої дії). На розсуд лікаря використо­вують:

а) режим великих доз: 25 од. в/венно і 25 од. в/м'язево щогодини. При

артеріальній гіпотонії інсулін вводити треба тільки в/венно;

б) режим малих доз: 20 од. інсуліну в/м'язево, потім по 5-8 од. інсуліну

в/м'язево або в/венно щогодини. Інсулінотерапію продовжу­ють до зниження цукру

крові до 14-11 ммоль/л.

2. Введення 0,45% розчину хлориду натрію 2 л в/венно протягом перших 1,5-2

годин, потім 1 л/год., за добу вводять 8-10 л. При зниженні рівня глюкози в

крові до 13,9 ммоль/л переливають 5% розчин глюкози.

3. При гіпокаліємії під контролем вмісту калію в крові і ЕКГ застосовують

в/венно калій хлорид по 4-12 г/добу.

4. Профілактична гепаринотерапія до 5000 од. гепарину 4 рази на добу спочатку

в/венно, потім в/м'язево під контролем коагулограми.

5. Контроль цукру крові кожні 3 години.

5.8. Гіперлактацидемічна кома

Гіперлактацидемічна кома (молочнокисла) - розвивається внаслідок метаболічного

ацидозу, обумовленого накопиченням в організмі хво­рого молочної кислоти.

Розвивається гостро, протягом кількох годин. Хворих турбують

м'язеві болі, стенокардитн) болі за грудиною, диспептичні розлади, нудота,

блювота, болі в животі. Загальний стан важкий. Прогресуюча задишка переходить в

дихання Кусмауля. Сухість шкіри і слизових. Тахікардія, гіпотонія. Колапс,

гіпотермія, олігурія, що переходить в анурію.

Кров: гіперглікемія (н. - 6,6 ммоль/л), гіперазотемія (н. 14,28-28,56 ммоль/л),

гіперліпідемм (н.- 3400-6000 г/л), підвищення рівня молоч­ної кислоти (н.-

0,4-1,4 ммоль/л), зниження концентрації гідрокарбонатних іонів (н.- 20

ммоль/л).

Сеча: глюкозурія, ацетону немає.

Невідкладна допомога

1. Ліквідація лактоацидозу. Для нейтралізації і виведення з ор­ганізму надлишку

молочної кислоти в/венно крапелько вводять на добу 1-2 л 2,5% розчину

бікарбонату натрію під контролем рН, рівня калію в крові. При протипоказах до

соди вводять трисамін 3,66% • розрахунку 500 мл/год.

2. Для стимуляції перетворення молочної кислоти в піровиноградну в/венно

вводять 10-50 мл 1% розчину метиленової синьки (із розра­хунку 2,5 мг/кг).

3. Лікування інсуліном проводять навіть при нормоглікемії. Інсулін призначають

дробно в/венно крапельна по 6-8 од. в 500 мл 5% розчину глюкози.

4. По показах - серцево-судинні препарати: серцеві глікозиди, кофеін, мезатон.

5. При зменшенні об'єму циркулюючої крові і вираженій гіпотонії-плазмозамінні

розчини (поліглюкін, плазма), гідрокортизон (250-500 мг), у важких випадках

коми (відсутність ефекту терапії, анурія) застосовують гемодіаліз, ізадрин

в/венно крапелько в 5% розчині глюкози із розрахунку 0,5-5 мкг в хвилину

(позитивна інотропна дія на серце і вазодиляторна - на периферійні судини).