5.3. Гіпотиреоідна кома

Гіпотиреоідна кома (мікседематозна і гіпотермічна) - характери­зується різким

посиленням всіх клінічних проявів недостатності щито­видної залози, насамперед,

з боку центральної нервової і серцево-судинної систем. Зустрічається при

гіпотиреозі. _

Хворі сонливі, мерзнуть, відмічають кровоточивість ясен, випадіння зубів,

періодичні болі ниючого характеру в ділянці серця, гіпотермію, хриплість

голосу.

Мікседематозне обличчя: одутловате з набряковими "подушечками" навколо очей,

великими губами, набряклими кінцівками. Шкіра тов­ста, холодна на дотик, суха,

лущиться, бліда з жовтяничним відтінком. Волосся ломке, випадає на голові,

бровах, кінцівках, повільно росте. Нігті тонкі. Брадикардія, гіпотонія,

глухість тонів серця. Затруднене носове дихання, дихання рідке, ослаблене.

Нудота, блювота, запори. Психічні порушення типу галюцинаторнопараноідного

синдрому.

Кров: гіпохромна анемія, відносний лімфоцитоз, еозинофілія, моно-цитоз,

підвищення ШОЕ, гіперхолестеринемія, гіпоглікемія, гіпонатріємія (н. - 138-148

ммоль/л), гіпокаліємія (н. - 3,5-5,2 ммоль/л), гіпохлоремія (н. - 95-105

ммоль/л), різке зменшення тиреоідних гормонів ТЗ (н. - 120 мг/100 мл), Т4 (н. -

2 мкг/100 мл].

Невідкладна допомога

Помістити хворого в палату з температурою повітря 25 градусів С. 1. Замісна

терапія проводиться тиреоідними гормонами - трийодти-роиіном і тироксином.

Трийодтиронін вводять в/венно по 25 мкг кожні 4 години до підвищення

температури тіла і поступово знижують дозу

до 50 мкг/добу. Тироксин вводять в/венно в перший день лікування і зменшують до

50-100 мкг в наступні дні.

і 2. Для попередження гострої недостатності кори наднирників перед замісною

терапією вводять глюкок«ртикоіди. Починають з в/вениого введення гідрокортизону

одномоментно 50-100 мг, добова доза до 200 мг.

3. Боротьба з гіповентиляцією і гіперкапнією, оксигенація. Прове­дення штучної

вентиляції легень.

4. Для проведення окисних процесів в/венно крапельно вводять 100 мг

кокарбоксилази, 5 мл 5% розчину аскорбінової кислоти, 200 мкг вітаміну В12, 1

мл 5% розчину вітаміну В6, АТФ.

5. Для профілактики і лікування гіпоглікемії призначають в/венно крапельно 5%

розчин глюкози.

5.4. Гіперпаратиреоідна криза

Гіперпаратиреоідна криза (гіперкальціємічна криза, гострий гіперпаратиреоз,

гостра Гіперпаратиреоідна інтоксикація) - загрожую­чий життю стан, розвиток

якого пов'язаний з надмірною секрецією параттормона і різким підвищенням

внаслідок цього вмісту кальцію в сироватці крові, що приводить до гострої

інтоксикації. Частіше початок раптовий. Турбує спрага, підвищення температури

тіла до 40 градусів С, нудота, блювота, сонливість, болі в м'язах, кістках,

поліурія.

Відмічається депресія, марення із зоровими галюцінаціями, психоза­ми.

Гіпорефлексія. Пептичні виразки, шлункові кровотечі, гострі панкреатити. При

високій гіперкаліємії виникають серцево-судинна недостатність, ди­хальні

порушення аж до набряку легень. Олігурія.

Кров: лейкоцитоз, прискорена ШОЕ, гіперкальціємія (н. - 2,4-2,9ммоль/л),

гіпокаліємія (н. - 3,8-5,2 ммоль/л), гіпомагніємія (н. -0,75-1,4 ммоль/л),

гіпофосфатемія (н. - 0,65-1,3 ммоль/л), збільшення вмісту лужної фосфатази (н.

- 20-50 од./л).

Невідкладна допомога

1. Екстрена операція - видалення паратиреоаденоми.

2. При неможливості екстреної операції, а також 'при гіперкальціємічному кризі

іншого генезу проводять медикаментозну:

терапію, направлену на пониження рівня кальцію у крові:

а) для підвищення клубочкової екскреції кальцію вводять в/в кра­пельно 3000 мл

ізотонічного розчину натрію хлориду протягом Згод.;

б) з метою форсованого діурезу призначають тривало (до 2 діб) фуросемід по

80-100 мг/год. в/венно крапельно в ізотонічному роз­чині;

в) в якості антагоніста кальцію застосовують 25% розчин магнію сульфату по 10

мл в/м'язево (або натрію сульфату);

г) для зв'язування кальцію та його виведення із крові при відсутності ниркової

недостатності застосовують фосфати, фосфатний буфер ph 7,4 в/венно крапельно

протягом 8-12 годин. В/венне введення фосфатів повторюють через 24 год.

Призначають 2,5% розчин натрію цитрату по 250 мл в/венно або натрію сульфату.

Внутрішньовенна вводять 3000 мл розчину натрію сульфату протягом 8-10 год. З

цією метою вводять ЕДТА (натрієва сіль етилендиамінотетраоцтової кислоти)

в/венно з розрахунку 50-70 мг/кг в 200-250 мг 5% глюкози крапельно протягом 4-8

годин;

д) в якості антагоніста параттормона і вітаміну Д хворим із зло­якісними

пухлинами і гіперкальціємією (при відсутності ниркової І печінкової

недостатності) призначають мітраміцин по 25 мкг на кг в/венно;

е) з метою зменшення всмоктування кальцію в кишечнику викори­стовують

глюкокортикоіди - кортизон по 150 мг внутрішиьом'язево або в/венно крапельно;

і) для покращення фіксації кальцію в кістках призначають тирокаль-цитонін по

5-10 мг в/венно протягом кількох годин;

щоб блокувати синтез простагландинів, застосовують індометацин по 25 мг через

кожні 6 годин, а ацетилсаліцилову кислоту - в таких дозах, які необхідні для

підтримки її концентрації в крові на рівні 20-30 мг/100 мл;

ж) при неефективності медикаментозного лікування та протипоказах до операції

проводять гемодіаліз з безкальцієвим діалізатором або перитонеальний діаліз.

5.5. Гіпокальціємічна криза

Гіпокальціємічна криза (гострий гіпопаратиреоз) - стан, який розви­вається

внаслідок недостатнього виділення паращитовидною залозою паратгормона, що

приводить до різкого зниження кальцію в крові з подальшими приступами тонічних

судом. Він виникає внаслідок вида­лення або травми паращитовидних залоз при

операціях на паращи-товидній залозі, при видаленні гіперфункціонуючої аденоми

паращи-товидної залози, внаслідок післяопераційного запалення паращито­видних

залоз, їх аутоімунного пошкодження або внаслідок ураження паращитовидних залоз

метастазами пухлин, при амілоідозі паращи­товидних залоз, при їх вродженій

неповноцінності.

Хворих турбує похолодання та оніміння кінцівок, поколювання їх і повзання

мурашок, парастезії та відчуття спазмів. Розвиваються тонічні судоми, які

частіше вражають симетричні групи м'язів, пере­важно згинальних, рука приймає

характерну позу "рука акушера". При судомах м'язів нижніх кінцівок переважає

дія м'язів, що здійснюють розгинання кінцівок і згинання стопи ("кінська

стопа"). Внаслідок спазму м'язів обличчя виникає сардонічна усмішка, "риб'ячий

рот". При спазмі жувальних м'язів виникає тризм. Пору­шується функція

вегетативної нервової системи: потовиділення, брон-хоспазм, ниркова і печінкова

коліки, можливий ларингоспазм, який дуже небезпечний в дитячому віці.

Судоми м'язів судин приводять до стенокардії, синдрому Рейно і т.п. Спазми

органів травлення перебігають під маскою холециститу, апен­дициту,

панкреатиту.

Кров: гіпокальціємія до 1,9 ммоль/л (н. - 2,4-2,9 ммоль/л), гіперфосфатемія (н.

- 0,65-1,3 ммоль/л), гіпокальціурія (н. - 200 мг/добу), гіпофосфатурія (н. -

19,3-38,0 ммоль/л), гіпомагнезіємія (н. -1,5-2,8 ммоль/л).

Невідкладна допомога:

1. Відновлення нормального рівня кальцію в крові. В/венно струме-нево повільно

вводиться 5-10 мл 10% хлориджу кальцію. При його відсутності або

непереносимості - 10-30 мл 10% глюконату кальцію. Вводять при необхідності 3-4

рази на добу.

2. Одночасно з препаратами кальцію в/м'язево вводять парати-реоідин по 2-4 мл

кожні 2-3 години до ліквідації приступу.

3. З метою підвищення кальцію крові і покращення антитоксичної функції печінки

призначають спленін від 8 мл до 2 мл в день в/м.

4. Одночасно з препаратами кальцію в/м'язево вводять парати-реоідин по 2-4 мл

кожні 2-3 години до ліквідації приступу.Для профілактики виникнення

резистентності до нього проводять курсове лікування препаратом протягом 1,5-2

міс. з інтервалами 3-5 міс.

5. Застосовують віт.Д2 по 200000-400000 МО на добу і дигідротахістерол по 1-3

мл в день в/м'язево під контролем рівня

кальцію в крові (1-2 рази в місяць).

6. Седативні та нейроплегіки (броміди, хлоралгідрат до 1,5-2,0 у клізму).