4.4. Ниркова еклампсія

Ниркова еклампсія пов'язана із значним підвищенням AT, який супроводжується

спазмом мозкових судин, що приводить до порушен­ня кровопостачання мозку,

набряку його, підвищення й внутрішньочерепного і спиномозкового тиску. .

Ниркова еклампсія спостерігається при гострому нефриті, нефропатії вагітних 1

дуже рідко при хронічному нефриті. Судомам можуть передувати продромальні

симптоми: головний біль, головокружіння, шум у вухах, зниження гостроти зору,

диплопія, пов'язана зі значним підвищенням AT, збільшенням набряків,

протеінурія, зниження діурезу, відчуття тиску в підребер'ї, блювота.

Продромальний період частіше дуже короткий (декілька хвилин) або зовсім

відсутній! судоми виникають раптово. Розрізняють чотири фази приступу: І-ша

(біля 30 сек.) характеризується фібрилярними посми­куваннями м'язів обличчя,

зникнення зіничних рефлексів; ІІ-га (10-30 сек.) - фаза тонічних судом

скелетних м'язів з переважанням тонусу розгиначів (опісто тонус), з тризмом,

втратою свідомості, розширенням зіниць, ціанозом; ІІІ-тя (30-120 сек.) - фаза

клонічних судом, які охоплюють все тіло, дихання затруднене, стридорозне, з

рота виділяється піниста рідина;

IV-та - коматозна, хворий без свідомості, приступи клонічних судом

повторюються, можливе нетримання сечі і калу. В цій стадії у рідких випадках

наступає смерть від асфіксії, крововиливу в мозок, набряку легень. В більшості

випадках через декілька хвилин, максимум через 30 хвилин, хворий приходить до

тями, судоми припиняються, але залишається супорозний стан чи загальмування

протягом декількох годин. Хворі, як і при епілепсії, не пам'ятають, що з ними

трапилося. Припадки ниркової еклампсії рідко бувають поодинокими, частіше вони

повторюються декілька разів протягом доби, пізніше припиня­ються так само

раптово, як і почалися.

Невідкладна допомога

1. Негайна госпіталізація у терапевтичне чи нефрологічне відділення. При цьому

необхідно попередити прикус язика і його западіння (вставити між зубами шпатель

чи ложку, обгорнуті товстим шаром марлі), пошкодження голови і інших частин

тіла (підтримувати голову, підкласти подушку чи ковдру).

2. Масивне кровопускання (300-500 мл) методом венепункції (якщо не вдається, то

методом венесекції) для зниження AT і зменшення набряку мозку.

3. В/венно глюкозу 40% - 40-60 мл.

4. В/венно магнію сульфат 25% - 10-15 мл повільно, протягом 3-4 хв. Має

судиннорозширюючу, протисудомну дію, а також. Поряд з гіпертонічним розчином

глюкози, зменшує набряк мозку.

Якщо приступ еклампсії не купується, через 1-2 год. повторити в/в вливання

глюкози і магнію сульфату у тих самих дозах.

5. Додатково в/в вводять 1 мл 2,5% розчину аміназину, п/ш 1 мл 1% розчину

морфіну гідрохлориду.

6. В клізмі вводять 50 мл 3-5% розчину хлоралгідрату.

7. Якщо набряк мозку поєднується Із загальними набряками, лівошлуночковою

недостатністю - слід в/в повільно ввести 60 мг фуросеміду (лазиксу).

8. Дібазол 1% 2 мл чи 0,5% 6-8 мл в/в.

9. Еуфілін 2,4% 10 мл в/в.

10. Дуже рідко вдаються до люмбальної пункції. Випускання спиномоз-кової рідини

потрібно проводити повільно і не знижувати різко внутрішньомозкового тиску.

Після спиномозковоі пункції внутрішньомозковий тиск знижується і екламптичні

припадки припиняють­ся. Після купування приступу хворий потребує стаціонарного

лікування.